Грудень минулого року став найважчим для київських автошляхів: середня завантаженість доріг у годину пік уранці сягала майже 7 балів (за десятибальною системою). Якщо, наприклад, водій витратить на дорогу замість однієї години півтори, то це оцінюється в п'ять балів, якщо три – в десять). Водій у Києві змушений простоювати у заторах сім діб на рік, за даними «Яндекс. Пробки».
Через постійні затори водії почуваються безпорадними, у них виникає напруження і роздратування переконана психолог Наталія Кухтіна. «Люди, для яких затори стали звичними, мають в салоні якусь музику, аудіокнижки із якоюсь корисною інформацією, крім того на сьогодні є багато різних програм вивчення іноземних мов. Займайтесь корисною справою!» – радить вона.
Від заторів страждає екологія міста та пам’ятки архітектури
Головний редактор журналу «Автоцентр» Сергій Матусяк не помічає різкого збільшення заторів. Але проблема існує, і сам він вирішує її по-різному, іноді – взагалі не сідаючи за кермо. «Я намагаюсь не їздити у години пік, а якщо треба терміново потрапити в центр - користуюсь метро або іду пішки. Користуюсь електронними довідниками, завжди слухаю радіо, перед тим, як вирушати кудись їхати, дивлюсь в Інтернеті, чи є там затори чи тягучки».
Автомобільні затори погіршують екологічну ситуацію у місті, його туристичне «обличчя». Саме через надмірну кількість вихлопних газів у Києві стали погано цвісти каштани, руйнуються дерева і пам’ятки архітектури, зазначає еколог Володимир Борейко. За кордоном, в історичній частині міст, автомобільний рух взагалі заборонений.
«Викиди в атмосферу, повертаючись на землю у вигляді дощу, шкодять пам’яткам архітектури. У багатьох країнах автомобільний рух біля пам’яток архітектури заборонений, а у нас і біля Лаври, й біля Софії проїжджають машини, і ніяких заборон немає. Потрібно переходити на стандарти європалива. І звісно, не слід забувати про користь зелених насаджень біля автошляхів», - розповідає еколог Володимир Борейко.
Розвантажити магістралі могли б мости
Взимку (особливо такої зими, як ця) основна причина заторів – сніг. А теплої пори року – бездіяльність влади, впевнений колишній мер Києва Іван Салій. «Справа в тому, що жоден міст не закінчили, як обіцяли. Жодну розв’язку не зробили, тобто підстав для вирішення проблеми заторів немає, – говорить він. – Тобто тут відбувається те саме, що й у Савіка Шустера – вічний процес обговорення».
Зі свого боку, представники київської міської влади запевняють, що роблять усе можливе для боротьби із заторами. Заступник мера Києва Валерій Миронов заявив, що затори зникнуть тоді, коли кияни нададуть перевагу громадському транспортові перед особистим авто, за інформацією «liga.net» із посиланням на прес-службу чиновника.
Мости за межами Києва допоможуть розвантажити столичні магістралі на 20-30%. Міські автошляхи сьогодні переповнені вантажівками, зауважує Дмитро Олійник, голова постійної комісії Київради з питань транспорту і зв’язку.
«Київ перетинає залізниця. Є система захисних смуг перед залізницею. Потрібно вздовж цієї дороги теж пустити транзитний транспорт,– розмірковує він. – Щодня ми бачимо, що машини паркуються, закриваючи 30-40% проїзду. Виходом із ситуації я бачу хіба-що будівництво багатоповерхових парків: і підземних, і надземних».
Затори в Україні – не лише київська проблема
Автогонщик і телеведучий Олексій Мочанов вбачає одну з основних причин постійного збільшення заторів у збільшенні кількості населення українських міст. «Зверніть увагу, – зазначає він,– не вся Англія мешкає в Лондоні, не вся Німеччина стікається в Берлін, чи Америка – у Вашингтон або Нью-Йорк. Але вся Україна чомусь мешкає у Києві. Це проблема пострадянських республік».
Багатомільйонний Нью-Йорк також бореться з заторами на дорогах, де у години пік міська влада встановлює так звані «прямі проїзні вулиці», коли машини не мають права повертати ані праворуч, ані ліворуч, розповідає місцевий кореспондент Радіо Свобода. Так само громадський транспорт має на дорозі окремі смуги, якими не їздять авто.
Крім того, існують суворі правила щодо парковки уздовж вулиць: лише у встановлені години і на обмежений час. Категорично забороняється подвійна паркова. Є так званий ящик – «бокс» з англійської. Якщо ти не встиг перетнути перехрестя і бампер твоєї автівки залишився в «ящику», тобто на переході, де пішоходам – зелене світло, матимеш штрафну квитанцію з викликом до суду.
Затори в Україні – не лише київська проблема. В Одесі – близько 400 тисяч машин. На кожного дорослого припадає по одній автівці, не враховуючи громадський транспорт, а коштів на поліпшення інфраструктури не вистачає. Грошей бракує іноді не лише на естакади, а навіть на лампочки у світлофорах, повідомляє одеська преса.
Через постійні затори водії почуваються безпорадними, у них виникає напруження і роздратування переконана психолог Наталія Кухтіна. «Люди, для яких затори стали звичними, мають в салоні якусь музику, аудіокнижки із якоюсь корисною інформацією, крім того на сьогодні є багато різних програм вивчення іноземних мов. Займайтесь корисною справою!» – радить вона.
Від заторів страждає екологія міста та пам’ятки архітектури
Головний редактор журналу «Автоцентр» Сергій Матусяк не помічає різкого збільшення заторів. Але проблема існує, і сам він вирішує її по-різному, іноді – взагалі не сідаючи за кермо. «Я намагаюсь не їздити у години пік, а якщо треба терміново потрапити в центр - користуюсь метро або іду пішки. Користуюсь електронними довідниками, завжди слухаю радіо, перед тим, як вирушати кудись їхати, дивлюсь в Інтернеті, чи є там затори чи тягучки».
Автомобільні затори погіршують екологічну ситуацію у місті, його туристичне «обличчя». Саме через надмірну кількість вихлопних газів у Києві стали погано цвісти каштани, руйнуються дерева і пам’ятки архітектури, зазначає еколог Володимир Борейко. За кордоном, в історичній частині міст, автомобільний рух взагалі заборонений.
«Викиди в атмосферу, повертаючись на землю у вигляді дощу, шкодять пам’яткам архітектури. У багатьох країнах автомобільний рух біля пам’яток архітектури заборонений, а у нас і біля Лаври, й біля Софії проїжджають машини, і ніяких заборон немає. Потрібно переходити на стандарти європалива. І звісно, не слід забувати про користь зелених насаджень біля автошляхів», - розповідає еколог Володимир Борейко.
Розвантажити магістралі могли б мости
Взимку (особливо такої зими, як ця) основна причина заторів – сніг. А теплої пори року – бездіяльність влади, впевнений колишній мер Києва Іван Салій. «Справа в тому, що жоден міст не закінчили, як обіцяли. Жодну розв’язку не зробили, тобто підстав для вирішення проблеми заторів немає, – говорить він. – Тобто тут відбувається те саме, що й у Савіка Шустера – вічний процес обговорення».
Зі свого боку, представники київської міської влади запевняють, що роблять усе можливе для боротьби із заторами. Заступник мера Києва Валерій Миронов заявив, що затори зникнуть тоді, коли кияни нададуть перевагу громадському транспортові перед особистим авто, за інформацією «liga.net» із посиланням на прес-службу чиновника.
Мости за межами Києва допоможуть розвантажити столичні магістралі на 20-30%. Міські автошляхи сьогодні переповнені вантажівками, зауважує Дмитро Олійник, голова постійної комісії Київради з питань транспорту і зв’язку.
«Київ перетинає залізниця. Є система захисних смуг перед залізницею. Потрібно вздовж цієї дороги теж пустити транзитний транспорт,– розмірковує він. – Щодня ми бачимо, що машини паркуються, закриваючи 30-40% проїзду. Виходом із ситуації я бачу хіба-що будівництво багатоповерхових парків: і підземних, і надземних».
Затори в Україні – не лише київська проблема
Автогонщик і телеведучий Олексій Мочанов вбачає одну з основних причин постійного збільшення заторів у збільшенні кількості населення українських міст. «Зверніть увагу, – зазначає він,– не вся Англія мешкає в Лондоні, не вся Німеччина стікається в Берлін, чи Америка – у Вашингтон або Нью-Йорк. Але вся Україна чомусь мешкає у Києві. Це проблема пострадянських республік».
Багатомільйонний Нью-Йорк також бореться з заторами на дорогах, де у години пік міська влада встановлює так звані «прямі проїзні вулиці», коли машини не мають права повертати ані праворуч, ані ліворуч, розповідає місцевий кореспондент Радіо Свобода. Так само громадський транспорт має на дорозі окремі смуги, якими не їздять авто.
Крім того, існують суворі правила щодо парковки уздовж вулиць: лише у встановлені години і на обмежений час. Категорично забороняється подвійна паркова. Є так званий ящик – «бокс» з англійської. Якщо ти не встиг перетнути перехрестя і бампер твоєї автівки залишився в «ящику», тобто на переході, де пішоходам – зелене світло, матимеш штрафну квитанцію з викликом до суду.
Затори в Україні – не лише київська проблема. В Одесі – близько 400 тисяч машин. На кожного дорослого припадає по одній автівці, не враховуючи громадський транспорт, а коштів на поліпшення інфраструктури не вистачає. Грошей бракує іноді не лише на естакади, а навіть на лампочки у світлофорах, повідомляє одеська преса.
