Почати будівництво першого автомобільного тунелю в Києві мають наступного року. У міській адміністрації сподіваються, що він полегшить життя автомобілістам і зменшить кількість заторів у столиці. Адже середня завантаженість київських доріг у ранкові години пік сягає 9 балів (за десятибальною системою). Такими є дані інтернет-порталу «Яндекс. Пробки».
Ще в 2010 році кількість автомобілів у Києві перевищила 1 мільйон. Щороку все більше киян стають власниками автівок. Дороги ж міста, що проектувалися 40-60 років тому, на таку кількість машин не розраховані, говорять експерти. Нещодавно в столиці побудували декілька нових розв’язок та мостів. Однак, кардинально проблему заторів вони не вирішили.
«У Празі, в Будапешті, у Варшаві – немає таких заторів»
Найскладніше автомобілем дістатися з лівого берега Києва на правий. Взагалі проїхати можна кількома мостами. Але проїхати – це гучно сказано. У години пік – простояти годину-півтори, а іноді – три в заторі. А якщо їде ще хтось із чиновників і рух перекривають, ще плюс хвилин п'ятнадцять усі чекають. Спека, нерви… Хто не витримує, все ще їздить тротуарами, незважаючи на підвищення штрафів.
Більшість водіїв з нетерпінням чекають сезону відпусток і розвантаження доріг. Але саме на цей час припадає плановий ремонт шляхів, який передбачає закриття цілих смуг або й більшої ділянки проїжджої частини.
Наприклад, на мосту Патона останні кілька тижнів доводиться ледь-ледь тягнутися. Тут нарешті вирішили зняти старе асфальтове покриття й замінити його повністю. Проте це поки що найшвидший шлях з лівого на правий берег. Оскільки тут є хоча б три смуги – вмикають реверсну. На мосту Метро їх взагалі дві. Тому там тягучки ледь не цілодобові.
Проте проблема не зникає навіть, коли автомобіль перетинає Дніпро. Затори докучають зараз не лише великим містам, а й усій Україні, констатує автогонщик, телеведучий Олексій Мочанов, який переконався в цьому на власному досвіді. Хоча пальма першості належить столиці – перенаселеному місту, із окупованим офісами центром.
«Я був у Празі – немає там таких заторів, я був у Будапешті – немає таких заторів, я був у Варшаві – немає таких заторів. Запевняю вас, що глобальна передумова для заторів – дика перенаселеність Києва. Можна побудувати ще 7 мостів через Дніпро, або заасфальтувати його уздовж…Але ж у нас нічого не розвивається у спальних районах. І люди із цих районів намагаються потрапити на роботу в центрі. Щодня вони спочатку дві години стоять у заторах, коли їдуть туди, а потім ще дві години – коли їдуть назад», – сказав Олексій Мочанов.
Проблему можна вирішити лише комплексно
Однак не збільшення кількості машин на дорогах головним чином впливає на пробки, переконаний Дмитро Олійник, голова постійної комісії Київради з питань транспорту і зв’язку. «У Києві немає паркувальних просторів. Машини паркуються, на жаль, на дорозі – це перекриває практично 25-30% дороги. Друга проблема – це те, що поряд з Києвом немає об’їзних мостів, які потрібно будувати. Багато транзитного транспорту заходить у Київ, – каже він. – Третя проблема – кількість дорожнього покриття, відсоток доріг – з цим питанням найважче, тому що це вже Генеральний план міста і перебудова. А перші два будуть вирішені. І, звичайно, не можна концентрувати будівництво офісних центрів у центрі міста».
Правильно розставлені дорожні знаки, відбійники та світлофори, нові мости, естакади – завдяки таким змінам можна зменшити кількість заторів, зауважує начальник Центру безпеки дорожнього руху ДАІ МВС Сергій Будник. У деяких українських містах уже навіть працюють автоматизовані системи керування світлофорами і рухом на відстані.
«Є в Києві і в Донецьку такі системи. Інфраструктура – це стан доріг, а також їх кількість. Технічні характеристики теж досить серйозно впливають. Це й будівництво розв’язок на різних рівнях, і паркувань (підземних, багатоповерхових), а також спрямування руху транзитного транспорту через великі міста. Ця проблема актуальна для Києва, наприклад, бо немає об’їзної дороги. З урахуванням того, що йде Євро-2012, ви знаєте, що в Києві багато будується транспортних розв’язок, в тому числі й мости», – додає Сергій Будник.
Лише новими розв’язками та мостами проблему не вирішити, наголошує колишній мер Києва Іван Салій. Треба підвищувати дисципліну водіїв, які мають усвідомлювати, що від них теж залежить поліпшення становища.
«Перше, чого немає в нас, – дисципліни водія і відповідальності за життя пішоходів, за життя учасників руху. Друге – законодавство, – каже Іван Салій. – А третє – безумовно, потрібно будувати метро. В Мадриді на 3 мільйони населення близько 300 станцій метро, у нас на 2,7 мільйона населення – 50. Тунелі багатокілометрові над центральною частиною міста там є, а ми тільки мріємо».
За темпами зростання кількості авто Україна на сьогодні є лідером серед європейських держав, констатують експерти. Водночас, наприклад, у Берліні дороги займають 20% від загальної території міста, а у Києві – лише 7%. Як кажуть фахівці, вирішення проблеми паркування, винесення офісів на периферію міста, будівництво нової інфраструктури та інші кроки могли б поліпшити ситуацію із заторами.
А доки у Києві відкрили спеціальні водійські курси, де вчать, як об’їжджати затори і курсувати містом у години пік.
«У Празі, в Будапешті, у Варшаві – немає таких заторів»
Найскладніше автомобілем дістатися з лівого берега Києва на правий. Взагалі проїхати можна кількома мостами. Але проїхати – це гучно сказано. У години пік – простояти годину-півтори, а іноді – три в заторі. А якщо їде ще хтось із чиновників і рух перекривають, ще плюс хвилин п'ятнадцять усі чекають. Спека, нерви… Хто не витримує, все ще їздить тротуарами, незважаючи на підвищення штрафів.
Більшість водіїв з нетерпінням чекають сезону відпусток і розвантаження доріг. Але саме на цей час припадає плановий ремонт шляхів, який передбачає закриття цілих смуг або й більшої ділянки проїжджої частини.
Наприклад, на мосту Патона останні кілька тижнів доводиться ледь-ледь тягнутися. Тут нарешті вирішили зняти старе асфальтове покриття й замінити його повністю. Проте це поки що найшвидший шлях з лівого на правий берег. Оскільки тут є хоча б три смуги – вмикають реверсну. На мосту Метро їх взагалі дві. Тому там тягучки ледь не цілодобові.
Проте проблема не зникає навіть, коли автомобіль перетинає Дніпро. Затори докучають зараз не лише великим містам, а й усій Україні, констатує автогонщик, телеведучий Олексій Мочанов, який переконався в цьому на власному досвіді. Хоча пальма першості належить столиці – перенаселеному місту, із окупованим офісами центром.
«Я був у Празі – немає там таких заторів, я був у Будапешті – немає таких заторів, я був у Варшаві – немає таких заторів. Запевняю вас, що глобальна передумова для заторів – дика перенаселеність Києва. Можна побудувати ще 7 мостів через Дніпро, або заасфальтувати його уздовж…Але ж у нас нічого не розвивається у спальних районах. І люди із цих районів намагаються потрапити на роботу в центрі. Щодня вони спочатку дві години стоять у заторах, коли їдуть туди, а потім ще дві години – коли їдуть назад», – сказав Олексій Мочанов.
Проблему можна вирішити лише комплексно
Однак не збільшення кількості машин на дорогах головним чином впливає на пробки, переконаний Дмитро Олійник, голова постійної комісії Київради з питань транспорту і зв’язку. «У Києві немає паркувальних просторів. Машини паркуються, на жаль, на дорозі – це перекриває практично 25-30% дороги. Друга проблема – це те, що поряд з Києвом немає об’їзних мостів, які потрібно будувати. Багато транзитного транспорту заходить у Київ, – каже він. – Третя проблема – кількість дорожнього покриття, відсоток доріг – з цим питанням найважче, тому що це вже Генеральний план міста і перебудова. А перші два будуть вирішені. І, звичайно, не можна концентрувати будівництво офісних центрів у центрі міста».
Правильно розставлені дорожні знаки, відбійники та світлофори, нові мости, естакади – завдяки таким змінам можна зменшити кількість заторів, зауважує начальник Центру безпеки дорожнього руху ДАІ МВС Сергій Будник. У деяких українських містах уже навіть працюють автоматизовані системи керування світлофорами і рухом на відстані.
«Є в Києві і в Донецьку такі системи. Інфраструктура – це стан доріг, а також їх кількість. Технічні характеристики теж досить серйозно впливають. Це й будівництво розв’язок на різних рівнях, і паркувань (підземних, багатоповерхових), а також спрямування руху транзитного транспорту через великі міста. Ця проблема актуальна для Києва, наприклад, бо немає об’їзної дороги. З урахуванням того, що йде Євро-2012, ви знаєте, що в Києві багато будується транспортних розв’язок, в тому числі й мости», – додає Сергій Будник.
Лише новими розв’язками та мостами проблему не вирішити, наголошує колишній мер Києва Іван Салій. Треба підвищувати дисципліну водіїв, які мають усвідомлювати, що від них теж залежить поліпшення становища.
«Перше, чого немає в нас, – дисципліни водія і відповідальності за життя пішоходів, за життя учасників руху. Друге – законодавство, – каже Іван Салій. – А третє – безумовно, потрібно будувати метро. В Мадриді на 3 мільйони населення близько 300 станцій метро, у нас на 2,7 мільйона населення – 50. Тунелі багатокілометрові над центральною частиною міста там є, а ми тільки мріємо».
За темпами зростання кількості авто Україна на сьогодні є лідером серед європейських держав, констатують експерти. Водночас, наприклад, у Берліні дороги займають 20% від загальної території міста, а у Києві – лише 7%. Як кажуть фахівці, вирішення проблеми паркування, винесення офісів на периферію міста, будівництво нової інфраструктури та інші кроки могли б поліпшити ситуацію із заторами.
А доки у Києві відкрили спеціальні водійські курси, де вчать, як об’їжджати затори і курсувати містом у години пік.