Червоний прапор – не державний символ України – Конституційний Суд

Радянський прапор на День Перемоги, Луганськ

Київ – Використання червоного прапора під час офіційних заходів поряд із державним суперечить Конституції. Таке рішення оприлюднив сьогодні Конституційний Суд. За його ухвалою, Основний закон визначив вичерпний перелік державних символів України. Червоного прапора у ньому немає.
У Партії регіонів вважають таке рішення проявом демократичності України та незалежності судової влади. Комуністи не виключають подання нового законопроекту про «використання Прапора Перемоги» під час офіційних державних заходів. А в опозиції стверджують, що такі судові ухвали служать інтересам влади і є політичною технологією.

Конституційний Суд розглянув звернення народного депутата Юрія Костенка щодо закону про використання червоного прапора Перемоги під час святкування Дня Перемоги. Верховна Рада ухвалила такий закон у квітні.

Президент Віктор Янукович підписав його аж через місяць. Хоча червоний прапор вивішували ще під час святкування 9 травня у деяких регіонах за рішенням місцевих органів влади, нерідко посилаючись на ще не чинний закон.

Як зазначається у сьогоднішньому вердикті Конституційного Суду, до державних символів України належать Державний прапор, Герб, Гімн. І все – червоного прапора чи прапора Перемоги в ньому немає.

Також, встановив суд, депутати порушили процедуру ухвалення законів щодо використання державної символіки під час офіційних заходів. Потрібні мінімум дві третини від складу Верховної Ради, а рішення ухвалили простою більшістю голосів.

Де воювали батьки, діди, прадіди суддів Конституційного Суду?

Ніякий суд не може заборонити людям святкувати День Перемоги під червоними прапорами, наголошують депутати від Компартії. Як зауважив у коментарі Радіо Свобода народний депутат Євген Царьков, ініціатори використання радянської символіки під час офіційних заходів готують відповідь на сьогоднішнє рішення Конституційного Суду.

«Судді Конституційного Суду, які ухвалювали таке рішення, забули – а де воювали їхні діди, прадіди, а в когось, можливо, й батьки? Тому що це однозначно негативний акт. Сподіваємося, що до наступного пленарного засідання Верховної Ради, до наступної сесії (ми вже домовилися цією ж групою співавторів, у тому ж складі, від тих же політичних сил) подамо знову законопроект і усунемо те, що зробив Конституційний Суд», – сподівається Євген Царьков.

Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко підкреслює, що рішення Конституційного Суду оскарженню не підлягає. При цьому він зазначає, що навколо такого вердикту починається юридична казуїстика.

«Ніхто не прирівнював копію прапора Перемоги до Державного прапора. Все дуже просто – символи Великої Вітчизняної війни теж ніхто не скасовував. Тому це рішення вкотре показало, що у нас демократична країна. Що Конституційний Суд може вказати Президентові, який два тижні зі спеціальною юридичною групою оцінював, чи є порушення Конституції – виявляється, помилявся. Весь світ тепер бачить, що у нас Конституційний Суд є незалежним. І дуже демократична держава», – переконує Вадим Колесніченко.

Не вшанування ветеранів, а політтехнологія

Зі свого боку, народний депутат від опозиційного блоку НУНС Володимир Ар'єв вважає, що рішення Конституційного Суду – це політична технологія. На думку Володимира Ар'єва, спочатку Президентові Віктору Януковичеві було вигідно ухвалення закону, за яким 9 травня на будинках органів влади по всій Україні з'явилися б червоні прапори колишнього Радянського Союзу. А потім цей закон став непотрібним.

«Це був тимчасовий закон. Його через слухняний Конституційний Суд скасували. Тут ані про ідеологію жодну не йдеться, ані про вшанування таким чином ветеранів. Треба було цим червоним прапором зіштовхнути 9 травня людей у Львові. Після того, як провокація вдалася, успішно завершити цю місію за допомогою Конституційного Суду. Ось і все», – стверджує Володимир Ар'єв.

Водночас Конституційний Суд у своєму рішенні пропонує парламентові законодавчо встановити використання державних символів України, зокрема, Державного прапора.