Литва оприлюднила оригінали документів підрозділів комітету державної безпеки СРСР, які діяли в країні за період радянської окупації. Відтепер кожен охочий на спеціальній сторінці в Інтернеті має можливість ознайомитися із раніше недоступними для широкого загалу документами під грифом «Для службового користування».
Сайт www.kgbveikla.lt створений Центром дослідження геноциду та спротиву жителів Литви. Поки що на ньому представлено лише 150 документів КДБ, загалом існує майже 15 мільйонів таємних архівних матеріалів, і все це буде поступово опубліковано на сайті.
Прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс вважає, що оприлюднення документів про діяльність радянського комітету держбезпеки є актом відновлення не завжди приємної історичної правди.
«Але ця правда – це й знак поваги до тих, хто постраждав у своєму житті, а, можливо, й загинув від дій КДБ та інших схожих структур окупаційної влади, які без жалю ламали долі багатьох людей», – зауважив Андрюс Кубілюс у перебігу офіційного представлення сайту
Литовський прем’єр каже, що оприлюднення документів КДБ допоможе й Росії дізнатися, як Литва жила впродовж 50 років окупації.
Голова Комітету безпеки та оборони Сейму Литви Арвідас Анушаускас вважає, що зробити це потрібно було раніше, однак бракувало політичної волі. За його словами, публікація документів КДБ допоможе молодому поколінню дізнатися більше про минуле.
Прізвища агентів КДБ, що добровільно зізналися, не публікуватимуть
На сайті доступна інформація про структуру, керівництво, працівників підрозділів КДБ Литовської РСР у 1960-1990 роках.
Наразі, за словами керівника Центру дослідження геноциду та спротиву жителів Литви Біруте Бураускайте, не будуть оприлюднені прізвища агентів, які добровільно зізналися, що співпрацювали із радянськими спецслужбами (таких майже півтори тисячі), та матеріали про їхнє приватне життя.
«На сайті публікуються матеріали про діяльність КДБ як організації, однак якщо у цих документах фігуруватиме та чи інша особа, яка не зізналася про співпрацю із КДБ і не має захисту, встановленого законом, то її прізвище буде видно на сторінці», – зауважила Біруте Бураускайте
У Литві ухвалено Закон про люстрацію, від 2000 року діє відповідна комісія. Процес люстрації має бути завершений до 1 липня 2012 року. Особам, які добровільно не визнали факт таємної співпраці з КДБ, заборонено займати низку посад в уряді, керувати школами, працювати на дипломатичній службі, а також на посадах, пов’язаних із доступом до державної таємниці.
Люстрація – це процедура перевірки осіб, які займають відповідальні державні посади, а також кандидатів на ці посади на предмет їхньої належності у минулому до організацій, що вважаються злочинними.
Прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс вважає, що оприлюднення документів про діяльність радянського комітету держбезпеки є актом відновлення не завжди приємної історичної правди.
«Але ця правда – це й знак поваги до тих, хто постраждав у своєму житті, а, можливо, й загинув від дій КДБ та інших схожих структур окупаційної влади, які без жалю ламали долі багатьох людей», – зауважив Андрюс Кубілюс у перебігу офіційного представлення сайту
Литовський прем’єр каже, що оприлюднення документів КДБ допоможе й Росії дізнатися, як Литва жила впродовж 50 років окупації.
Голова Комітету безпеки та оборони Сейму Литви Арвідас Анушаускас вважає, що зробити це потрібно було раніше, однак бракувало політичної волі. За його словами, публікація документів КДБ допоможе молодому поколінню дізнатися більше про минуле.
Прізвища агентів КДБ, що добровільно зізналися, не публікуватимуть
На сайті доступна інформація про структуру, керівництво, працівників підрозділів КДБ Литовської РСР у 1960-1990 роках.
Наразі, за словами керівника Центру дослідження геноциду та спротиву жителів Литви Біруте Бураускайте, не будуть оприлюднені прізвища агентів, які добровільно зізналися, що співпрацювали із радянськими спецслужбами (таких майже півтори тисячі), та матеріали про їхнє приватне життя.
«На сайті публікуються матеріали про діяльність КДБ як організації, однак якщо у цих документах фігуруватиме та чи інша особа, яка не зізналася про співпрацю із КДБ і не має захисту, встановленого законом, то її прізвище буде видно на сторінці», – зауважила Біруте Бураускайте
У Литві ухвалено Закон про люстрацію, від 2000 року діє відповідна комісія. Процес люстрації має бути завершений до 1 липня 2012 року. Особам, які добровільно не визнали факт таємної співпраці з КДБ, заборонено займати низку посад в уряді, керувати школами, працювати на дипломатичній службі, а також на посадах, пов’язаних із доступом до державної таємниці.
Люстрація – це процедура перевірки осіб, які займають відповідальні державні посади, а також кандидатів на ці посади на предмет їхньої належності у минулому до організацій, що вважаються злочинними.