Пам’ятник видатному українському
бджоляреві, винахіднику сучасного
вулика Петру Прокоповичу
в центрі Івано-Франківська
Іван Мартищук: «Я в 1972 році хворів на інфаркт і мені сказали, що пасіка добра. Я працюю коло цього і нюхаю той пух бджіл – це здорово дуже. Так почав та почав, та почав, і так до сих пір із тим бавлюся. Не кожному піде, ні. Треба бути щирій людині, справедливій, тоді се буде. А фальшива людина не триматиме».
А коло цього багато роботи? – поцікавилося Радіо Свобода вже у пасічника на ім’я Михайло. «О-ва... Так як коло дитини маленької. Це хоче праці», – відповів він.
«Мед легше виробити, як продати»
На Прикарпатті близько 11 тисяч пасічників. За рік продукують півтори-дві тисячі тонн меду. Особливою гордістю називають карпатський мед, адже через те, що бджола його збирає з різноманітних видів лікарських трав, він має велику лікувальну цінність, до того ж екологічно чистий. Один літр коштує 30-40 гривень, на 5 гривень дорожче, як рік тому. Китайський мед дешевший, але хіба він може зрівнятися за складом і смаковими якостями з місцевим?
При реалізації меду між пасічниками і споживачами стоять посередники, і це позначається на ціні. Місцевий пасічник зі своєю продукцією не захищений. Була б менша собівартість продукції бджільництва – могли б більше інвестувати у розвиток галузі. У минулому році пасічники чомусь не отримали державні дотації, які мали з 2002-го (це 8-10 гривень на бджолосім''ю).
Скуштуйте наш мед», - припрошують
на центральному ринку
«Ми будем створювати такі клуби, ми вже почали ярмарки робити коло Ратуші, зробили кілька, в «Просвіті» робили, а тепер будемо постійно працювати кожний тиждень. Будемо зустрічатися з лікарями, вчителями, батьками, студентами. Ми мусимо достукуватись до кожної душі, до кожної хати, школи, садка», – зазначив Богдан Паркулаб.
Щодня з’їдати ложку меду
Українці здавна мед споживали: кутя з медом, медівники, до каші чи налисників, чай з медом, навіть «медовуха». Та, виявляється, вживаємо ми його значно менше за інші народи. Хоч на Прикарпатті ці цифри і вищі, однаково малі, вважає Богдан Паркулаб.
«У нас у Франківську на душу населення споживається до кілограма меду. По Україні – від 300 до 500 грамів у рік. Тоді коли європеєць вживає до 5 кілограмів, японець – до 10 кілограмів. Ми, виробники такого божого продукту, не підходимо ближче до нашого потенційного покупця. У нас, як правило, мед споживають 5-10%, а потрібно 80-90. Столову ложку споживаючи в день меду, ми виконуємо японську норму», – наголосив Богдан Паркулаб.
Продукція прикарпатських пасічників
на фоні Карпат (з буклету)
Лікар-пульмонолог Марія Диндин з цього приводу зазначила: «Мед – це натуральний продукт, який має дуже багато вітамінів, ферментів, мікроелементів. Відомо, що бджола взагалі виділяє дуже багато ферментів. В людському організмі є біля 3 тисяч ферментів, бджола виділяє 2400, тільки 40 назв ферментів, які не властиві організму, а все інше дуже підходить. У медицині дуже використовуються бджолині продукти – це маточне молоко, пилок, звичайний мед, прополіс, бджолиний яд. І взагалі при всіх патологіях. У пульмонології при бронхітах, пневмоніях. Дуже використовують при ЛОР-патології».
Може, ми, пересічні люди, надто мало знаємо про мед? А реклама не є дешевою.
І на завершення – порада від досвідчених пасічників: не пити гарячий чай з медом, а столову ложку меду розсмоктувати маленькими порціями, як цукерку, і лише через 15-20 хвилин запити міцним чаєм, краще квітковим.