Україна може вже найближчим часом, не змінюючи структуру посівів, виробляти з біомаси 15 відсотків від усієї потрібної їй електричної енергії, та значну частину автомобільного пального – такими є розрахунки Європейсько-української енергетичної асоціації.
Зокрема, країна може щороку виробляти понад мільйон тонн біодизеля, тобто вдесятеро більше, ніж зараз, два мільйони тонн біоетанолу, що здатний замінювати бензин, і 120 мільйонів тонн біогазу. Для порівняння – це третина усіх газових потреб України. Україна робить перші кроки для досягнення таких результатів, але слід подолати ще багато перешкод, заявив журналістам голова правління Європейсько-української енергетичної асоціації Дейв Янг.
«Ми нині добре поінформовані про виклики, пов’язані з енергетичною безпекою, поводженням із відходами, та корупцією, про низьку довіру до керівництва енергетичного сектору, – говорить Дейв Янг. – Необхідно підвищити його прозорість, інформувати людей про те, як працюють енергетичні підприємства. А це у свою чергу призведе до збільшення довіри громадян. Те, що уряд запросив нас, ми оцінюємо як перші кроки в напрямку прозорості розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні».
Міжнародні угоди, до яких долучилася Україна зі вступом до Європейського енергетичного співтовариства, зобов’язують її вже з 1 липня мати національну стратегію розвитку відновлюваних джерел енергії. Така стратегія надалі буде деталізована і міститиме плани створення нових енергетичних потужностей у кожному конкретному регіоні, наголосив голова Державної агенції з енергоефективності Микола Пашкевич.
«Таку карту зробимо до кінця року. З неї ми знатимемо, в якому регіоні, в якому обсязі та з якого року ми можемо задіяти наш потенціал відновлюваної енергетики. Якщо робити це хаотично, без адаптації електромереж до електроенергії з альтернативних джерел (як відомо, вона виробляється невеликими місцевими електростанціями), то буде перенасичення окремих регіонів та галузей цими потужностями, і тоді інвестиції не працюватимуть повною мірою», – зауважує Пашкевич.
Україна планує економити, опалювати соломою і… будувати атомні енергоблоки
Український уряд визнав необхідність збільшувати частку альтернативних енергетичних потужностей та зменшувати енерговитрати на душу населення та на одиницю продукції, які в Україні є утричі вищими, аніж у решті Європи. Однак, незважаючи на можливість трикратної економії та відносно невисокі темпи економічного зростання України, у чинній версії енергетичної стратегії передбачається збільшення виробництва енергії до 2030 року за рахунок будівництва нових ядерних енергоблоків. Як пояснив Радіо Свобода Микола Пашкевич, такого кроку не уникнути, допоки альтернативна енергетика не зміцнила своїх позицій в Україні.
Тим часом досвід Європейських держав показав, що виробництво енергії з відновлюваних джерел є більш прибутковим, ніж традиційні електростанції, пояснює експерт Європейського енергетичного співтовариства Габріела Крету.
«Немає значення, який потенціал в країни сьогодні, головне – створити відповідний інвестиційний клімат, – каже експерт. – В Україні, на жаль, ще не враховують екологічної складової вартості енергії, бо тоді вугілля стало б дорожчим джерелом, аніж біомаса. У Європі, де це вже зроблено, альтернативна енергетика стає дедалі вигіднішою і розвивається навіть без підтримки. Німеччина, для прикладу, через це удвічі зменшила державну підтримку електростанцій, які працюють на відновлюваних ресурсах».
Сьогодні Україна вважається найменш ощадливою країною Європи, оскільки має найбільшу частку енергії в кожному доларі національного продукту, та найбільший обсяг споживання природного газу на одну особу.
Зокрема, країна може щороку виробляти понад мільйон тонн біодизеля, тобто вдесятеро більше, ніж зараз, два мільйони тонн біоетанолу, що здатний замінювати бензин, і 120 мільйонів тонн біогазу. Для порівняння – це третина усіх газових потреб України. Україна робить перші кроки для досягнення таких результатів, але слід подолати ще багато перешкод, заявив журналістам голова правління Європейсько-української енергетичної асоціації Дейв Янг.
«Ми нині добре поінформовані про виклики, пов’язані з енергетичною безпекою, поводженням із відходами, та корупцією, про низьку довіру до керівництва енергетичного сектору, – говорить Дейв Янг. – Необхідно підвищити його прозорість, інформувати людей про те, як працюють енергетичні підприємства. А це у свою чергу призведе до збільшення довіри громадян. Те, що уряд запросив нас, ми оцінюємо як перші кроки в напрямку прозорості розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні».
Міжнародні угоди, до яких долучилася Україна зі вступом до Європейського енергетичного співтовариства, зобов’язують її вже з 1 липня мати національну стратегію розвитку відновлюваних джерел енергії. Така стратегія надалі буде деталізована і міститиме плани створення нових енергетичних потужностей у кожному конкретному регіоні, наголосив голова Державної агенції з енергоефективності Микола Пашкевич.
«Таку карту зробимо до кінця року. З неї ми знатимемо, в якому регіоні, в якому обсязі та з якого року ми можемо задіяти наш потенціал відновлюваної енергетики. Якщо робити це хаотично, без адаптації електромереж до електроенергії з альтернативних джерел (як відомо, вона виробляється невеликими місцевими електростанціями), то буде перенасичення окремих регіонів та галузей цими потужностями, і тоді інвестиції не працюватимуть повною мірою», – зауважує Пашкевич.
Україна планує економити, опалювати соломою і… будувати атомні енергоблоки
Український уряд визнав необхідність збільшувати частку альтернативних енергетичних потужностей та зменшувати енерговитрати на душу населення та на одиницю продукції, які в Україні є утричі вищими, аніж у решті Європи. Однак, незважаючи на можливість трикратної економії та відносно невисокі темпи економічного зростання України, у чинній версії енергетичної стратегії передбачається збільшення виробництва енергії до 2030 року за рахунок будівництва нових ядерних енергоблоків. Як пояснив Радіо Свобода Микола Пашкевич, такого кроку не уникнути, допоки альтернативна енергетика не зміцнила своїх позицій в Україні.
Тим часом досвід Європейських держав показав, що виробництво енергії з відновлюваних джерел є більш прибутковим, ніж традиційні електростанції, пояснює експерт Європейського енергетичного співтовариства Габріела Крету.
«Немає значення, який потенціал в країни сьогодні, головне – створити відповідний інвестиційний клімат, – каже експерт. – В Україні, на жаль, ще не враховують екологічної складової вартості енергії, бо тоді вугілля стало б дорожчим джерелом, аніж біомаса. У Європі, де це вже зроблено, альтернативна енергетика стає дедалі вигіднішою і розвивається навіть без підтримки. Німеччина, для прикладу, через це удвічі зменшила державну підтримку електростанцій, які працюють на відновлюваних ресурсах».
Сьогодні Україна вважається найменш ощадливою країною Європи, оскільки має найбільшу частку енергії в кожному доларі національного продукту, та найбільший обсяг споживання природного газу на одну особу.
