У Києві почали освітлювати під’їзди багатоповерхівок за допомогою сонця. Потужна гелеоелектростанція уже працює у Криму. Загалом по Україні готують інші проекти з перетворення сонячних променів на енергію. Проте поки що галузь в зародковому стані, але досить швидко розвивається, кажуть експерти.
Загалом сонячну енергію можна використовувати двома шляхами: перетворювати її на струм або на теплову енергію. В Україні більш поширеним є отримання струму із сонячних променів, констатує експерт з енергетичних питань Роман Ніцович. Він додав, що більш перспективними регіонами для розвитку сонячної енергетики є кримський півострів та степова Україна. Нині вже реалізовують наземні промислові проекти великої потужності в Криму, в Одеській області. А на Східній Україні має з’явитися комплекс дахових сонячних систем.
А найбільш цікавим експерт вважає те, що на українському ринку з’явилися пристрої, за допомогою яких можна від сонця заряджати комп’ютери чи телефони, мати світло чи обігрівачі. Коштують такі портативні зарядки близько півтори-дві тисячі гривень. Називаються вони туристичні системи, уточнює Іван Самойленко, керівник прес-служби найбільшого виробника у галузі сонячної енергетики, інтегральних схем та кремнієвих пластин в Україні компанії «Квазар».
Експеримент у Києві
У Святошинському районі Києва під’їзди двох багатоповерхівок відключили від електроенергії в енергопостачальній компанії. Тепер вони отримують її завдяки сонцю. У будинках встановили сонячні елементи, які виробляють електроенергію, акумулюють її та подають на світлодіодні лампочки. Таким способом освітлюють сходи та під’їзди. На кожному поверсі є по 2 лампочки, на 1 поверсі – їх 4, розповідає Лідія Василенко, головний інженер комунального підприємства РЕО-1.
«Поки що планується лише сходові клітини освітлювати. Оскільки мешканці розраховують за одними тарифами, а за світло на сходових клітинах платить ЖЕК за зовсім іншими тарифами. Жителі наші чомусь цим незадоволені. Кажуть, що їм мало освітлення, – говорить Лідія Василенко. – Буває, коли дощ, похмуро, а воно ще не вмикається. А воно ще не відпрацьовано. Але нашим людям, думаю, що не зроби – не подобається. Але горить воно нормально. Коли темно, світло горить. Освітлення нормальне».
Цей проект обіцяють поширити і на інші багатоповерхові будинки у Святошинському районі. У разі, якщо будуть кошти, уточнює начальник управління житлово-комунального господарства у Святошинському районі Георгій Сазонов.
«Вийшло в одному будинку, де один під’їзд, – 10 тисяч гривень. У нас більше 700 будинків, то зрозуміло, які це кошти. Тобто, поетапно. І подивимося, як він себе поведе, яка окупність і т.д. Це не державна програма, а ми вишукуємо можливості, як зекономити кошти і покращити свій фінансовий стан. І доручення Президента і Кабміну про те, що вишукувати альтернативні джерела, щоб вести правильне господарювання», – сказав Георгій Сазонов.
Автономна система з освітлення під’їздів – дуже цікавий експеримент, говорить експерт Роман Ніцович. Але, за його словами, за кордоном, зокрема в Німеччині та в Чехії, поширені напівавтономні системи. Під час пікового споживання струм беруть і від загальної мережі, і від сонячних панелей.
«Таких проектів раніше не реалізовували. Вони переважно реалізовувались у приватному секторі, в садибах. Головне, якби не просто поставити і забути, але й забезпечити належний сервіс. Зимою сніг падає, треба буде очищати ці панелі, адже коли на них шар снігу, сонце не потрапляє і їхня ефективність фактично нульова. У принципі, ці технології уже є зараз доступні й окупаються, це 100%», – зазначив експерт.
Привабливий «зелений тариф»
В Україні є Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки. Туди розділом входить і сонячна енергетика. Основна мета – створення привабливого інвестиційного клімату, каже начальник науково-технічної політики Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів Олена Ленська.
«Заходами програми передбачено до 2012 року частку альтернативної чи відновлюваної енергетики збільшити до 10% в загальному балансі – це мета. Там і вітрова, і сонячна, й інші – там уся відновлювана енергетика. Ми робимо все можливе для цього. Законодавча база підготовлена», – розповіла Олена Ленська.
За кордоном держава компенсує менше грошей за видобуту енергію з променів сонця, ніж в Україні. Інвестиційний клімат для будівництва сонячних електростанцій дуже привабливий. Україна – на 12 місці за потенціалом для інвесторів у світі, наголошує Іван Самойленко, керівник прес-служби найбільшого виробника у галузі сонячної енергетики, інтегральних схем та кремнієвих пластин в Україні компанії «Квазар».
«Сьогодні в Україні – один із найбільш привабливих у Європі «зелених тарифів» для сонячної енергетики. Базовий тариф закордоном становить 42-46 євроцентів за кіловат на годину. Вартість залежить від типу електростанцій. А у нас вони перевищують, і це дуже вигідно нашим компаніям, які його застосовують. Причому наші тарифи будуть фіксовані щонайменше 2 роки. У той час, як в інших країнах вони постійно знижуються», – зауважив Іван Самойленко.
Про чинні тарифи на сонячну енергію розповіла Ольга Осадча, начальник управління цінової політики НКРЕ. «Для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання наземні об’єкти 533, 54 копійки за кіловат-годину – тобто, це 5 гривень, а змонтований на дахах – до 100 кіловат, на фасадах, незалежно від потужності, – 489,8 копійок за кіловат на годину. Це практично в 10 разів вище оптової ціни, яка становить 56 копійок», – сказала вона.
Залишаються економічні й технічні бар’єри
Попри ухвалення Закону «Про зелений тариф» в Україні залишаються економічні й технічні бар’єри в розвитку сонячної енергетики, каже експерт з енергозбереження Роман Ніцович.
«Інвесторів відлякує обов’язкова частка питомої ваги українських матеріалів, сировини, послуг, основних фондів, яка має бути присутня в побудованому об’єкті, щоб він отримав «зелений тариф». Бар’єр технічний. Можна побудувати хоч і 20 сонячних електростанцій у Криму на 4-5 гігават. Але чи зможе мережа прийняти ці потужності? Наша енергосистема не пристосована до буму інсталяцій альтернативної енергетики, оскільки прив’язана до атомних і теплових електростанцій. Без інвестицій, без модернізації мереж, підвищення їхньої передавальної потужності та будівництва нових ліній буде дуже важко підключити нові потужності і збалансувати саму систему», – наголосив екперт.
Експерти наголошують, що ринок сонячної енергетики в Україні ще не став повністю на ноги. Але він розвивається досить швидко. В Україні продажем або інсталяцією модулів займається приблизно 15-20 компаній. За останній рік їх кількість виросла щонайменше удвічі, повідомив Іван Самойленко.
За деякими прогнозами фахівців, до 2020 року загальний обсяг відновлювальної енергетики може становити в Україні 15%. Такою є вимога до країн, які планують вступати до Євросоюзу.
А найбільш цікавим експерт вважає те, що на українському ринку з’явилися пристрої, за допомогою яких можна від сонця заряджати комп’ютери чи телефони, мати світло чи обігрівачі. Коштують такі портативні зарядки близько півтори-дві тисячі гривень. Називаються вони туристичні системи, уточнює Іван Самойленко, керівник прес-служби найбільшого виробника у галузі сонячної енергетики, інтегральних схем та кремнієвих пластин в Україні компанії «Квазар».
Експеримент у Києві
У Святошинському районі Києва під’їзди двох багатоповерхівок відключили від електроенергії в енергопостачальній компанії. Тепер вони отримують її завдяки сонцю. У будинках встановили сонячні елементи, які виробляють електроенергію, акумулюють її та подають на світлодіодні лампочки. Таким способом освітлюють сходи та під’їзди. На кожному поверсі є по 2 лампочки, на 1 поверсі – їх 4, розповідає Лідія Василенко, головний інженер комунального підприємства РЕО-1.
«Поки що планується лише сходові клітини освітлювати. Оскільки мешканці розраховують за одними тарифами, а за світло на сходових клітинах платить ЖЕК за зовсім іншими тарифами. Жителі наші чомусь цим незадоволені. Кажуть, що їм мало освітлення, – говорить Лідія Василенко. – Буває, коли дощ, похмуро, а воно ще не вмикається. А воно ще не відпрацьовано. Але нашим людям, думаю, що не зроби – не подобається. Але горить воно нормально. Коли темно, світло горить. Освітлення нормальне».
Цей проект обіцяють поширити і на інші багатоповерхові будинки у Святошинському районі. У разі, якщо будуть кошти, уточнює начальник управління житлово-комунального господарства у Святошинському районі Георгій Сазонов.
«Вийшло в одному будинку, де один під’їзд, – 10 тисяч гривень. У нас більше 700 будинків, то зрозуміло, які це кошти. Тобто, поетапно. І подивимося, як він себе поведе, яка окупність і т.д. Це не державна програма, а ми вишукуємо можливості, як зекономити кошти і покращити свій фінансовий стан. І доручення Президента і Кабміну про те, що вишукувати альтернативні джерела, щоб вести правильне господарювання», – сказав Георгій Сазонов.
Автономна система з освітлення під’їздів – дуже цікавий експеримент, говорить експерт Роман Ніцович. Але, за його словами, за кордоном, зокрема в Німеччині та в Чехії, поширені напівавтономні системи. Під час пікового споживання струм беруть і від загальної мережі, і від сонячних панелей.
«Таких проектів раніше не реалізовували. Вони переважно реалізовувались у приватному секторі, в садибах. Головне, якби не просто поставити і забути, але й забезпечити належний сервіс. Зимою сніг падає, треба буде очищати ці панелі, адже коли на них шар снігу, сонце не потрапляє і їхня ефективність фактично нульова. У принципі, ці технології уже є зараз доступні й окупаються, це 100%», – зазначив експерт.
Привабливий «зелений тариф»
В Україні є Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки. Туди розділом входить і сонячна енергетика. Основна мета – створення привабливого інвестиційного клімату, каже начальник науково-технічної політики Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів Олена Ленська.
«Заходами програми передбачено до 2012 року частку альтернативної чи відновлюваної енергетики збільшити до 10% в загальному балансі – це мета. Там і вітрова, і сонячна, й інші – там уся відновлювана енергетика. Ми робимо все можливе для цього. Законодавча база підготовлена», – розповіла Олена Ленська.
За кордоном держава компенсує менше грошей за видобуту енергію з променів сонця, ніж в Україні. Інвестиційний клімат для будівництва сонячних електростанцій дуже привабливий. Україна – на 12 місці за потенціалом для інвесторів у світі, наголошує Іван Самойленко, керівник прес-служби найбільшого виробника у галузі сонячної енергетики, інтегральних схем та кремнієвих пластин в Україні компанії «Квазар».
«Сьогодні в Україні – один із найбільш привабливих у Європі «зелених тарифів» для сонячної енергетики. Базовий тариф закордоном становить 42-46 євроцентів за кіловат на годину. Вартість залежить від типу електростанцій. А у нас вони перевищують, і це дуже вигідно нашим компаніям, які його застосовують. Причому наші тарифи будуть фіксовані щонайменше 2 роки. У той час, як в інших країнах вони постійно знижуються», – зауважив Іван Самойленко.
Про чинні тарифи на сонячну енергію розповіла Ольга Осадча, начальник управління цінової політики НКРЕ. «Для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання наземні об’єкти 533, 54 копійки за кіловат-годину – тобто, це 5 гривень, а змонтований на дахах – до 100 кіловат, на фасадах, незалежно від потужності, – 489,8 копійок за кіловат на годину. Це практично в 10 разів вище оптової ціни, яка становить 56 копійок», – сказала вона.
Залишаються економічні й технічні бар’єри
Попри ухвалення Закону «Про зелений тариф» в Україні залишаються економічні й технічні бар’єри в розвитку сонячної енергетики, каже експерт з енергозбереження Роман Ніцович.
«Інвесторів відлякує обов’язкова частка питомої ваги українських матеріалів, сировини, послуг, основних фондів, яка має бути присутня в побудованому об’єкті, щоб він отримав «зелений тариф». Бар’єр технічний. Можна побудувати хоч і 20 сонячних електростанцій у Криму на 4-5 гігават. Але чи зможе мережа прийняти ці потужності? Наша енергосистема не пристосована до буму інсталяцій альтернативної енергетики, оскільки прив’язана до атомних і теплових електростанцій. Без інвестицій, без модернізації мереж, підвищення їхньої передавальної потужності та будівництва нових ліній буде дуже важко підключити нові потужності і збалансувати саму систему», – наголосив екперт.
Експерти наголошують, що ринок сонячної енергетики в Україні ще не став повністю на ноги. Але він розвивається досить швидко. В Україні продажем або інсталяцією модулів займається приблизно 15-20 компаній. За останній рік їх кількість виросла щонайменше удвічі, повідомив Іван Самойленко.
За деякими прогнозами фахівців, до 2020 року загальний обсяг відновлювальної енергетики може становити в Україні 15%. Такою є вимога до країн, які планують вступати до Євросоюзу.