Київ – 21 грудня на засіданні Дипломатичного Клубу у Києві дипломати та експерти з України, Росії, США та Польщі визначили головні міжнародні події 2010 року. Які ж події визнано найважливішими у зовнішній політиці України?
Ідею опитування ініціювали Міжнародний фонд «Відкрий Україну» та київський Інститут світової політики.
Про першу трійку найважливіших подій у галузі української зовнішньої політики розповіла координатор проекту Іванна Клімпуш-Цінцадзе: «Пролонгація перебування Чорноморського Флоту Росії на території України; прийняття закону про основи внутрішньої та зовнішньої політики України, в якому закріплено позаблоковий статус України. Третє – це підписання Плану дій щодо безвізового режиму з Євросоюзом».
Як зазначив київський політолог, фахівець з міжнародних питань Валерій Чалий, названі проблеми відіграватимуть величезну роль для подальшого розвитку української державності та її місця у системі світової та регіональної безпеки:
«Якщо говорити про Харківські угоди, продовження перебування ЧФ, то важливість цього рішення визначається наступним. Уперше закріплено на стратегічну перспективу перебування військової бази на території України, мілітаризацію Чорноморського басейну. Це новий стиль у зовнішній політиці, коли ми бачили прийняття цих угод (у парламенті). Наступне питання, яке дійсно є важливим з точки зору суспільних інтересів – це міжлюдські контакти з Євросоюзом. Членство в ЄС реально розпочинається з інформації. А її найліпше отримати з власного досвіду відвідин країн Євросоюзу. Маю відзначити, що цього року спостерігалось полегшення процедур видачі віз громадянам України».
Валерій Чалий висловив і побажання до українських та європейських дипломатів: «Ви підписали важливий для пересічних українців План дій з лібералізації візового режиму, з подальшою його відміною. Тож оприлюдьніть цей документ, щоб громадськість мала змогу контролювати його реалізацію».
Європейська криза та російська сила
Щодо самого Європейського Союзу, то, на думку експертів, криза усередині ЄС та безпекові саміти НАТО є визначальними міжнародними подіями року, які мають вплив на Україну.
Дипломату і громадський діяч Юрій Щербак каже: «Криза, яка спіткала ЄС, матиме доволі тяжкі наслідки для самого Євросоюзу. Ми бачимо, як швидко ЄС розділився на бідніший південь, який за рахунок більш багатої Півночі намагається виплутатися з негараздів. В окремих державах – членах ЄС чути заклики до «фінансового націоналізму», що безперечно створює ризики для всього Союзу. Далі – рада Росія – НАТО. Тут ми повинні враховувати внутрішню ситуацію у Росії. Це початок виборчої кампанії, початок жорсткої конкуренції між Медвєдєвим і Путіним. І ця модель наближення до Заходу відображає позицію радників Медведєва. Але поглиблення співпраці з Альянсом, домінуюча роль в Організації договору колективної безпеки СНД робить Росію більш інтегрованою у систему регіональної безпеки, на відміну від України, яка проголосила позаблоковий статус».
На думку Щербака, для України, яка відмовилась від вступу у НАТО, сильна Росія несе серйозну загрозу: насправді, Україна залишається беззахисною перед сучасними ризиками.
Більшість експертів вважають, що корумпована владна система, застаріла промисловість, наявність «заморожених конфліктів» довкола України знижують рівень її безпеки. Але на пропозицію України офіційно закріпити гарантії її безпеки іноземні партнери позитивної і чіткої відповіді не дали досі.
Про першу трійку найважливіших подій у галузі української зовнішньої політики розповіла координатор проекту Іванна Клімпуш-Цінцадзе: «Пролонгація перебування Чорноморського Флоту Росії на території України; прийняття закону про основи внутрішньої та зовнішньої політики України, в якому закріплено позаблоковий статус України. Третє – це підписання Плану дій щодо безвізового режиму з Євросоюзом».
Як зазначив київський політолог, фахівець з міжнародних питань Валерій Чалий, названі проблеми відіграватимуть величезну роль для подальшого розвитку української державності та її місця у системі світової та регіональної безпеки:
«Якщо говорити про Харківські угоди, продовження перебування ЧФ, то важливість цього рішення визначається наступним. Уперше закріплено на стратегічну перспективу перебування військової бази на території України, мілітаризацію Чорноморського басейну. Це новий стиль у зовнішній політиці, коли ми бачили прийняття цих угод (у парламенті). Наступне питання, яке дійсно є важливим з точки зору суспільних інтересів – це міжлюдські контакти з Євросоюзом. Членство в ЄС реально розпочинається з інформації. А її найліпше отримати з власного досвіду відвідин країн Євросоюзу. Маю відзначити, що цього року спостерігалось полегшення процедур видачі віз громадянам України».
Валерій Чалий висловив і побажання до українських та європейських дипломатів: «Ви підписали важливий для пересічних українців План дій з лібералізації візового режиму, з подальшою його відміною. Тож оприлюдьніть цей документ, щоб громадськість мала змогу контролювати його реалізацію».
Європейська криза та російська сила
Щодо самого Європейського Союзу, то, на думку експертів, криза усередині ЄС та безпекові саміти НАТО є визначальними міжнародними подіями року, які мають вплив на Україну.
Дипломату і громадський діяч Юрій Щербак каже: «Криза, яка спіткала ЄС, матиме доволі тяжкі наслідки для самого Євросоюзу. Ми бачимо, як швидко ЄС розділився на бідніший південь, який за рахунок більш багатої Півночі намагається виплутатися з негараздів. В окремих державах – членах ЄС чути заклики до «фінансового націоналізму», що безперечно створює ризики для всього Союзу. Далі – рада Росія – НАТО. Тут ми повинні враховувати внутрішню ситуацію у Росії. Це початок виборчої кампанії, початок жорсткої конкуренції між Медвєдєвим і Путіним. І ця модель наближення до Заходу відображає позицію радників Медведєва. Але поглиблення співпраці з Альянсом, домінуюча роль в Організації договору колективної безпеки СНД робить Росію більш інтегрованою у систему регіональної безпеки, на відміну від України, яка проголосила позаблоковий статус».
На думку Щербака, для України, яка відмовилась від вступу у НАТО, сильна Росія несе серйозну загрозу: насправді, Україна залишається беззахисною перед сучасними ризиками.
Більшість експертів вважають, що корумпована владна система, застаріла промисловість, наявність «заморожених конфліктів» довкола України знижують рівень її безпеки. Але на пропозицію України офіційно закріпити гарантії її безпеки іноземні партнери позитивної і чіткої відповіді не дали досі.