Як зазначається у рішенні суду, положеннями Конституції України визначено вичерпний перелік державних символів України, до яких належать Державний прапор, Герб, Гімн.
У своєму рішенні суд посилається на те, що прапор Перемоги є символом перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, армії та флоту.
Також Конституційний Суд звертає увагу, що, відповідно до положень Конституції, положення щодо використання державної символіки під час офіційних заходів ухвалює не менш як дві третини від загального складу депутатів Верховної Ради. Натомість зміни від 21 квітня до Закону «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги ухвалювалися меншою кількістю депутатів, ніж визначено, отже, була порушена процедура.
Виходячи з викладеного, суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України, положення абзацу 6 статті 2 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» від 20 квітня 2000 року в його зміненій нині редакції щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.
У рішенні також зазначається, що визнані неконституційними положення втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення, яке є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення датоване 16 червня 2011 року.
Червоний прапор лишився без Державного
Згаданий абзац зміненого закону передбачав «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним Прапором України».
Водночас у зміненому законі залишилися чинними інші внесені Верховною Радою 21 квітня і схвалені Президентом 20 травня пункти, що стосуються прапора Перемоги.
Це, по-перше, використання його копій під час святкування Дня Перемоги 9 травня біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса.
Іще одна залишена чинною можливість – «суспільне використання» копій Прапора Перемоги під час урочистих заходів, присвячених Дневі Перемоги, які здійснюються, зокрема, й органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Таке використання передбачене не тільки в День Перемоги, а й в інші дні, пов’язані з подіями «Великої Вітчизняної війни», тобто «дні визволення та дні оборони населених пунктів від німецько-фашистських загарбників».
Копія радянсько-російської легенди
У Росії прапор Перемоги зберігають у сховищі як реліквію, дублікат виставляють у музеї й виносять на паради, копії розвішують по країні
Прапором Перемоги називають червоне полотно розміром 188 на 82 сантиметри зі сріблястим зображенням серпа й молота і п’ятикінцевої зірки й написом білими літерами по всій площі полотна: «150 стр. ордена Кутузова ІІ ст. идрицк. див. 79 С.К. 3 У.А. 1 Б.Ф.», яке зберігається в Росії.
Саме такі мають бути копії штурмового прапора № 5, одного з цілої низки наперед приготованих для встановлення на Рейхстагу в Берліні, врученого колишній 150-й стрілецькій ордена Кутузова ІІ ступеня Ідрицькій дивізії 79-го стрілецького корпусу 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту Червоної армії Збройних сил СРСР і врешті встановленого на Рейхстагу, за офіційною версією, 1 травня 1945 року.
Із відомих нині історичних документів випливає, що цей прапор був далеко не єдиним «прапором Перемоги» і, можливо, не першим, який встановлювали на будівлі Рейхстагу.
Закон про прапор Перемоги та використання його копій від 2007 року діє в Росії. Оригінал прапора зберігають у сховищі, його дублікат виставляють у музеї й виносять на парад у День Перемоги, а копії вивішують по всій країні.
Біля Конституційного Суду побилися комуніст і члени ВО «Свобода»
Біля будівлі Конституційного Суду України відбулася сутичка між представниками Всеукраїнського об’єднання «Свобода» та колишнім народним депутатом, комуністом Юрієм Соломатіним.
Як передає агентство «Інтерфакс-Україна», близько 30 свободівців пікетували будівлю суду під час офіційного оголошення рішення суду про використання копій прапора Перемоги.
Учасники акції тримали плакати з написами «Прапори криваві – сором для держави», «Червона чума – терор та тюрма». При цьому активісти «Свободи» скандували антирадянські гасла.
У цей час Юрій Соломатін на своєму автомобілі з прикріпленим червоним прапором кілька разів проїхав повз мітингувальників, викликаючи їхнє обурення.
Потім він зупинився неподалік місця проведення акції та вийшов із машини. У цей час свободівці висмикнули прапор із машини та, підбігши до будівлі Конституційного Суду, стали топтати його. За словами очевидців, також відбулася невелика бійка між Соломатіним та свободівцями.
В інцидент втрутилися міліціонери, які відібрали прапор, віддали його Соломатіну та змусили його піти. Під час інциденту ніхто не потерпів.
У своєму рішенні суд посилається на те, що прапор Перемоги є символом перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, армії та флоту.
Також Конституційний Суд звертає увагу, що, відповідно до положень Конституції, положення щодо використання державної символіки під час офіційних заходів ухвалює не менш як дві третини від загального складу депутатів Верховної Ради. Натомість зміни від 21 квітня до Закону «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги ухвалювалися меншою кількістю депутатів, ніж визначено, отже, була порушена процедура.
Виходячи з викладеного, суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України, положення абзацу 6 статті 2 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» від 20 квітня 2000 року в його зміненій нині редакції щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.
У рішенні також зазначається, що визнані неконституційними положення втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення, яке є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення датоване 16 червня 2011 року.
Червоний прапор лишився без Державного
Згаданий абзац зміненого закону передбачав «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним Прапором України».
Водночас у зміненому законі залишилися чинними інші внесені Верховною Радою 21 квітня і схвалені Президентом 20 травня пункти, що стосуються прапора Перемоги.
Це, по-перше, використання його копій під час святкування Дня Перемоги 9 травня біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса.
Іще одна залишена чинною можливість – «суспільне використання» копій Прапора Перемоги під час урочистих заходів, присвячених Дневі Перемоги, які здійснюються, зокрема, й органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Таке використання передбачене не тільки в День Перемоги, а й в інші дні, пов’язані з подіями «Великої Вітчизняної війни», тобто «дні визволення та дні оборони населених пунктів від німецько-фашистських загарбників».
Копія радянсько-російської легенди
Саме такі мають бути копії штурмового прапора № 5, одного з цілої низки наперед приготованих для встановлення на Рейхстагу в Берліні, врученого колишній 150-й стрілецькій ордена Кутузова ІІ ступеня Ідрицькій дивізії 79-го стрілецького корпусу 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту Червоної армії Збройних сил СРСР і врешті встановленого на Рейхстагу, за офіційною версією, 1 травня 1945 року.
Із відомих нині історичних документів випливає, що цей прапор був далеко не єдиним «прапором Перемоги» і, можливо, не першим, який встановлювали на будівлі Рейхстагу.
Закон про прапор Перемоги та використання його копій від 2007 року діє в Росії. Оригінал прапора зберігають у сховищі, його дублікат виставляють у музеї й виносять на парад у День Перемоги, а копії вивішують по всій країні.
Біля Конституційного Суду побилися комуніст і члени ВО «Свобода»
Біля будівлі Конституційного Суду України відбулася сутичка між представниками Всеукраїнського об’єднання «Свобода» та колишнім народним депутатом, комуністом Юрієм Соломатіним.
Як передає агентство «Інтерфакс-Україна», близько 30 свободівців пікетували будівлю суду під час офіційного оголошення рішення суду про використання копій прапора Перемоги.
Учасники акції тримали плакати з написами «Прапори криваві – сором для держави», «Червона чума – терор та тюрма». При цьому активісти «Свободи» скандували антирадянські гасла.
У цей час Юрій Соломатін на своєму автомобілі з прикріпленим червоним прапором кілька разів проїхав повз мітингувальників, викликаючи їхнє обурення.
Потім він зупинився неподалік місця проведення акції та вийшов із машини. У цей час свободівці висмикнули прапор із машини та, підбігши до будівлі Конституційного Суду, стали топтати його. За словами очевидців, також відбулася невелика бійка між Соломатіним та свободівцями.
В інцидент втрутилися міліціонери, які відібрали прапор, віддали його Соломатіну та змусили його піти. Під час інциденту ніхто не потерпів.
