Київ – У столиці України презентували монографію «Українські мистці Парижа. 1900–1939». Це – праця львівської дослідниці і мистецтвознавця Віти Сусак. Майже на півтисячі сторінок авторка розповідає про внесок художників із України у феномен Паризької школи. Серед митців, про яких йдеться у монографії, – зокрема, Олександр Архипенко, Михайло Бойчук, Соня Делоне та Володимир Баранов-Россіне. Проект готувався понад 10 років. Нині, окрім перекладу англійською, готується наклад французькою мовою.
Знімки робіт художників-українців, які вже стали невід’ємною частиною історії Паризької школи, збирали з усіх музеїв світу. Ілюстрації – це майже половина монографії Віти Сусак. Інша половина – дослідження мистецтвознавиці того внеску, який художники з України зробили протягом кількох хвиль Паризької школи.
Так, розповідає дослідниця, перша хвиля Паризької школи тісно пов’язана з неовізантинізмом Михайла Бойчука. Особливість цього стилю – у синтезі української іконописної традиції та особливостей народного мистецтва. Друга хвиля – це розквіт Паризької школи і її майстрів-колористів, серед яких – немало художників українського походження.
«Перша хвиля – це, безумовно, школа неовізантинізму, школа Михайла Бойчука, який сформував свої погляди в Парижі. Коли він побачив світовий контекст, він зрозумів, в чому можна шукати особливість української культури. Це також той внесок, який зробили художники-колористи, які розвинули абстракціонізм, побудований на динаміці кольорів», – додає Віта Сусак.
У видавництві «Родовід» розповідають, що нині готується наклад французькою мовою. Вже опубліковано з тисячу примірників українською і вдвічі менше – англійською. До речі, англомовний варіант видання наприкінці грудня минулого року всеукраїнський рейтинг «Книжка року» визнав найкращим у номінації «Візитівка».
«Українська культура – це все, що пов’язане з Україною»
Мистецтвознавець Дмитро Горбачов вважає, що у своїй праці Віта Сусак демонструє новий погляд на поняття «український митець».
«Ідеальним, наприклад, письменником для «Українського слова» в Парижі є той, хто є етнічним українцем, розмовляє українською, пише про українське і мешкає в Україні. Але тоді сама українська культура нецікава світові. А Віта вважає, що українська культура – це все, що пов’язане з Україною», – каже він.
Мистецтвознавці та видавці на презентації жартома порекомендували цікавим до української культури придбати монографію хоча б у складчину. Порада цілком слушна, зважаючи на те, що, за припущенням видавництва, праця коштуватиме з півтисячі гривень.
Так, розповідає дослідниця, перша хвиля Паризької школи тісно пов’язана з неовізантинізмом Михайла Бойчука. Особливість цього стилю – у синтезі української іконописної традиції та особливостей народного мистецтва. Друга хвиля – це розквіт Паризької школи і її майстрів-колористів, серед яких – немало художників українського походження.
«Перша хвиля – це, безумовно, школа неовізантинізму, школа Михайла Бойчука, який сформував свої погляди в Парижі. Коли він побачив світовий контекст, він зрозумів, в чому можна шукати особливість української культури. Це також той внесок, який зробили художники-колористи, які розвинули абстракціонізм, побудований на динаміці кольорів», – додає Віта Сусак.
У видавництві «Родовід» розповідають, що нині готується наклад французькою мовою. Вже опубліковано з тисячу примірників українською і вдвічі менше – англійською. До речі, англомовний варіант видання наприкінці грудня минулого року всеукраїнський рейтинг «Книжка року» визнав найкращим у номінації «Візитівка».
«Українська культура – це все, що пов’язане з Україною»
Мистецтвознавець Дмитро Горбачов вважає, що у своїй праці Віта Сусак демонструє новий погляд на поняття «український митець».
«Ідеальним, наприклад, письменником для «Українського слова» в Парижі є той, хто є етнічним українцем, розмовляє українською, пише про українське і мешкає в Україні. Але тоді сама українська культура нецікава світові. А Віта вважає, що українська культура – це все, що пов’язане з Україною», – каже він.
Мистецтвознавці та видавці на презентації жартома порекомендували цікавим до української культури придбати монографію хоча б у складчину. Порада цілком слушна, зважаючи на те, що, за припущенням видавництва, праця коштуватиме з півтисячі гривень.