Німеччина – У Німеччині вирішили продовжити експлуатацію атомних електростанцій. Домовленості досягли в неділю керівники владної коаліції. Такому рішенню передували багатотижневі складні переговори. Водночас захисники довкілля й «зелені» критикують досягнений компроміс і погрожують масовими акціями протесту.
Уже 18 вересня канцлер Німеччини Анґела Меркель зможе відчути всю силу обурення, яке панує серед екологів та «зелених». На цей день «Антиатомна ініціатива» запланувала провести в Берліні масову акцію протесту.
Екологічні організації критикують досягнений у Берліні компроміс стосовно продовження термінів використання атомних електростанцій. Як заявив експерт організації Greenpeace із енергетичних питань Тобіас Мюнхмаєр, таке рішення є фінансовим подарунком енергетичним концернам і шкодить Німеччині.
Крім того, він звернув увагу на те, що внаслідок продовження роботи АЕС виникає додаткова проблема з радіоактивними відходами. А лідер соціал-демократів Зіґмар Ґабріель назвав досягнення компромісу «чорним днем енергетичної політики» Німеччини.
Для одних – «чорний день», для інших – «нова доба»
Представники уряду, однак, так не вважають. На думку міністра економіки, ліберала Райнера Брюдерле, тепер для Німеччини розпочинається «нова доба». Міністр сподівається, що внаслідок досягненого компромісу державна скарбниця поповниться на 30 мільярдів євро. Ці гроші планується використати передусім на переорієнтацію енергетичної політики в напрямку відновлюваних джерел енергії.
Переконати громадян у правильності ухваленого рішення намагається й канцлер Анґела Меркель. «Таким чином наша система енергозабезпечення буде найефективнішою і найекологічнішою в світі. Ми отримали план дій, який нам дозволить якомога швидше досягти ери відновлюваних джерел енергії», – заявила Меркель, відповідаючи в Берліні на запитання журналістів.
Домовленості, навколо яких нині розгорілася суперечка, передбачають продовження терміну роботи старіших атомних електростанцій на вісім років. Сучасніші АЕС – ті, які спорудили після 1980 року – працюватимуть іще 14 років до їхнього остаточного відімкнення.
Отже, щонайменше ще три десятиліття німці споживатимуть струм, вироблений на атомних електростанціях. Раніше планувалося, що останню АЕС у Німеччині відімкнуть 2025 року.
В обмін на продовження терміну роботи атомних електростанцій енергетичні концерни мають упродовж певного часу сплачувати до державної скарбниці спеціальний податок, а також сприяти розвиткові альтернативної енергетики.
Навіть австрійці вирішили покритикувати
Не тільки екологічні організації критикують німецький уряд. Критичні зауваження пролунали і з боку сусідньої Австрії.
Консервативний міністр охорони довкілля Ніколаус Берлахович, зокрема, висловив думку, що Німеччина обрала найпростіший шлях для скорочення обсягів викиду в атмосферу парникових газів. «Атомна енергетика не може бути відповіддю на зміну клімату і не може в довготривалій перспективі сприяти зменшенню викидів СО2», – цитує міністра австрійське інформаційне агентство APA.
Тим часом представники партії «Союз-90/Зелені» заявили про намір організувати опір рішенню стосовно АЕС і повідомили про готовність у разі потреби звернутися навіть до Федерального конституційного суду.
Екологічні організації критикують досягнений у Берліні компроміс стосовно продовження термінів використання атомних електростанцій. Як заявив експерт організації Greenpeace із енергетичних питань Тобіас Мюнхмаєр, таке рішення є фінансовим подарунком енергетичним концернам і шкодить Німеччині.
Крім того, він звернув увагу на те, що внаслідок продовження роботи АЕС виникає додаткова проблема з радіоактивними відходами. А лідер соціал-демократів Зіґмар Ґабріель назвав досягнення компромісу «чорним днем енергетичної політики» Німеччини.
Для одних – «чорний день», для інших – «нова доба»
Представники уряду, однак, так не вважають. На думку міністра економіки, ліберала Райнера Брюдерле, тепер для Німеччини розпочинається «нова доба». Міністр сподівається, що внаслідок досягненого компромісу державна скарбниця поповниться на 30 мільярдів євро. Ці гроші планується використати передусім на переорієнтацію енергетичної політики в напрямку відновлюваних джерел енергії.
Переконати громадян у правильності ухваленого рішення намагається й канцлер Анґела Меркель. «Таким чином наша система енергозабезпечення буде найефективнішою і найекологічнішою в світі. Ми отримали план дій, який нам дозволить якомога швидше досягти ери відновлюваних джерел енергії», – заявила Меркель, відповідаючи в Берліні на запитання журналістів.
Домовленості, навколо яких нині розгорілася суперечка, передбачають продовження терміну роботи старіших атомних електростанцій на вісім років. Сучасніші АЕС – ті, які спорудили після 1980 року – працюватимуть іще 14 років до їхнього остаточного відімкнення.
Отже, щонайменше ще три десятиліття німці споживатимуть струм, вироблений на атомних електростанціях. Раніше планувалося, що останню АЕС у Німеччині відімкнуть 2025 року.
В обмін на продовження терміну роботи атомних електростанцій енергетичні концерни мають упродовж певного часу сплачувати до державної скарбниці спеціальний податок, а також сприяти розвиткові альтернативної енергетики.
Навіть австрійці вирішили покритикувати
Не тільки екологічні організації критикують німецький уряд. Критичні зауваження пролунали і з боку сусідньої Австрії.
Консервативний міністр охорони довкілля Ніколаус Берлахович, зокрема, висловив думку, що Німеччина обрала найпростіший шлях для скорочення обсягів викиду в атмосферу парникових газів. «Атомна енергетика не може бути відповіддю на зміну клімату і не може в довготривалій перспективі сприяти зменшенню викидів СО2», – цитує міністра австрійське інформаційне агентство APA.
Тим часом представники партії «Союз-90/Зелені» заявили про намір організувати опір рішенню стосовно АЕС і повідомили про готовність у разі потреби звернутися навіть до Федерального конституційного суду.