Європейські міністри мали велику програму, пов’язану зі східними сусідами, зокрема, підбивали підсумки так званої Європейської політики сусідства та політики «Східного партнерства».
У сенсі візового діалогу з Україною Рада міністрів закордонних справ дійшла висновку, що нині настав час перейти до операційної фази, тобто, представникам України мають надати план дій для переходу до безвізового режиму з державами Шенґенської зони.
У підсумковому документі повідомляють, що цей план складатиметься з двох етапів: попереднього або політичного, який стосуватиметься, скажімо, змін до законодавства, і поступового введення в дію усіх технічних критеріїв. Тож, у пункті, пов’язаному з Україною, насамперед ішлося про підготовку українсько-європейського саміту, що має відбутися 22 листопада у Брюсселі.
Як зауважив по закінченні наради єврокомісар з питань розширення Штефан Філе, Європа хоче, щоб цей саміт був успішним. Проте, хоча ЄС готовий до поступок із Україною, у питанні демократії компромісів бути не може, зауважує він.
«Україна Януковича звернула зі шляху»
Останнім часом у Європі лунають заяви про занепокоєння ситуацією в Україні загалом та перебігом виборчої кампанії зокрема. Свою стурбованість висловлюють, зокрема, Рада Європи і Європарламент.
Проте, в цьому питанні міністри закордонних справ поки що, так би мовити, втримують дипломатичну дистанцію, не роблячи різких заяв.
У розмові з французьким політологом та професором Інституту досліджень мов та цивілізацій Анн де Тенґі, Радіо Свобода поцікавилося її думками з цього приводу.
Коментуючи ситуацію, вона зауважила, що нині Європа намагається вирішити складне завдання. З одного боку, готується саміт Україна-ЄС, де очікується ухвалення плану дій із лібералізації візового режиму. З іншого, просування українсько-європейського діалогу ускладнюється повідомленнями про утиски преси, опозиції та суперечливу передвиборну кампанію.
«Міністри намагаються визначитися щодо місця України в Європі, двосторонніх зв’язків та підтримки, яку ЄС може надати Україні, – каже французький політолог Анн де Тенґі. – Але тут виникають складнощі, бо Україна Януковича звернула зі шляху, до якого невпинно закликає співдружність, – тобто шляху демократії. Якщо глянути на таке велике завоювання Помаранчевої революції, як свободу преси, то бачимо, що за Януковича вона піддається регулярним утискам».
Голова української дипломатії теж готує саміт
Із приготуваннями до саміту Україна – ЄС збігся і візит голови українського МЗС Костянтина Грищенка, який упродовж двох днів перебуває у Брюсселі. Це традиційні щорічні відвідини у рамках двостороннього політичного діалогу.
На порядку денному цього діалогу також традиційні питання. Насамперед, переговори щодо переходу до безвізового режиму, які у понеділок провів голова українського зовнішьнополітичного відомства з комісарром ЄС зі внутрішніх справ Сесілією Малмстрем. Це і запланована на вівторок участь у публічному заході на тему «Україна: новий Президент, нова зовнішня політика?», організованому брюссельськими аналітичними центрами, а також зустрічі з дипломатами й членами Комітету закордонних справ Європарламенту.
У сенсі візового діалогу з Україною Рада міністрів закордонних справ дійшла висновку, що нині настав час перейти до операційної фази, тобто, представникам України мають надати план дій для переходу до безвізового режиму з державами Шенґенської зони.
У підсумковому документі повідомляють, що цей план складатиметься з двох етапів: попереднього або політичного, який стосуватиметься, скажімо, змін до законодавства, і поступового введення в дію усіх технічних критеріїв. Тож, у пункті, пов’язаному з Україною, насамперед ішлося про підготовку українсько-європейського саміту, що має відбутися 22 листопада у Брюсселі.
Як зауважив по закінченні наради єврокомісар з питань розширення Штефан Філе, Європа хоче, щоб цей саміт був успішним. Проте, хоча ЄС готовий до поступок із Україною, у питанні демократії компромісів бути не може, зауважує він.
«Україна Януковича звернула зі шляху»
Останнім часом у Європі лунають заяви про занепокоєння ситуацією в Україні загалом та перебігом виборчої кампанії зокрема. Свою стурбованість висловлюють, зокрема, Рада Європи і Європарламент.
Проте, в цьому питанні міністри закордонних справ поки що, так би мовити, втримують дипломатичну дистанцію, не роблячи різких заяв.
У розмові з французьким політологом та професором Інституту досліджень мов та цивілізацій Анн де Тенґі, Радіо Свобода поцікавилося її думками з цього приводу.
Коментуючи ситуацію, вона зауважила, що нині Європа намагається вирішити складне завдання. З одного боку, готується саміт Україна-ЄС, де очікується ухвалення плану дій із лібералізації візового режиму. З іншого, просування українсько-європейського діалогу ускладнюється повідомленнями про утиски преси, опозиції та суперечливу передвиборну кампанію.
«Міністри намагаються визначитися щодо місця України в Європі, двосторонніх зв’язків та підтримки, яку ЄС може надати Україні, – каже французький політолог Анн де Тенґі. – Але тут виникають складнощі, бо Україна Януковича звернула зі шляху, до якого невпинно закликає співдружність, – тобто шляху демократії. Якщо глянути на таке велике завоювання Помаранчевої революції, як свободу преси, то бачимо, що за Януковича вона піддається регулярним утискам».
Голова української дипломатії теж готує саміт
Із приготуваннями до саміту Україна – ЄС збігся і візит голови українського МЗС Костянтина Грищенка, який упродовж двох днів перебуває у Брюсселі. Це традиційні щорічні відвідини у рамках двостороннього політичного діалогу.
На порядку денному цього діалогу також традиційні питання. Насамперед, переговори щодо переходу до безвізового режиму, які у понеділок провів голова українського зовнішьнополітичного відомства з комісарром ЄС зі внутрішніх справ Сесілією Малмстрем. Це і запланована на вівторок участь у публічному заході на тему «Україна: новий Президент, нова зовнішня політика?», організованому брюссельськими аналітичними центрами, а також зустрічі з дипломатами й членами Комітету закордонних справ Європарламенту.
