У деяких країнах, наприклад у Латвії, формуванням іміджу займається спеціальна інституція. В деяких – у Німеччині та Японії – до справи формування позитивного образу держава залучає власників великого бізнесу.
У багатьох країнах світу, розповідають фахівці, на забезпечення міжнародного позитивного іміджу передбачені видатки з бюджету. У США вони сягають півтора мільярда доларів, у Китаї – 6 мільярдів, а в сусідній Росії – 400 мільйонів.
Уряд виділив на імідж України 8 мільйонів гривень
Цього року у держбюджеті України на формування іміджу країни закордоном передбачається витратити 8 мільйонів гривень. Політтехнолог та експерт у сфері стратегічних комунікацій Денис Богуш у коментарі для Радіо Свобода припускає, що така справа мала б коштувати державі від 25 до 50 мільйонів доларів на рік.
Водночас, він не виключає, що позитивний образ країни можна сформувати й без значних державних видатків.
«Проблема України в тому, що, по-перше, є великий бардак у тому, хто займається цією справою. По-друге, нібито виділяються кошти, але куди вони йдуть, невідомо. По-третє, бракує одностайної позиції: наприклад, міністерства не хочуть узгоджувати між собою конкретну позицію, яку б озвучували при виході на міжнародну арену», – каже Денис Богуш.
Україна експлуатує образ жертви – експерт
Учасники обговорення погоджуються, що одним із основних компонентів формування іміджу країни є внутрішня державна політика. До її складових зараховують культурну політику, наприклад, популяризацію національної історії, а також створення сприятливого інвестиційного клімату.
Аналітики також наголошують на тому, що нині образ України у світі є радше негативним, ніж позитивним. За словами президента Європейської асоціації українців Олексія Толкачова, в Європі та Америці Україну сприймають як країну-жертву, однак такий образ, вважає він, вигідний для експлуатації.
«На такому іміджі можна споживати міжнародну допомогу: споживати і ні про що не звітувати», – додає Толкачов.
Суттєво погіршила б імідж України у світі відсутність українських дипломатів під час нагородження лауреата Нобелівської премії миру, китайського дисидента Лю Сяобо.
«Шкоду міжнародному іміджу України завдає, перш за все, відкат у протилежну від демократії сторону, а відмова від участі у церемонії в Осло була б іще одним штрихом», – зазначає у коментарі для Радіо Свобода науковий директор Школи політичної аналітики НаУКМА Олексій Гарань.
9 грудня стало відомо, що в МЗС України таки підтвердили участь у церемонії в Осло першого секретаря посольства України в Норвегії.
Донині достеменно не було відомо, чи братиме Україна участь у церемонії нагородження Нобелівських лауреатів, адже повідомлялося, що посол України в Норвегії прибути на захід не зможе. Водночас, у президентській адміністрації заперечили, що Україна бойкотує церемонію. До таких дій світову спільноту напередодні закликав офіційний Пекін.
У багатьох країнах світу, розповідають фахівці, на забезпечення міжнародного позитивного іміджу передбачені видатки з бюджету. У США вони сягають півтора мільярда доларів, у Китаї – 6 мільярдів, а в сусідній Росії – 400 мільйонів.
Уряд виділив на імідж України 8 мільйонів гривень
Цього року у держбюджеті України на формування іміджу країни закордоном передбачається витратити 8 мільйонів гривень. Політтехнолог та експерт у сфері стратегічних комунікацій Денис Богуш у коментарі для Радіо Свобода припускає, що така справа мала б коштувати державі від 25 до 50 мільйонів доларів на рік.
Водночас, він не виключає, що позитивний образ країни можна сформувати й без значних державних видатків.
«Проблема України в тому, що, по-перше, є великий бардак у тому, хто займається цією справою. По-друге, нібито виділяються кошти, але куди вони йдуть, невідомо. По-третє, бракує одностайної позиції: наприклад, міністерства не хочуть узгоджувати між собою конкретну позицію, яку б озвучували при виході на міжнародну арену», – каже Денис Богуш.
Україна експлуатує образ жертви – експерт
Учасники обговорення погоджуються, що одним із основних компонентів формування іміджу країни є внутрішня державна політика. До її складових зараховують культурну політику, наприклад, популяризацію національної історії, а також створення сприятливого інвестиційного клімату.
Аналітики також наголошують на тому, що нині образ України у світі є радше негативним, ніж позитивним. За словами президента Європейської асоціації українців Олексія Толкачова, в Європі та Америці Україну сприймають як країну-жертву, однак такий образ, вважає він, вигідний для експлуатації.
«На такому іміджі можна споживати міжнародну допомогу: споживати і ні про що не звітувати», – додає Толкачов.
Суттєво погіршила б імідж України у світі відсутність українських дипломатів під час нагородження лауреата Нобелівської премії миру, китайського дисидента Лю Сяобо.
«Шкоду міжнародному іміджу України завдає, перш за все, відкат у протилежну від демократії сторону, а відмова від участі у церемонії в Осло була б іще одним штрихом», – зазначає у коментарі для Радіо Свобода науковий директор Школи політичної аналітики НаУКМА Олексій Гарань.
9 грудня стало відомо, що в МЗС України таки підтвердили участь у церемонії в Осло першого секретаря посольства України в Норвегії.
Донині достеменно не було відомо, чи братиме Україна участь у церемонії нагородження Нобелівських лауреатів, адже повідомлялося, що посол України в Норвегії прибути на захід не зможе. Водночас, у президентській адміністрації заперечили, що Україна бойкотує церемонію. До таких дій світову спільноту напередодні закликав офіційний Пекін.
