Брюссель – Україна зацікавлена і бере активну участь у процесі придністровського врегулювання. Тим часом ось вже два десятки років влада Молдови та керівництво самопроголошеної Придністровської молдовської республіки ніяк не спроможуться розпочати діалог. Київ вважає, що офіційний Кишинів і представники Тирасполя повинні врешті-решт знайти рішення, яке б гарантувало статус Придністров’я, але без шкоди територіальній цілісності Молдови. Як сторони могли б цього досягти? Про це у брюссельській штаб-квартирі НАТО розповів дипломат Ігор Харченко, що є спеціальним представником України з питань врегулювання Придністровського конфлікту.
Вирішенню замороженого конфлікту в Придністровському регіоні Молдови міжнародна спільнота останнім часом приділяє особливу увагу. Намагання примирити самопроголошену республіку та Молдову нещодавно відновилися у так званому форматі «5+2», за участі Кишинева й Тирасполя та за посередництва Росії, України, ОБСЄ та спостерігачів від США і ЄС.
Проте на останній зустрічі сторін посередників та спостерігачів діалог знову зайшов у глухий кут.
«Нині просування у цьому сенсі перебувають у підвішеному стані», – зазначає спеціальний представник України з питань урегулювання Придністровського конфлікту Ігор Харченко, який сьогодні відвідав штаб-квартиру НАТО.
«Поки що не вдалося об’єднати сторони конфлікту в тому, щоб у рамках територіальної цілісності Молдови могло бути вирішене питання про вироблення спеціального статусу для Придністровського регіону, – каже український дипломат. – Саме така форма є загальноприйнятною для всіх, крім лівого берега, тобто Придністров’я. Там офіційна позиція полягає у тому, що Придністров’я є незалежним».
Політичний діалог Тирасполя та Кишинева відсутній
Для того, щоб розпочати офіційно говорити про статус Придністров’я у рамках єдиної Молдови, насамперед слід створити умови для переговорів цих двох сторін. Але поки що всі спроби відбуваються виключно неофіційно й подекуди у рамках галузевого співробітництва, які стосуються життєво важливих сфер відносин населення, що мешкають по обидва боки Дністра.
А от політичний діалог відсутній. Остання спроба домовитися, яка була нещодавно здійснена у Москві, провалилася, хоча надії продовжити зустріч поки що зберігаються, каже Ігор Харченко.
Молдова, яка вважає євроінтеграцію своєю головною зовнішньополітичною стратегією, дуже зацікавлена у тому, щоб на її кордонах не було жодних конфліктів. Так само стимулом для влади Придністров’я, можливо, також могла б стати можливість зближення з об’єднаною Європою, припускає спеціальний представник України з питань врегулювання Придністровського конфлікту.
У будь-якому разі, представники цієї самопроголошеної республіки уважно стежать за тим, що відбувається у стосунках Молдови та європейскої спільноти.
Офіційний Київ, який у переговорах виконує роль посередника, обрав вирішення проблеми Придністров’я одним із головних пріоритетів свого майбутнього головування в Організації з безпеки та співробітнцтва у Європі, яке очікують у 2013 році. Хоча було б краще, якби сторони дійшли консенсусу ще до того часу, каже український дипломат.
«Проблематика Придністровського врегулювання у контексті українського головування у ОБСЄ буде якщо не першим, то одним із перших пріоритетів, – пояснює Ігор Харченко. – Це абсолютно зрозуміло, бо це наша проблема. Вона у нас на кордоні, вона нам болить постійно. Це – люди. Там живуть десятки тисяч не лише етнічних українців, а й громадян України. Ми і вони щоденно стикаємося з багатьма проблемами, що так чи інакше породжені відсутністю врегулювання Придністровського конфлікту. Це – ситуація ненормальна. Нам, можливо, краще за інших видно всю ненормальність цієї ситуації».
Північноатлантичний альянс дуже цікавився станом справ у Придністров’ї, хоча, як каже представник України, його візит до штаб-квартири НАТО не мав на меті отримати від представників цієї організації якісь рекомендації.
У будь-якому разі, головне завдання, що стоїть перед посередниками та учасниками протистояння на берегах Дністра, – створити умови для початку політичних переговорів, але для цього потрібна політична воля сторін, яка поки що відсутня.
Проте на останній зустрічі сторін посередників та спостерігачів діалог знову зайшов у глухий кут.
«Нині просування у цьому сенсі перебувають у підвішеному стані», – зазначає спеціальний представник України з питань урегулювання Придністровського конфлікту Ігор Харченко, який сьогодні відвідав штаб-квартиру НАТО.
«Поки що не вдалося об’єднати сторони конфлікту в тому, щоб у рамках територіальної цілісності Молдови могло бути вирішене питання про вироблення спеціального статусу для Придністровського регіону, – каже український дипломат. – Саме така форма є загальноприйнятною для всіх, крім лівого берега, тобто Придністров’я. Там офіційна позиція полягає у тому, що Придністров’я є незалежним».
Політичний діалог Тирасполя та Кишинева відсутній
Для того, щоб розпочати офіційно говорити про статус Придністров’я у рамках єдиної Молдови, насамперед слід створити умови для переговорів цих двох сторін. Але поки що всі спроби відбуваються виключно неофіційно й подекуди у рамках галузевого співробітництва, які стосуються життєво важливих сфер відносин населення, що мешкають по обидва боки Дністра.
А от політичний діалог відсутній. Остання спроба домовитися, яка була нещодавно здійснена у Москві, провалилася, хоча надії продовжити зустріч поки що зберігаються, каже Ігор Харченко.
Молдова, яка вважає євроінтеграцію своєю головною зовнішньополітичною стратегією, дуже зацікавлена у тому, щоб на її кордонах не було жодних конфліктів. Так само стимулом для влади Придністров’я, можливо, також могла б стати можливість зближення з об’єднаною Європою, припускає спеціальний представник України з питань врегулювання Придністровського конфлікту.
У будь-якому разі, представники цієї самопроголошеної республіки уважно стежать за тим, що відбувається у стосунках Молдови та європейскої спільноти.
Офіційний Київ, який у переговорах виконує роль посередника, обрав вирішення проблеми Придністров’я одним із головних пріоритетів свого майбутнього головування в Організації з безпеки та співробітнцтва у Європі, яке очікують у 2013 році. Хоча було б краще, якби сторони дійшли консенсусу ще до того часу, каже український дипломат.
«Проблематика Придністровського врегулювання у контексті українського головування у ОБСЄ буде якщо не першим, то одним із перших пріоритетів, – пояснює Ігор Харченко. – Це абсолютно зрозуміло, бо це наша проблема. Вона у нас на кордоні, вона нам болить постійно. Це – люди. Там живуть десятки тисяч не лише етнічних українців, а й громадян України. Ми і вони щоденно стикаємося з багатьма проблемами, що так чи інакше породжені відсутністю врегулювання Придністровського конфлікту. Це – ситуація ненормальна. Нам, можливо, краще за інших видно всю ненормальність цієї ситуації».
Північноатлантичний альянс дуже цікавився станом справ у Придністров’ї, хоча, як каже представник України, його візит до штаб-квартири НАТО не мав на меті отримати від представників цієї організації якісь рекомендації.
У будь-якому разі, головне завдання, що стоїть перед посередниками та учасниками протистояння на берегах Дністра, – створити умови для початку політичних переговорів, але для цього потрібна політична воля сторін, яка поки що відсутня.