14 серпня православні святкують Медовий спас. Україна посідає 5-е місце у світі за виробництвом продукції бджільництва. Хоча нещодавно бджолярі заявляли, що Україна – на межі дефіциту меду. А бджоли масово вимирають, зокрема, через погану екологію та кроплення полів хімікатами. Зважаючи на те, що український мед цінується у всьому світі, пасічники кажуть, що боротимуться за своїх трудолюбних бджіл.
Спас у серпні святкують тричі. 14 серпня – перший Спас. У церковному календарі його йменують Днем семи мучеників Маккавеїв. А в народі називають Маковія, Спас на воді або Медовий Спас.
Із цього дня продукти бджільництва набувають цілющої сили, кажуть у народі. Цього дня вірні йшли до церкви і святили мак, воду та мед.
Ця традиція пов’язана із стародавньою повір’ям, за яким перший урожай слід приносити Богові й лише після цього споживати самим, розповідає етнограф Олексій Доля.
«Обрядовою їжею у цей день завжди були «шулики»: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі, з водою, із перетертим маком і свіжо-викачаним медом. Це те, що до сьогодні збереглося», – сказав Олексій Доля.
На свято Медового Спаса вперше можна спробувати освячений мед.
Мед лікує
В Україні поширені сорти меду, зокрема, з гречки, липи, соняшника, еспарцету, конюшини, буркуну, білої акації, ріпаку та інших рослин.
Кожен має своєрідний смак, колір, відрізняється вмістом цілого ряду речовин, проте за хімічним складом всі сорти квіткового меду дуже близькі, наголошують фахівці.
При різних захворюваннях рекомендують вживати різний сорт меду.
Акацієвий рекомендують вживати при цукровому діабеті. Липовий мед лікує застуду. При малокрів’ї лікарі рекомендують гречаний мед, багатий на залізо (його майже немає на ринку через відсутність посівів). Соняшниковий мед хоча й непопулярний, але найкраще виводить радіацію. Квітковий мед сприятливо впливає на серцеву діяльність, застосовується також при гінекологічних захворюваннях. Польовий мед заспокійливо діє на нервову систему.
Якісні показники і «дідівські» методи
Найчастіше мед купують на базарах або у знайомих пасічників. І більшість із них не мають ветеринарно-санітарного паспорта пасіки та сертифікату відповідності на продукцію, наголошує Тетяна, представниця об’єднання пасічників. Щоб бути впевненим у якості меду, покупцям вона радить просити у бджолярів дозвільні документи. У такому разі ви не купите «липовий» мед (із забороненими домішками, зокрема, крохмалю чи крейди) замість липового.
Якісний мед повинен бути рідким, але через місяць-півтора він кристалізується. Акацієвий мед відомий тим, що найдовше не цукрується, цілих два роки. Крім того, натуральний мед у роті тане, а не розчиняється, як цукор, і «дере» горло, кажуть фахівці.
Український мед – найкращий у світі, каже Василь Барабаш, голова Гільдії медоварів України. Свого часу він був призером золотої медалі за найякісніший мед України. Сьогодні його 30 вуликів стоять у екологічно чистій зоні на Полтавщині.
І він наголошує, що є хороший липовий мед в сусідній Росії (особливо в Алтайському краї та на Далекому Сході), але такого меду з акації, як в Україні, ніде в світі немає. Однак, додає він, якість меду ще залежить від сумління пасічника і від його обізнаності у хворобах бджіл.
«Може бути прихована хвороба. Вона діє на стан здоров’я не тільки бджоли, але й людини. Тому що є певні грибки, бактерії, які можуть потрапити в мед і не дати користі людини або ще й вмре, – зазначає Василь Барабаш. – По-друге, коли є хвороба у бджіл і пасічник обробляє їх, то інколи не дотримується правил, викачує мед, і ці препарати можуть потрапити в мед. Це теж впливає суттєво на якість меду. Тому що основна причина – можуть потрапити антибіотики. Це проблема дідів. Вони консервативні й не знають, як ці препарати діють на організм людини. Я коли стикаюся з дідами і бачу, які вони препарати застосовують, у мене шок настає».
Заступник начальника науково-дослідного центру випробувань продукції Державного підприємства «Укрметртестстандарт» Віктор Волошинець наголосив, що завдавати шкоду здоров’ю мед може лише після нагрівання його вище від 50° C, оскільки при її перевищенні він набуває токсичних властивостей.
Мед був знайдений у єгипетських пірамідах. І незважаючи на те, що він там пролежав декілька тисяч років, той мед був придатний для вживання.
Фахівці рекомендують зберігати мед при температурі плюс 4 градуси, але не більше як 10 і без доступу повітря. Мед інтенсивно вбирає зовнішні запахи та вологу, тому не рекомендується зберігати мед у холодильниках.
Основна проблема – стрімке вимирання бджіл
Україна є на 5-му місці у світі за виробництвом продукції бджільництва й поступається лише Китаєві, Аргентині, Туреччині та США. За останні 5 років експорт українського меду зріс приблизно на третину. Про це повідомив член організаційного комітету ХХХХІІІ Міжнародного бджільницького конгресу Апімондії Анатолій Харковенко.
За офіційною статистикою, в Україні нараховується майже 4 мільйони сімей бджіл. Виробляється 75 тисяч тонн меду на рік, з яких на експорт іде десята частина. Але пасічники дивуються, звідки взагалі береться статистика. Насправді точну кількість порахувати ніхто не може. Виробляється ця продукція в основному приватними пасіками, і немає їхнього офіційного обліку.
Основна проблема сьогодні у галузі бджільництва – це стрімке вимирання бджіл, каже Тетяна, представниця об’єднання пасічників. І ускладнюють проблему нез’ясовані причини загибелі бджіл.
«Невідомо, чому. В Україні немає виробника ліків для бджіл. Усі ліки від кліщів, від різних грибкових, вірусних інфекцій завозяться десь із-за кордону. Тут же бджолами ніхто не займається на державному рівні, тобто немає державної підтримки. От, у нас, в Україні, буде Міжнародний бджільницький конгрес Апімондії в 2013 році, і Віктор Андрійович Ющенко уже казав, що буде звертатися до Президента з листом про підтримку цієї галузі. Сьогодні вона в кустарному своєму розвитку», – зауважила Тетяна.
«Якщо першою вмре бджола, другою вмре людина»
Чому так масово гинуть комахи, конкретної відповіді немає. Світові фахівці припускають: це погана екологічна ситуація, хвороби бджіл, загальне ослаблення імунітету бджолиних сімей і, головне, – застосування хімікатів при виробництві продуктів харчування. Так, встановлено, що пестициди можуть погіршувати імунітет бджоли. У зв’язку із цим у деяких країнах уже обмежили перелік пестицидів, якими можна обприскувати аграрні культури, які запилюють бджоли, наголошує Василь Барабаш, голова Гільдії медоварів України.
«Якщо першою вмре бджола, другою вмре людина. Якщо ми будемо берегти бджіл і хоча б трішки за це думати, то ми й самі довше проживемо. Ми зараз готуємо подання у Верховну Раду України разом із народним депутатом Володимиром Стретовичем відносно того, щоб Україна перейшла до європейських стандартів щодо хімічних препаратів, щоб в Україну легально не завозилися другорядні хімікати китайського виробництва. Китай уже досягнув свого. Незважаючи на те, що він на першому місці у бджільництві, у Китаї є такі райони, де бджоли не можуть проживати, застосовуються гербіциди, пестициди. Але якщо ми йдемо в Європу, то нам потрібно дотримуватися європейських стандартів», – сказав Василь Барабаш.
За останніми дослідженнями, на бджіл може негативно впливати електромагнітне випромінювання. Його джерело – мобільний зв’язок. На цьому наполягають вчені з Університету Пенджабу (Індія). Хоча ця версія теж не підтверджена.
Фахівці прогнозують: якщо нинішня тенденція збережеться, то бджоли можуть повністю зникнути вже до 2035 року. Отже, до 2039-го, за прогнозами Альберта Ейнштейна, і людей на Землі не залишиться. Адже він вважав: якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього не стане і людей.
Із цього дня продукти бджільництва набувають цілющої сили, кажуть у народі. Цього дня вірні йшли до церкви і святили мак, воду та мед.
Ця традиція пов’язана із стародавньою повір’ям, за яким перший урожай слід приносити Богові й лише після цього споживати самим, розповідає етнограф Олексій Доля.
«Обрядовою їжею у цей день завжди були «шулики»: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі, з водою, із перетертим маком і свіжо-викачаним медом. Це те, що до сьогодні збереглося», – сказав Олексій Доля.
На свято Медового Спаса вперше можна спробувати освячений мед.
Мед лікує
В Україні поширені сорти меду, зокрема, з гречки, липи, соняшника, еспарцету, конюшини, буркуну, білої акації, ріпаку та інших рослин.
Кожен має своєрідний смак, колір, відрізняється вмістом цілого ряду речовин, проте за хімічним складом всі сорти квіткового меду дуже близькі, наголошують фахівці.
При різних захворюваннях рекомендують вживати різний сорт меду.
Акацієвий рекомендують вживати при цукровому діабеті. Липовий мед лікує застуду. При малокрів’ї лікарі рекомендують гречаний мед, багатий на залізо (його майже немає на ринку через відсутність посівів). Соняшниковий мед хоча й непопулярний, але найкраще виводить радіацію. Квітковий мед сприятливо впливає на серцеву діяльність, застосовується також при гінекологічних захворюваннях. Польовий мед заспокійливо діє на нервову систему.
Якісні показники і «дідівські» методи
Найчастіше мед купують на базарах або у знайомих пасічників. І більшість із них не мають ветеринарно-санітарного паспорта пасіки та сертифікату відповідності на продукцію, наголошує Тетяна, представниця об’єднання пасічників. Щоб бути впевненим у якості меду, покупцям вона радить просити у бджолярів дозвільні документи. У такому разі ви не купите «липовий» мед (із забороненими домішками, зокрема, крохмалю чи крейди) замість липового.
Якісний мед повинен бути рідким, але через місяць-півтора він кристалізується. Акацієвий мед відомий тим, що найдовше не цукрується, цілих два роки. Крім того, натуральний мед у роті тане, а не розчиняється, як цукор, і «дере» горло, кажуть фахівці.
Український мед – найкращий у світі, каже Василь Барабаш, голова Гільдії медоварів України. Свого часу він був призером золотої медалі за найякісніший мед України. Сьогодні його 30 вуликів стоять у екологічно чистій зоні на Полтавщині.
І він наголошує, що є хороший липовий мед в сусідній Росії (особливо в Алтайському краї та на Далекому Сході), але такого меду з акації, як в Україні, ніде в світі немає. Однак, додає він, якість меду ще залежить від сумління пасічника і від його обізнаності у хворобах бджіл.
«Може бути прихована хвороба. Вона діє на стан здоров’я не тільки бджоли, але й людини. Тому що є певні грибки, бактерії, які можуть потрапити в мед і не дати користі людини або ще й вмре, – зазначає Василь Барабаш. – По-друге, коли є хвороба у бджіл і пасічник обробляє їх, то інколи не дотримується правил, викачує мед, і ці препарати можуть потрапити в мед. Це теж впливає суттєво на якість меду. Тому що основна причина – можуть потрапити антибіотики. Це проблема дідів. Вони консервативні й не знають, як ці препарати діють на організм людини. Я коли стикаюся з дідами і бачу, які вони препарати застосовують, у мене шок настає».
Заступник начальника науково-дослідного центру випробувань продукції Державного підприємства «Укрметртестстандарт» Віктор Волошинець наголосив, що завдавати шкоду здоров’ю мед може лише після нагрівання його вище від 50° C, оскільки при її перевищенні він набуває токсичних властивостей.
Мед був знайдений у єгипетських пірамідах. І незважаючи на те, що він там пролежав декілька тисяч років, той мед був придатний для вживання.
Фахівці рекомендують зберігати мед при температурі плюс 4 градуси, але не більше як 10 і без доступу повітря. Мед інтенсивно вбирає зовнішні запахи та вологу, тому не рекомендується зберігати мед у холодильниках.
Основна проблема – стрімке вимирання бджіл
Україна є на 5-му місці у світі за виробництвом продукції бджільництва й поступається лише Китаєві, Аргентині, Туреччині та США. За останні 5 років експорт українського меду зріс приблизно на третину. Про це повідомив член організаційного комітету ХХХХІІІ Міжнародного бджільницького конгресу Апімондії Анатолій Харковенко.
За офіційною статистикою, в Україні нараховується майже 4 мільйони сімей бджіл. Виробляється 75 тисяч тонн меду на рік, з яких на експорт іде десята частина. Але пасічники дивуються, звідки взагалі береться статистика. Насправді точну кількість порахувати ніхто не може. Виробляється ця продукція в основному приватними пасіками, і немає їхнього офіційного обліку.
Основна проблема сьогодні у галузі бджільництва – це стрімке вимирання бджіл, каже Тетяна, представниця об’єднання пасічників. І ускладнюють проблему нез’ясовані причини загибелі бджіл.
«Невідомо, чому. В Україні немає виробника ліків для бджіл. Усі ліки від кліщів, від різних грибкових, вірусних інфекцій завозяться десь із-за кордону. Тут же бджолами ніхто не займається на державному рівні, тобто немає державної підтримки. От, у нас, в Україні, буде Міжнародний бджільницький конгрес Апімондії в 2013 році, і Віктор Андрійович Ющенко уже казав, що буде звертатися до Президента з листом про підтримку цієї галузі. Сьогодні вона в кустарному своєму розвитку», – зауважила Тетяна.
«Якщо першою вмре бджола, другою вмре людина»
Чому так масово гинуть комахи, конкретної відповіді немає. Світові фахівці припускають: це погана екологічна ситуація, хвороби бджіл, загальне ослаблення імунітету бджолиних сімей і, головне, – застосування хімікатів при виробництві продуктів харчування. Так, встановлено, що пестициди можуть погіршувати імунітет бджоли. У зв’язку із цим у деяких країнах уже обмежили перелік пестицидів, якими можна обприскувати аграрні культури, які запилюють бджоли, наголошує Василь Барабаш, голова Гільдії медоварів України.
«Якщо першою вмре бджола, другою вмре людина. Якщо ми будемо берегти бджіл і хоча б трішки за це думати, то ми й самі довше проживемо. Ми зараз готуємо подання у Верховну Раду України разом із народним депутатом Володимиром Стретовичем відносно того, щоб Україна перейшла до європейських стандартів щодо хімічних препаратів, щоб в Україну легально не завозилися другорядні хімікати китайського виробництва. Китай уже досягнув свого. Незважаючи на те, що він на першому місці у бджільництві, у Китаї є такі райони, де бджоли не можуть проживати, застосовуються гербіциди, пестициди. Але якщо ми йдемо в Європу, то нам потрібно дотримуватися європейських стандартів», – сказав Василь Барабаш.
За останніми дослідженнями, на бджіл може негативно впливати електромагнітне випромінювання. Його джерело – мобільний зв’язок. На цьому наполягають вчені з Університету Пенджабу (Індія). Хоча ця версія теж не підтверджена.
Фахівці прогнозують: якщо нинішня тенденція збережеться, то бджоли можуть повністю зникнути вже до 2035 року. Отже, до 2039-го, за прогнозами Альберта Ейнштейна, і людей на Землі не залишиться. Адже він вважав: якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього не стане і людей.