Мангеттен розділений, здебільшого, на квадрати: зі сходу на захід – стріти, з півдня на північ – авеню, це ті ж вулиці, але дещо ширші.
Як тут долають затори? Для годин «пік» міська шляхова адміністрація встановлює на центральних вулицях так званий прямий проїзд, коли не можна робити ані правого, ані лівого повороту.
Уздовж маршрутних авеню, по яких бігають міські автобуси, для них відводиться окрема проїзна лінія, де авта їхати не мають права.
Крім того, суворі правила щодо платного паркування на проїзній частині уздовш тротуару – лише у встановлені години і на обмежений час. Скажімо, на 1 годину. Безкоштовно можна паркуватись уночі, від 7 вечора до 6 ранку.
Забороняється подвійне паркування. Заборонено також порушувати на перехрестях квадрат із чортирьох прішохjдних переходів, так званий ящик (box). Якщо ти не встиг перетнути перехрестя на зелене світло і бампер твоєї автівки першкоджає пішоходам, можеш отримати штрафну квитанцію з викликом до суду.
Порушення – річ дорога
Порушення правил руху – коштовна пригода: до 200 доларів і більше. У місті світлофори буквально всюди, на кожному розі, причому для поворотів або прямого ходу загоряються окремі стрілки.
Є вулиці у торговельних районах міста, де спеціально дозволяється паркуватися вантажівкам для розвантаження. Іншим – заборонено. Рідко коли побачиш на розі поліцейського регулювальника: щоб таке трапилося, потрібні особливі обставини.
Скажімо, коли проходить осіння сесія ООН, цілі квартали перекривають. Чи парад ірландців на День Святого Патрика. Чи демонстрація іграшок на День Подяки. Тоді проїзний чи прохідний маршрут огороджують синіми дерев’яними бар’єрами і там стоять поліцейські.
Істотна допомога проти заторів – радіо. Всі радіостанції, а їх у Нью-Йорку близько сотні, працюють цілодобово. Вони регулярно повідомляють про ситуацію на дорогах: де можна проїхати, а де затор чи аварія, а чи адміністративне перекриття. Причому, низка спеціалізованих новинних радіостанцій – самі новини, нічого більше – кожні десять хвилин повідомляють про ситуацію на дорогах разом з прогнозом погоди на найближчі години.
Допомагає також проста система дорожніх знаків. Пам’ятаю, як у Києві я мало не збожеволів, намагаючись второпати, що означають оті численні кола й квадрати, не кажучи вже про регулювальників у центрі, де тебе зупиняють за поліцейською примхою.
Водій мусить думати!
У Нью-Йорку, та й взагалі в Америці, поліцейські не мають права зупиняти авто на власний розсуд, обов’язково мусить бути причина – швидко їдеш чи хибний поворот тощо. Не треба ламати собі голову, на перехрестях висять написи. Наприклад: тут повертати не можна від шостої ранку до четвертої вечора, крім суботи й неділі і перекреслена поворотна стрілка. Коли ти йдеш здавати на права, тобі вручають Правила для водія. І там одна з перших порад: Think before you act, тобто – Подумай, перш ніж щось зробити. Водії, як правило, законослухняні, носа один одному не підрізають, і хоч який важкий рух, але для пішохода майже завжди загальмують, навіть якщо він йде на червоне.
Дедалі частіше на найбільш жвавих перехрестях вішають відеокамери, які фіксують проїзд на червоне. Одного разу отримав листа з фінансового управління й ваш кореспондент . Пропонувалося вислати чека на 50 доларів за проїзд на червоне – і там три фотографії у листі, одна – мого авта на перехресті, друга – мого авта за перехрестям на червоне світло і третя – крупним планом – мій номерний знак. Не сплутати. Якби поліцейський мене зупинив, коштувало б разів у п’ять дорожче, але тут лише моє авто, мене ніхто не зупиняв, а значить нема доказу, що то я був за кермом.
Мер Нью-Йорка Майкл Блумберг рік тому пропонував для боротьби з заторами брати гроші за в’їзд автівкою до центра міста, як у Лондоні роблять. Але міська рада виступила категорично проти.
Як тут долають затори? Для годин «пік» міська шляхова адміністрація встановлює на центральних вулицях так званий прямий проїзд, коли не можна робити ані правого, ані лівого повороту.
Уздовж маршрутних авеню, по яких бігають міські автобуси, для них відводиться окрема проїзна лінія, де авта їхати не мають права.
Крім того, суворі правила щодо платного паркування на проїзній частині уздовш тротуару – лише у встановлені години і на обмежений час. Скажімо, на 1 годину. Безкоштовно можна паркуватись уночі, від 7 вечора до 6 ранку.
Забороняється подвійне паркування. Заборонено також порушувати на перехрестях квадрат із чортирьох прішохjдних переходів, так званий ящик (box). Якщо ти не встиг перетнути перехрестя на зелене світло і бампер твоєї автівки першкоджає пішоходам, можеш отримати штрафну квитанцію з викликом до суду.
Порушення – річ дорога
Порушення правил руху – коштовна пригода: до 200 доларів і більше. У місті світлофори буквально всюди, на кожному розі, причому для поворотів або прямого ходу загоряються окремі стрілки.
Є вулиці у торговельних районах міста, де спеціально дозволяється паркуватися вантажівкам для розвантаження. Іншим – заборонено. Рідко коли побачиш на розі поліцейського регулювальника: щоб таке трапилося, потрібні особливі обставини.
Скажімо, коли проходить осіння сесія ООН, цілі квартали перекривають. Чи парад ірландців на День Святого Патрика. Чи демонстрація іграшок на День Подяки. Тоді проїзний чи прохідний маршрут огороджують синіми дерев’яними бар’єрами і там стоять поліцейські.
Істотна допомога проти заторів – радіо. Всі радіостанції, а їх у Нью-Йорку близько сотні, працюють цілодобово. Вони регулярно повідомляють про ситуацію на дорогах: де можна проїхати, а де затор чи аварія, а чи адміністративне перекриття. Причому, низка спеціалізованих новинних радіостанцій – самі новини, нічого більше – кожні десять хвилин повідомляють про ситуацію на дорогах разом з прогнозом погоди на найближчі години.
Допомагає також проста система дорожніх знаків. Пам’ятаю, як у Києві я мало не збожеволів, намагаючись второпати, що означають оті численні кола й квадрати, не кажучи вже про регулювальників у центрі, де тебе зупиняють за поліцейською примхою.
Водій мусить думати!
У Нью-Йорку, та й взагалі в Америці, поліцейські не мають права зупиняти авто на власний розсуд, обов’язково мусить бути причина – швидко їдеш чи хибний поворот тощо. Не треба ламати собі голову, на перехрестях висять написи. Наприклад: тут повертати не можна від шостої ранку до четвертої вечора, крім суботи й неділі і перекреслена поворотна стрілка. Коли ти йдеш здавати на права, тобі вручають Правила для водія. І там одна з перших порад: Think before you act, тобто – Подумай, перш ніж щось зробити. Водії, як правило, законослухняні, носа один одному не підрізають, і хоч який важкий рух, але для пішохода майже завжди загальмують, навіть якщо він йде на червоне.
Дедалі частіше на найбільш жвавих перехрестях вішають відеокамери, які фіксують проїзд на червоне. Одного разу отримав листа з фінансового управління й ваш кореспондент . Пропонувалося вислати чека на 50 доларів за проїзд на червоне – і там три фотографії у листі, одна – мого авта на перехресті, друга – мого авта за перехрестям на червоне світло і третя – крупним планом – мій номерний знак. Не сплутати. Якби поліцейський мене зупинив, коштувало б разів у п’ять дорожче, але тут лише моє авто, мене ніхто не зупиняв, а значить нема доказу, що то я був за кермом.
Мер Нью-Йорка Майкл Блумберг рік тому пропонував для боротьби з заторами брати гроші за в’їзд автівкою до центра міста, як у Лондоні роблять. Але міська рада виступила категорично проти.
