Київ – У Комуністичній партії України пропонують внести русинську мову до переліку мов національних меншин, які підтримуються Європейською хартією регіональних мов. Відповідний законопроект зареєстрували у Верховній Раді. Натомість деякі фахівці з національних меншин застерігають від такого рішення і радять спочатку розібратися, чи справді русинська мова є мовою, а не діалектом.
Підтримати русинську мову нині закликає своїх колег народний депутат від КПУ Олександр Голуб. За його словами, таким чином він реагує на звернення представників русинської громади щодо захисту та розвитку русинської мови.
«Я сподіваюся, що це питання лежить у площині прав людини, тому на сьогодні немає проблем, які могли б зашкодити позитивному голосуванню з цього питання», – каже він.
Русини хочуть, щоб із ними рахувалися – Євген Жупан
За словами голови Народної ради русинів Закарпаття, депутата облради Євгена Жупана, утискати русинів розпочалися ще за сталінських часів. Після Другої світової війни русинську мову в СРСР взагалі заборонили, відроджувати її почали вже після проголошення України незалежною державою. За даними останнього Всеукраїнського перепису, русинів в Україні трохи більше ніж 10 тисяч осіб. Проте Євген Жупан наводить інші цифри: 700 тисяч.
«Якщо наше питання розвиватиметься за європейським прикладом, його можна спокійно вирішувати. Думаю, цю проблему зараз порушують тому, що бояться зростання сепаратизму в наших краях. Але ми не раз говорили про те, що ми є мешканцями України і дотримуємося Конституції. Проте нам так само важливо, щоб із нами і нашою мовою рахувалися», – наголошує він.
Від внесення русинської до переліку мов національних меншин, які підтримуються Європейською хартією регіональних мов, застерігає парламентарів доктор філософії, фахівець Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер.
«Проблемою русинської мови повинні займатися, в першу чергу, не політики, не депутати, а вчені-мовознавці: щоб дійти висновку, чи існує окрема русинська мова чи це своєрідний діалект. От хіба є окремою мовою гуцульська? Ні, це діалект», – зазначає науковець.
«Регіонали» думають, чи голосувати за зміни
У Партії регіонів, яка становить парламентську більшість, не виключають, що можуть підтримати запропоновані зміни. Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань прав людини та національних меншин Іван Попеску наголошує, що він поки не знайомий із пропозиціями свого колеги з КПУ. Проте, за його словами, Партія регіонів готова підтримувати будь-яку мову, якою користуються мешканці того чи іншого регіону України.
Водночас Іван Попеску додає, що процедура внесення змін до Європейської хартії регіональних мов поки незрозуміла. «Якщо процедура дозволяє, можемо проголосувати, якщо ні, то не голосуватимемо. Ми будемо підтримувати і російську мову, й угорську, і будь-яку іншу мову, яка використовується на території України», – каже парламентар.
Визнання русинської мови не на часі – Балога
У Національній академії наук України русинську мову вважають діалектом української. Дискусії про права русинів точилися в Україні і за президентства Віктора Ющенка. Тоді подейкували, що за ширші права русинів активно виступав голова президентського Секретаріату Віктор Балога. Нині лідер партії «Єдиний центр» заявив Радіо Свобода, що визнання русинів окремою національністю не актуальне. «Я, як людина, яка родом із Закарпаття, скажу так, що сьогодні це питання не на часі», – каже він.
Віктор Балога також не бачить підстав для спеціального захисту русинської мови. «Не потрібно з цього робити проблеми. У Закарпатті єдина державна мова – українська. У нас багато угорських шкіл, багато російських шкіл і ніяких утисків жодної нацменшини у нас у Закарпатті немає», – наголошує Віктор Балога.
Напередодні генеральний консул Росії у Львові закликав керівництво Російської Федерації розпочати матеріальну підтримку русинського руху Закарпаття, проте спростував відомості про те, що така допомога надавалася раніше. У відповідь Всеукраїнське об’єднання «Свобода» звинуватило російського консула у підтримці сепаратистських рухів у Західній Україні.
«Я сподіваюся, що це питання лежить у площині прав людини, тому на сьогодні немає проблем, які могли б зашкодити позитивному голосуванню з цього питання», – каже він.
Русини хочуть, щоб із ними рахувалися – Євген Жупан
За словами голови Народної ради русинів Закарпаття, депутата облради Євгена Жупана, утискати русинів розпочалися ще за сталінських часів. Після Другої світової війни русинську мову в СРСР взагалі заборонили, відроджувати її почали вже після проголошення України незалежною державою. За даними останнього Всеукраїнського перепису, русинів в Україні трохи більше ніж 10 тисяч осіб. Проте Євген Жупан наводить інші цифри: 700 тисяч.
«Якщо наше питання розвиватиметься за європейським прикладом, його можна спокійно вирішувати. Думаю, цю проблему зараз порушують тому, що бояться зростання сепаратизму в наших краях. Але ми не раз говорили про те, що ми є мешканцями України і дотримуємося Конституції. Проте нам так само важливо, щоб із нами і нашою мовою рахувалися», – наголошує він.
Від внесення русинської до переліку мов національних меншин, які підтримуються Європейською хартією регіональних мов, застерігає парламентарів доктор філософії, фахівець Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер.
«Проблемою русинської мови повинні займатися, в першу чергу, не політики, не депутати, а вчені-мовознавці: щоб дійти висновку, чи існує окрема русинська мова чи це своєрідний діалект. От хіба є окремою мовою гуцульська? Ні, це діалект», – зазначає науковець.
«Регіонали» думають, чи голосувати за зміни
У Партії регіонів, яка становить парламентську більшість, не виключають, що можуть підтримати запропоновані зміни. Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань прав людини та національних меншин Іван Попеску наголошує, що він поки не знайомий із пропозиціями свого колеги з КПУ. Проте, за його словами, Партія регіонів готова підтримувати будь-яку мову, якою користуються мешканці того чи іншого регіону України.
Водночас Іван Попеску додає, що процедура внесення змін до Європейської хартії регіональних мов поки незрозуміла. «Якщо процедура дозволяє, можемо проголосувати, якщо ні, то не голосуватимемо. Ми будемо підтримувати і російську мову, й угорську, і будь-яку іншу мову, яка використовується на території України», – каже парламентар.
Визнання русинської мови не на часі – Балога
У Національній академії наук України русинську мову вважають діалектом української. Дискусії про права русинів точилися в Україні і за президентства Віктора Ющенка. Тоді подейкували, що за ширші права русинів активно виступав голова президентського Секретаріату Віктор Балога. Нині лідер партії «Єдиний центр» заявив Радіо Свобода, що визнання русинів окремою національністю не актуальне. «Я, як людина, яка родом із Закарпаття, скажу так, що сьогодні це питання не на часі», – каже він.
Віктор Балога також не бачить підстав для спеціального захисту русинської мови. «Не потрібно з цього робити проблеми. У Закарпатті єдина державна мова – українська. У нас багато угорських шкіл, багато російських шкіл і ніяких утисків жодної нацменшини у нас у Закарпатті немає», – наголошує Віктор Балога.
Напередодні генеральний консул Росії у Львові закликав керівництво Російської Федерації розпочати матеріальну підтримку русинського руху Закарпаття, проте спростував відомості про те, що така допомога надавалася раніше. У відповідь Всеукраїнське об’єднання «Свобода» звинуватило російського консула у підтримці сепаратистських рухів у Західній Україні.