Брюссель – Шенгенська зона була задумана ще у середині 1980-х років як простір без внутрішніх кордонів, проте з посиленим захистом кордонів іззовні. Всі країни, що входять до цього простору, мають спільну політику щодо мігрантів, біженців та у наданні віз. Проте нинішня масова міграція з Північної Африки, безробіття у Євросоюзі та загроза міжнародної злочинності й тероризму змушують до перегляду текстів Шенгенської угоди. У середу Європейська комісія оприлюднила низку пропозицій щодо змін у правилах функціонування «шенгену».
Перша і найголовніша пропозиція, що її у середу оприлюднила Європейська комісія, стосується внутрішніх кордонів «шенгену», де наразі повністю відсутній паспортний та митний контроль. Єврокомісар із питань внутрішніх справ Сесілія Мальмстрем пропонує доповнити угоду положенням про можливість встановлення такого обмеження руху всередині цієї зони. Причиною може бути, скажімо, масова неконтрольована навала мігрантів.
Від початку нинішнього року до Італії проникли 25 тисяч громадян Тунісу та інших північноафриканських держав. Після того, як італійська влада надала їм тимчасові документи, більшість мігрантів спробувала проникнути до інших держав об’єднаної Європи. Реакція, зокрема, з боку Франції, була дуже негативна, тож невдовзі, після двосторонньої зустрічі її президента з лідером Італії, Париж та Рим запропонували реформувати «шенген». Єврокомісія пішла їм назустріч.
«Шенген – це прекрасне досягнення для полегшення пересувань громадян Європейського Союзу, – каже єврокомісар Сесілія Мальмстрем. – Звичайно, його можна покращити, і для цього слід глибше оцінити його роботу та краще ним керувати й застосовувати. Ми розглядаємо також можливість (тимчасового) скасування правил (вільного пересування) за дуже суворих умов та моніторингу на рівні ЄС».
Реформі «шенгену» дехто радіє, а дехто критикує
Нині, згідно з правилами Шенгенського простору, встановлення контролю, скажімо, між Польщею та Німеччиною, можливе лише у випадку крайньої загрози громадському порядкові цих країн. І такі відхилення від правил вільного перетину внутрішніх кордонів об’єднаної Європи вже були, зокрема, під час проведення великих спортивних змагань.
Характерно, що у деяких державах Євросоюзу пропозиції Єврокомісії впровадити більше солідарності, покращити «шенген» на основі довіри та передати євроустановам більше керування його роботою, сприймають доволі критично. Наприклад, євродепутат від британських консерваторів Тімоті Кіркгоуп засуджує ці ініціативи. Він каже, що його країна й надалі повинна перебувати поза шенгенською зоною, бо лише ретельний контроль на кордонах може вберегти від масової міграції, поширення, так би мовити, «імпортованої» злочинності та тероризму.
Тим часом оприлюднений каталог пропозицій Європейської комісії, особливо полегшене відновлення прикордонного контролю всередині «шенгену», радо сприйняли у Парижі.
Речник французького міністерства закордонних справ Бернар Валеро заявив, що його країна задоволена запропонованими кроками для полегшення напруження, викликаного проникненням мігрантів крізь спільні зовнішні кордони Європейського Союзу.
Ці пропозиції будуть обговорені ґрунтовніше на позачерговій зустрічі європейських міністрів внутрішніх справ, що має відбутися у Брюсселі 12 травня. Тільки після цього остаточне рішення може бути ухвалене на червневому саміті лідерів держав ЄС.
Від початку нинішнього року до Італії проникли 25 тисяч громадян Тунісу та інших північноафриканських держав. Після того, як італійська влада надала їм тимчасові документи, більшість мігрантів спробувала проникнути до інших держав об’єднаної Європи. Реакція, зокрема, з боку Франції, була дуже негативна, тож невдовзі, після двосторонньої зустрічі її президента з лідером Італії, Париж та Рим запропонували реформувати «шенген». Єврокомісія пішла їм назустріч.
«Шенген – це прекрасне досягнення для полегшення пересувань громадян Європейського Союзу, – каже єврокомісар Сесілія Мальмстрем. – Звичайно, його можна покращити, і для цього слід глибше оцінити його роботу та краще ним керувати й застосовувати. Ми розглядаємо також можливість (тимчасового) скасування правил (вільного пересування) за дуже суворих умов та моніторингу на рівні ЄС».
Реформі «шенгену» дехто радіє, а дехто критикує
Нині, згідно з правилами Шенгенського простору, встановлення контролю, скажімо, між Польщею та Німеччиною, можливе лише у випадку крайньої загрози громадському порядкові цих країн. І такі відхилення від правил вільного перетину внутрішніх кордонів об’єднаної Європи вже були, зокрема, під час проведення великих спортивних змагань.
Характерно, що у деяких державах Євросоюзу пропозиції Єврокомісії впровадити більше солідарності, покращити «шенген» на основі довіри та передати євроустановам більше керування його роботою, сприймають доволі критично. Наприклад, євродепутат від британських консерваторів Тімоті Кіркгоуп засуджує ці ініціативи. Він каже, що його країна й надалі повинна перебувати поза шенгенською зоною, бо лише ретельний контроль на кордонах може вберегти від масової міграції, поширення, так би мовити, «імпортованої» злочинності та тероризму.
Тим часом оприлюднений каталог пропозицій Європейської комісії, особливо полегшене відновлення прикордонного контролю всередині «шенгену», радо сприйняли у Парижі.
Речник французького міністерства закордонних справ Бернар Валеро заявив, що його країна задоволена запропонованими кроками для полегшення напруження, викликаного проникненням мігрантів крізь спільні зовнішні кордони Європейського Союзу.
Ці пропозиції будуть обговорені ґрунтовніше на позачерговій зустрічі європейських міністрів внутрішніх справ, що має відбутися у Брюсселі 12 травня. Тільки після цього остаточне рішення може бути ухвалене на червневому саміті лідерів держав ЄС.