Нову позицію Москви у справі врегулювання придністровського конфлікту озвучив президент Росії Дмитро Медведєв минулого тижня після зустрічі з французькими й німецькими колегами у Нормандії. «Успіх залежить не тільки від Росії. Успіх залежить від позиції самої Молдови, це головне. Залежить від позиції Придністров’я, від позиції Румунії, від позиції Європейського Союзу», – заявив російський лідер.
Дотепер Москва намагалася усунути Румунію від врегулювання замороженого конфлікту на теренах Молдови, що тягнеться вже два десятиліття.
Наразі безуспішні переговори про майбутнє Придністров’я проводять у форматі 5+2, за участі Молдови, Придністров’я, Росії, України та ОБСЄ. Сполучені Штати та Європейський Союз виступають спостерігачами.
Міністерство закордонних справ Румунії у письмовому коментарі для Радіо Свобода заявило, що Бухарест вважає такий формат прийнятним і бере участь у придністровському врегулюванні як член Європейського Союзу. А вже у розмові з Радіо Свобода Арманд Ґошу, радник міністра закордонних справ Румунії, дав зрозуміти, що для його країни це важливе питання.
«Румунія вже певний час пропонує свої послуги увійти до формату переговорів через те, що як держава ЄС і НАТО, розташована на кордоні цих двох організацій і на відстані лише 120 кілометрів від Придністров’я, вона має легітимні інтереси у розв’язанні конфлікту», – зауважив Ґошу.
Владімір Сокор Політолог Владімір Сокор із фонду «Джеймстаун» у Вашингтоні сумнівається, що Росія насправді зацікавлена у посиленні ролі румунських дипломатів.
«Це в російських інтересах ввести румунський чинник у рівняння для того, щоб створити плутанину і знайти привід для того, щоб виправдати власну непримиренність», – каже політолог.
Москва хоче прямо впливати на політику ЄС
Росія і Німеччина обговорювали придністровське питання у червні, коли йшлося про плани створення Комітету Росія-ЄС із питань політики й безпеки. Тоді Німеччина закликала до спільних дій для завершення придністровського конфлікту та виведення російських військ із Придністров’я. У відповідь Москва могла б отримати сильніший вплив на ухвалення зовнішньополітичних рішень Євросоюзу.
Аналітики кажуть, що Берлін тисне на Москву у справі Придністров’я для того, щоб довести скептичним членам Євросоюзу, передовсім із колишнього радянського табору, що Москва може бути надійним партнером. Політолог Владімір Сокор вважає, що такий підхід створює дилему для європейської спільноти.
«Це може призвести до позитивного результату – порятунку Молдови, але з погляду загальноєвропейських інтересів це може мати отруйні наслідки. Досі Росія не відповіла на пропозиції Німеччини з кількох причин, у першу чергу тому, що ЄС не схвалив німецької ініціативи», – сказав Сокор Радіо Свобода.
Ще один чинник, який враховують дипломати, – це дострокові вибори у Молдові в листопаді. Останні півтора року там правила прозахідна коаліція, але є ознаки, що в її лавах намічається розкол, який, на думку оглядачів, підживлюється з Москви. Зміна розстановки сил у Молдові може мати вплив і на придністровське врегулювання.
Дотепер Москва намагалася усунути Румунію від врегулювання замороженого конфлікту на теренах Молдови, що тягнеться вже два десятиліття.
Наразі безуспішні переговори про майбутнє Придністров’я проводять у форматі 5+2, за участі Молдови, Придністров’я, Росії, України та ОБСЄ. Сполучені Штати та Європейський Союз виступають спостерігачами.
Міністерство закордонних справ Румунії у письмовому коментарі для Радіо Свобода заявило, що Бухарест вважає такий формат прийнятним і бере участь у придністровському врегулюванні як член Європейського Союзу. А вже у розмові з Радіо Свобода Арманд Ґошу, радник міністра закордонних справ Румунії, дав зрозуміти, що для його країни це важливе питання.
«Румунія вже певний час пропонує свої послуги увійти до формату переговорів через те, що як держава ЄС і НАТО, розташована на кордоні цих двох організацій і на відстані лише 120 кілометрів від Придністров’я, вона має легітимні інтереси у розв’язанні конфлікту», – зауважив Ґошу.
«Це в російських інтересах ввести румунський чинник у рівняння для того, щоб створити плутанину і знайти привід для того, щоб виправдати власну непримиренність», – каже політолог.
Москва хоче прямо впливати на політику ЄС
Росія і Німеччина обговорювали придністровське питання у червні, коли йшлося про плани створення Комітету Росія-ЄС із питань політики й безпеки. Тоді Німеччина закликала до спільних дій для завершення придністровського конфлікту та виведення російських військ із Придністров’я. У відповідь Москва могла б отримати сильніший вплив на ухвалення зовнішньополітичних рішень Євросоюзу.
Аналітики кажуть, що Берлін тисне на Москву у справі Придністров’я для того, щоб довести скептичним членам Євросоюзу, передовсім із колишнього радянського табору, що Москва може бути надійним партнером. Політолог Владімір Сокор вважає, що такий підхід створює дилему для європейської спільноти.
«Це може призвести до позитивного результату – порятунку Молдови, але з погляду загальноєвропейських інтересів це може мати отруйні наслідки. Досі Росія не відповіла на пропозиції Німеччини з кількох причин, у першу чергу тому, що ЄС не схвалив німецької ініціативи», – сказав Сокор Радіо Свобода.
Ще один чинник, який враховують дипломати, – це дострокові вибори у Молдові в листопаді. Останні півтора року там правила прозахідна коаліція, але є ознаки, що в її лавах намічається розкол, який, на думку оглядачів, підживлюється з Москви. Зміна розстановки сил у Молдові може мати вплив і на придністровське врегулювання.
