Голова Державного агентства з управління національними проектами Сергій Євтушенко і колишній міністр економіки Віктор Суслов про те, як «заманити» інвесторів
– Україна дізналася від Президента про основні національні проекти. Віктор Янукович назвав їх на засіданні Комітету з економічних реформ.
Це — нова енергетика, нова якість життя через покращення медицини й екології. Це – розвиток інфраструктури. «Україна має повернути собі гідне місце в міжнародних транспортних потоках», – уточнив Янукович.
І це- боротьба за можливість проведення в Україні зимвих олімпійських ігор 2022 року.
Основою здійснення цих проектів мають стати – інвестиції.
Пане Суслов, чи вважаєте Ви, що названі Президентом проекти насправді є пріоритетними для України?
Віктор Суслов:Обговорювалося питання про 10 національних інвестиційних проектів. Багато з них вже мають свою історію. Наприклад, коли я був міністром економіки 12 років тому, також обговорювалися проекти розвитку інфраструктури, побудови транспортних коридорів і таке інше. Це дуже важливо й зараз. Я думаю, що це вже просто стало необхідністю.
Що стосується проектів в галузі енергетики, ідеї створення і побудови нових електростанцій, котрі працюють на енергії сонця, вітру, таке інше – це тема дуже популярна у світі. Екологічно чиста енергетика, я вважаю, що цей проект заслуговує на увагу, може бути реалізованим.
Що стосується підготовки до Олімпійських ігор 2022 року, то спочатку треба буде виграти конкурс, а потім вирішувати, як реалізовувати проект.
Але головне полягає у тому, що Україні дуже потрібні інвестиції. Реальні інвестиції. За роки незалежності Україна таки змогла залучити 40 мільярдів 402 мільйони прямих іноземних інвестицій переважно у реальний сектор економіки. Але, на жаль, наш головний інвестор, за даними Комітету статистики, – це маленький острівок Кіпр, звідки залучено близько чверті цих інвестицій, тобто ці інвестиції – це переважно той капітал, який раніше був виведений нашими олігархами за кордон, і який помалу повертається до України.
До речі острів Кіпр є головним об’єктом українських інвестицій. Наші капіталісти більше, ніж шість мільярдів доларів інвестували в цей острів.
Сергій Євтушенко:Україна завжди відзначалася тим, що кожен уряд приходить і гасить якісь поточні пожежі, яких є дуже багато, затикає якісь бюджетні дірки, бореться з якимись поточними моментами. Їх завжди було і буде багато, і це завжди для кожного уряду буде проблемою.
Однак ці ініціатива Президента – це якраз є саме найсправжнісіньке стратегічне планування. Тобто, ми переходимо від реактивної моделі управління державою до прогресивного і передбачуваного стратегічного планування.
Президентом вчора були чітко задекларовані пріоритети, в яких будуть реалізовуватися національні проекти. Це нова енергетика. Буде збудовано в рамках цього пріоритету термінал з прийому зрідженого газу. І це реальний крок для досягнення енергетичної якоїсь диверсифікації і цеглинка в побудову нашої енергетичної безпеки.
Також Президентом запропоновано доопрацювання проекту введення нових потужностей вітрових і сонячних електростанцій.
– Сказав Президент, що вже у вересні запустять завод з виробництва сонячних батарей. Я вже думаю: може, на дах собі на будинок придбати?
Сергій Євтушенко: У вересні вже буде відкрита в Україні перша сонячна електростанція. Робота над цими проектами і над самою ідеологією почалася багато років назад, кілька державних установ працювало над ними. А з квітня вже велися політичні переговори щодо цих проектів.
Також парламентом прийняті дуже хороші зміни. Є закон про «зелений тариф», який передбачає нормальні умови для інвестування у сучасні види створення енергії.
– Чи можна Ваші слова трактувати так, що всередині команди влади є єдність щодо проектів, озвучених Президентом?
Сергій Євтушенко: Однозначно. Я вчора був присутній на Комітеті економічних реформ, де Президент мав ключову доповідь, і також виступали і прем’єр-міністр, і цілий ряд міністрів. Абсолютно безсумнівно є повний консенсус. Президент особисто взяв під свій контроль і патронат реалізацію національних проектів і також разом з Державним агентством з управління проектами національними несе відповідальність за їх реалізацію.
– Ми маємо запитання від слухача.
Слухач: Я тут почув в ефірі, що прийшла нова форма правління в Україні. А чи не здається вам, що прийшла нова форма безправління в Україні? Обіцялося на виборах одне: не здорожчання ціни на газ, квартплати, а скоро буде вже навпаки. Подається на повну російський капітал в українську економіку.
– Панове, а чи справді зацікавлена Росія в тому, щоби Україна реалізувала скажімо оцей проект «Нова енергія»?
Віктор Суслов:Я вважаю, що так. Україна є великий, найбільший покупець російського газу і буде таким. Пройдуть роки й роки до тих пір, поки енергія сонця і вітру буде відігравати якусь помітну роль. А до тих пір енергетика України переважно залишатиметься тепловою й атомною. Таким чином не варто сподіватися, що буде зразу революція в цій галузі.
Сергій Євтушенко:Звичайно, що в Україні атомна і теплова енергетика в нашій структурі виробництва енергії займають провідні ролі, але тим не менше у цілому світі, в Європі особливо, нові відновлювальні джерела створення електроенергії набувають все більшого розповсюдження.
Я хочу сказати, що введення запланованих потужностей – це 2 тисячі мегават потужностей – закриє повністю баланс енергоспоживання АРК Крим. Якщо подивитися на те, скільки б ми спалили газу для того, щоб виробити ту кількість електроенергії на теплових станціях, то це ми економимо приблизно до 4% нашого балансу або до 1, 86 мільярда кубометрів газу.
Тому якщо в результаті нашої роботи ми зможемо хоча би такий відсоток економити таких дорогоцінних ресурсів, які не відновлюються, і за які ми платимо дуже-дуже дорого, то це цеглинка у зміцнені нашої енергетичної незалежності.
– Протягом усього часу існування незалежної України у нас інвестори приходили, а потім йшли.
Причина відома – інвестори не розуміють правил гри в Україні, адже вони звикли працювати у правовому полі, у системі, де діють закони й досягнуті домовленості.
Ще є така річ, як рейдерство. Компанії можуть вкласти гроші у модернізацію підприємства, а потім підприємство якимсь чином переходить в інші руки.
Про це говорили на всіх інвестиційних форумах, ці питання обговорювали усі уряди. Зараз Віктор Янукович каже, що попередні розмови з інвесторами уже провели й залишилося «зробити презентацію проектів».
Але яким насправді має бути інвестиційний клімат, щоб з’явилися охочі вкладати гроші у ці проекти?
Віктор Суслов: Перший пункт – це захист прав власності. Для цього потрібно провести реформу судової системи, і саме зараз, за вказівками Президента, ця реформа реалізується.
Наступне – це привабливий інвестиційний клімат і перш за все здійснення податкової реформи. Проект нового Податкового кодексу обговорюється, буде голосуватися у Верховній Раді. Сподіваємося, що цей податковий клімат буде сприятливим для інвесторів.
І третій пункт – це реальна боротьба з корупцією, тому що дозволи, великі витрати бізнесу, інвесторів на вирішення будь-яких адміністративних питань є дуже серйозним бар’єром на шляху іноземних інвестицій. Але і в цьому напрямі також є рішення. Мається на увазі, що уряд має найближчим часом різко скоротити кількість ліцензій, дозволів, адміністративного впливу і тим самим створити більш привабливий інвестиційний клімат.
–Чиновники будуть без роботи! Чи я помиляюся, пане Євтушенко?
Сергій Євтушенко:Якщо чиновники промишляють собі на життя такими речами, хай краще вони залишаться без роботи.
Я повністю з паном міністром погоджуюся: корупція – це насправді загроза розвитку вітчизняної економіки.
Я наведу такий приклад: українські міста генерують велику кількість сміття. Це десятки тисяч і сотні тисяч тонн, а 95% всіх сміттєзвалищ не відповідають мінімальним санітарним нормам і є прямою загрозою для здоров’я людей. Всі розуміють, що ця проблема є. Для кожного мера – це проблема №1, №2 і №3...
А у Європі це вже давно перетворилося на дуже прибутковий бізнес. Є лідери цього ринку – ринку переробки твердих побутових відходів, є величезні конгломерати індустріальні, які на цьому роблять успішний бізнес. Ці компанії готові приходити в Україну, ці компанії готові будувати сміттєпереробні, сміттєспалювальні заводи, готові будувати європолігони. Питання: чому, коли існує попит і існує пропозиція, немає рішення?
– Чому?
Сергій Євтушенко: Немає бажання, немає політичної волі подолати корупційні якісь моменти. Інвестор є, він хоче займатися такими речами.
Уявіть собі, якщо місто просто абсолютно прозорі процедури введе, дозволить інвестору досягнути тих економічних показників, на які він орієнтується, тоді в Україні з’являться сучасні підприємства, які будуть займатися утилізацією. В Німеччині 100% відходів утилізується.
– Швеція має ще кращий досвід з переробки, бо він екологічні ший.
Сергій Євтушенко: Є й шведський інвестор також. І один з наших національних проектів передбачає реалізацію пілотного проекту по будівництву 10 сміттєпереробних заводів в містах України.
– Ми записали інтерв’ю з Володимиром Майстришиним, головою фонду «Енергоефективна Україна», який довгий час очолював підкомітет з питань інвестицій. Ось його думка, щодо реальності створення умов для залучення інвесторів.
Володимир Майстришин:Без створення реального інвестиційного клімату в державі, без відповідних гарантій, без, скажемо так, любові до інвестора, тобто умов, які дозволять реально працювати і бути впевненим, що інвестиції будуть недоторканними – без цього неможливе виконання таких проектів за рахунок інвестиційних коштів.
Єдиний, хто може сьогодні такі кошти вкласти, - це так званий «гарячий капітал». Але то не є ті принципи, заради яких ми хотіли б в цій країні жити. Ми хотіли б залучати гарні інвестиційні кошти, які мають досконалу демократичну основу.
Я сподіваюся на певних людей. Думаю, що Ірина Акімова, яка сьогодні опікується інвестиційним кліматом при Адміністрації Президента, кваліфіковано може виступати провайдером таких ідей. Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв чітко розуміє, що, не маючи нормальних відносин з європейським світом, зі світовим капіталом, неможливо сьогодні провадити такі великі проекти.
Але, на жаль, сьогодні є дуже велика кількість урядовців в нинішньому уряді, які вважають, що «закрутити гайки» бізнесові, вичавити з нього якомога більше – то є найшвидшим способом наповнення бюджету. Я не думаю, що сьогодні ми маємо спиратися на думку таких от урядовців.
Віктор Суслов: Інвестиційний клімат в країні можна оцінити й по базі рейтингів країни. Так от, Україна має досі не інвестиційні рейтинги, а спекулятивні. Тобто, світовою спільнотою Україна розглядається як країна, де можна спекулювати, наприклад, купувати державні цінні папери, по яких платиться високий відсоток, входити з інвестиціями і виходити з інвестиціями залежно від ситуації.
Тобто, такий «гарячий» спекулятивний капітал працює весь час з Україною. Ми так гостро відчуваємо й ситуацію зі світовою фінансовою кризою, тому що цей «гарячий капітал» виходить з України, він частково вже вийшов з України.
Україна повинна мати рейтинги інвестиційного рівня, але для цього потрібно провести дуже багато реформ, про що й говорить уряд, й говорить Президент України. От в цьому питання.
Тому що, за рівнем оцінки нашої податкової системи – Україна у самому кінці списку. Податкова система розглядається світовою спільнотою як неефективна, рівень корупції серед найвищих у світі, тобто клімат несприятливий, стан судової системи, рейдерство, стан захисту прав власності дуже низькі, тому інвестори мають високі ризики втратити свої інвестиції.
І що важливо, я хотів би підкреслити це. Президент пропонує реалізувати ці інвестиційні проекти за рахунок недержавних, а саме приватних інвестицій, включаючи й іноземні інвестиції. Ці приватні інвестиції не прийдуть в Україну, якщо не будуть реалізовані ці умови.
На мою думку, потрібно було б передбачати і систему державного стимулювання інвестицій, і фінансування цих інвестицій. Я вважаю, що зараз на часі повернутися до проекту створення Державного інвестиційного банку або Українського банку реконструкції і розвитку для того, щоб головні проекти фінансувати з допомогою цього банку.
– Пане Євтушенко, чи обговорювалося це в уряді?
Сергій Євтушенко:Агентство ніяк не залучене до формування державної політики у цій сфері. Наша задача дуже проста. В нас чітко визначені пріоритети, відібрані проекти. Наша задача – це змобілізувати, зкоординувати роботу державних органів, мобілізувати весь ресурс для того, щоби створити такі умови. На жаль, для цього потрібен особистий патронат Президента, оскільки інвесторам зараз дуже важко в Україні.
Ми ще недавно повинні були турбуватися про те, щоб ці інвестори залишалися в Україні, тому що вони фактично шикувалися «на вихід». Інвестору потрібні довготермінові стабільні правила гри, їм потрібно захищати свої економічні розрахунки, їм потрібно, щоби повертався податок на додану вартість. Ми вбиваємо наш експорт такими речами. Тому я не хотів би про якісь такі політичні речі говорити…
– Ще не політика, це все ще економіка.
Сергій Євтушенко:…але повністю з нашим експортом погоджуюся про негативну роль капіталів «гарячого» характеру…
Ви подивіться, що відбувалося з українським фондовим ринком. Ці «гарячі капітали» заходили, заробляли, і вони перші залишали поле бою та обвалювали наші фондові майданчики. Нормальні українські рядові інвестори, пересічні українці на цьому дуже сильно втрачали.
Тому ці проекти, про які ми говоримо, які отримали статус національних, передбачають залучення довгострокового, фундаментального, стратегічного інвестора, який сюди приходить на десятки років. Це не ті компанії, які ведуть об’єкт і через кілька років будуть намагатися його продати, це стратегічні гравці на кожному ринку.
– Ви сказали, що потрібний патронат власне Президента. Але Президент – один, а напрямків роботи дуже багато.
Це мені нагадало зустріч президента Росії Дмитра Медведєва з російськими агровиробниками. Запитує Медведєв: «А що треба тут зробити, щоби ця схема запрацювала?».
Кажуть: «Треба ваше слово». «Та хоч кілограм», – каже президент Росії.
А ви ж, як урядова агенція, мусити мати якісь ресурси, якісь повноваження, що дозволили б вам реалізовувати ці проекти?
Сергій Євтушенко: Повноважень у нас більше, ніж достатньо. Це взагалі безпрецедентний крок і це нова державна політика, патронат Президента на реалізацію якихось надважливих пріоритетних для держави проектів, які стануть майбутніми точками росту економіки.
Повноважень в нас досить. Я за це не турбуюся. Я турбуюся за те, щоби ця ініціатива знайшла відгук в серцях чиновників нижчого рівня.
Це — нова енергетика, нова якість життя через покращення медицини й екології. Це – розвиток інфраструктури. «Україна має повернути собі гідне місце в міжнародних транспортних потоках», – уточнив Янукович.
І це- боротьба за можливість проведення в Україні зимвих олімпійських ігор 2022 року.
Основою здійснення цих проектів мають стати – інвестиції.
Пане Суслов, чи вважаєте Ви, що названі Президентом проекти насправді є пріоритетними для України?
Віктор Суслов:
Наш головний інвестор – Кіпр. Ці інвестиції – це переважно той капітал, який раніше був виведений нашими олігархами за кордон, і який помалу повертається до України. Кіпр є головним об’єктом українських інвестицій. Наші капіталісти більше, ніж шість мільярдів доларів інвестували в цей острів
Що стосується проектів в галузі енергетики, ідеї створення і побудови нових електростанцій, котрі працюють на енергії сонця, вітру, таке інше – це тема дуже популярна у світі. Екологічно чиста енергетика, я вважаю, що цей проект заслуговує на увагу, може бути реалізованим.
Що стосується підготовки до Олімпійських ігор 2022 року, то спочатку треба буде виграти конкурс, а потім вирішувати, як реалізовувати проект.
Але головне полягає у тому, що Україні дуже потрібні інвестиції. Реальні інвестиції. За роки незалежності Україна таки змогла залучити 40 мільярдів 402 мільйони прямих іноземних інвестицій переважно у реальний сектор економіки. Але, на жаль, наш головний інвестор, за даними Комітету статистики, – це маленький острівок Кіпр, звідки залучено близько чверті цих інвестицій, тобто ці інвестиції – це переважно той капітал, який раніше був виведений нашими олігархами за кордон, і який помалу повертається до України.
До речі острів Кіпр є головним об’єктом українських інвестицій. Наші капіталісти більше, ніж шість мільярдів доларів інвестували в цей острів.
Сергій Євтушенко:
Буде збудовано термінал з прийому зрідженого газу. І це реальний крок для досягнення енергетичної якоїсь диверсифікації і цеглинка в побудову нашої енергетичної безпеки
Однак ці ініціатива Президента – це якраз є саме найсправжнісіньке стратегічне планування. Тобто, ми переходимо від реактивної моделі управління державою до прогресивного і передбачуваного стратегічного планування.
Президентом вчора були чітко задекларовані пріоритети, в яких будуть реалізовуватися національні проекти. Це нова енергетика. Буде збудовано в рамках цього пріоритету термінал з прийому зрідженого газу. І це реальний крок для досягнення енергетичної якоїсь диверсифікації і цеглинка в побудову нашої енергетичної безпеки.
Також Президентом запропоновано доопрацювання проекту введення нових потужностей вітрових і сонячних електростанцій.
– Сказав Президент, що вже у вересні запустять завод з виробництва сонячних батарей. Я вже думаю: може, на дах собі на будинок придбати?
Сергій Євтушенко: У вересні вже буде відкрита в Україні перша сонячна електростанція. Робота над цими проектами і над самою ідеологією почалася багато років назад, кілька державних установ працювало над ними. А з квітня вже велися політичні переговори щодо цих проектів.
Також парламентом прийняті дуже хороші зміни. Є закон про «зелений тариф», який передбачає нормальні умови для інвестування у сучасні види створення енергії.
– Чи можна Ваші слова трактувати так, що всередині команди влади є єдність щодо проектів, озвучених Президентом?
Сергій Євтушенко: Однозначно. Я вчора був присутній на Комітеті економічних реформ, де Президент мав ключову доповідь, і також виступали і прем’єр-міністр, і цілий ряд міністрів. Абсолютно безсумнівно є повний консенсус. Президент особисто взяв під свій контроль і патронат реалізацію національних проектів і також разом з Державним агентством з управління проектами національними несе відповідальність за їх реалізацію.
– Ми маємо запитання від слухача.
Слухач: Я тут почув в ефірі, що прийшла нова форма правління в Україні. А чи не здається вам, що прийшла нова форма безправління в Україні? Обіцялося на виборах одне: не здорожчання ціни на газ, квартплати, а скоро буде вже навпаки. Подається на повну російський капітал в українську економіку.
– Панове, а чи справді зацікавлена Росія в тому, щоби Україна реалізувала скажімо оцей проект «Нова енергія»?
Віктор Суслов:
Пройдуть роки й роки до тих пір, поки енергія сонця і вітру буде відігравати якусь помітну роль. Не варто сподіватися, що буде зразу революція в цій галузі
Сергій Євтушенко:
Введення запланованих потужностей – це 2 тисячі мегават – закриє повністю баланс енергоспоживання АРК Крим. Ми економимо приблизно до 4% нашого балансу або до 1, 86 мільярда кубометрів газу
Я хочу сказати, що введення запланованих потужностей – це 2 тисячі мегават потужностей – закриє повністю баланс енергоспоживання АРК Крим. Якщо подивитися на те, скільки б ми спалили газу для того, щоб виробити ту кількість електроенергії на теплових станціях, то це ми економимо приблизно до 4% нашого балансу або до 1, 86 мільярда кубометрів газу.
Тому якщо в результаті нашої роботи ми зможемо хоча би такий відсоток економити таких дорогоцінних ресурсів, які не відновлюються, і за які ми платимо дуже-дуже дорого, то це цеглинка у зміцнені нашої енергетичної незалежності.
– Протягом усього часу існування незалежної України у нас інвестори приходили, а потім йшли.
Причина відома – інвестори не розуміють правил гри в Україні, адже вони звикли працювати у правовому полі, у системі, де діють закони й досягнуті домовленості.
Ще є така річ, як рейдерство. Компанії можуть вкласти гроші у модернізацію підприємства, а потім підприємство якимсь чином переходить в інші руки.
Про це говорили на всіх інвестиційних форумах, ці питання обговорювали усі уряди. Зараз Віктор Янукович каже, що попередні розмови з інвесторами уже провели й залишилося «зробити презентацію проектів».
Але яким насправді має бути інвестиційний клімат, щоб з’явилися охочі вкладати гроші у ці проекти?
Віктор Суслов:
Перший пункт – це захист прав власності. Наступне – це здійснення податкової реформи. І третій пункт – це реальна боротьба з корупцією
Наступне – це привабливий інвестиційний клімат і перш за все здійснення податкової реформи. Проект нового Податкового кодексу обговорюється, буде голосуватися у Верховній Раді. Сподіваємося, що цей податковий клімат буде сприятливим для інвесторів.
І третій пункт – це реальна боротьба з корупцією, тому що дозволи, великі витрати бізнесу, інвесторів на вирішення будь-яких адміністративних питань є дуже серйозним бар’єром на шляху іноземних інвестицій. Але і в цьому напрямі також є рішення. Мається на увазі, що уряд має найближчим часом різко скоротити кількість ліцензій, дозволів, адміністративного впливу і тим самим створити більш привабливий інвестиційний клімат.
–Чиновники будуть без роботи! Чи я помиляюся, пане Євтушенко?
Сергій Євтушенко:
Якщо чиновники промишляють собі на життя такими речами, хай краще вони залишаться без роботи
Я повністю з паном міністром погоджуюся: корупція – це насправді загроза розвитку вітчизняної економіки.
Я наведу такий приклад: українські міста генерують велику кількість сміття. Це десятки тисяч і сотні тисяч тонн, а 95% всіх сміттєзвалищ не відповідають мінімальним санітарним нормам і є прямою загрозою для здоров’я людей. Всі розуміють, що ця проблема є. Для кожного мера – це проблема №1, №2 і №3...
А у Європі це вже давно перетворилося на дуже прибутковий бізнес. Є лідери цього ринку – ринку переробки твердих побутових відходів, є величезні конгломерати індустріальні, які на цьому роблять успішний бізнес. Ці компанії готові приходити в Україну, ці компанії готові будувати сміттєпереробні, сміттєспалювальні заводи, готові будувати європолігони. Питання: чому, коли існує попит і існує пропозиція, немає рішення?
– Чому?
Сергій Євтушенко:
Якщо місто дозволить інвестору досягнути тих економічних показників, на які він орієнтується, тоді в Україні з’являться сучасні підприємства, які будуть займатися утилізацією
Уявіть собі, якщо місто просто абсолютно прозорі процедури введе, дозволить інвестору досягнути тих економічних показників, на які він орієнтується, тоді в Україні з’являться сучасні підприємства, які будуть займатися утилізацією. В Німеччині 100% відходів утилізується.
– Швеція має ще кращий досвід з переробки, бо він екологічні ший.
Сергій Євтушенко:
Один з наших національних проектів передбачає реалізацію пілотного проекту по будівництву 10 сміттєпереробних заводів в містах України
– Ми записали інтерв’ю з Володимиром Майстришиним, головою фонду «Енергоефективна Україна», який довгий час очолював підкомітет з питань інвестицій. Ось його думка, щодо реальності створення умов для залучення інвесторів.
Володимир Майстришин:
Без створення умов, які дозволять реально працювати і бути впевненим, що інвестиції будуть недоторканними –неможливе виконання таких проектів за рахунок інвестиційних коштів
Єдиний, хто може сьогодні такі кошти вкласти, - це так званий «гарячий капітал». Але то не є ті принципи, заради яких ми хотіли б в цій країні жити. Ми хотіли б залучати гарні інвестиційні кошти, які мають досконалу демократичну основу.
Я сподіваюся на певних людей. Думаю, що Ірина Акімова, яка сьогодні опікується інвестиційним кліматом при Адміністрації Президента, кваліфіковано може виступати провайдером таких ідей. Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв чітко розуміє, що, не маючи нормальних відносин з європейським світом, зі світовим капіталом, неможливо сьогодні провадити такі великі проекти.
Є дуже велика кількість урядовців в нинішньому уряді, які вважають, що «закрутити гайки» бізнесові, вичавити з нього якомога більше – то є найшвидшим способом наповнення бюджету
Віктор Суслов: Інвестиційний клімат в країні можна оцінити й по базі рейтингів країни. Так от, Україна має досі не інвестиційні рейтинги, а спекулятивні. Тобто, світовою спільнотою Україна розглядається як країна, де можна спекулювати, наприклад, купувати державні цінні папери, по яких платиться високий відсоток, входити з інвестиціями і виходити з інвестиціями залежно від ситуації.
Тобто, такий «гарячий» спекулятивний капітал працює весь час з Україною. Ми так гостро відчуваємо й ситуацію зі світовою фінансовою кризою, тому що цей «гарячий капітал» виходить з України, він частково вже вийшов з України.
Україна повинна мати рейтинги інвестиційного рівня, але для цього потрібно провести дуже багато реформ, про що й говорить уряд, й говорить Президент України. От в цьому питання.
Тому що, за рівнем оцінки нашої податкової системи – Україна у самому кінці списку. Податкова система розглядається світовою спільнотою як неефективна, рівень корупції серед найвищих у світі, тобто клімат несприятливий, стан судової системи, рейдерство, стан захисту прав власності дуже низькі, тому інвестори мають високі ризики втратити свої інвестиції.
Потрібно було б передбачати і систему державного стимулювання інвестицій, і фінансування цих інвестицій. Я вважаю, що зараз на часі повернутися до проекту створення Державного інвестиційного банку
На мою думку, потрібно було б передбачати і систему державного стимулювання інвестицій, і фінансування цих інвестицій. Я вважаю, що зараз на часі повернутися до проекту створення Державного інвестиційного банку або Українського банку реконструкції і розвитку для того, щоб головні проекти фінансувати з допомогою цього банку.
– Пане Євтушенко, чи обговорювалося це в уряді?
Сергій Євтушенко:
Це недавно інвестори фактично шикувалися «на вихід». Інвестору потрібні довготермінові стабільні правила гри, їм потрібно захищати свої економічні розрахунки, їм потрібно, щоби повертався податок на додану вартість
Ми ще недавно повинні були турбуватися про те, щоб ці інвестори залишалися в Україні, тому що вони фактично шикувалися «на вихід». Інвестору потрібні довготермінові стабільні правила гри, їм потрібно захищати свої економічні розрахунки, їм потрібно, щоби повертався податок на додану вартість. Ми вбиваємо наш експорт такими речами. Тому я не хотів би про якісь такі політичні речі говорити…
– Ще не політика, це все ще економіка.
Сергій Євтушенко:
Ці проекти, які отримали статус національних, передбачають залучення довгострокового, фундаментального, стратегічного інвестора, який сюди приходить на десятки років
Ви подивіться, що відбувалося з українським фондовим ринком. Ці «гарячі капітали» заходили, заробляли, і вони перші залишали поле бою та обвалювали наші фондові майданчики. Нормальні українські рядові інвестори, пересічні українці на цьому дуже сильно втрачали.
Тому ці проекти, про які ми говоримо, які отримали статус національних, передбачають залучення довгострокового, фундаментального, стратегічного інвестора, який сюди приходить на десятки років. Це не ті компанії, які ведуть об’єкт і через кілька років будуть намагатися його продати, це стратегічні гравці на кожному ринку.
– Ви сказали, що потрібний патронат власне Президента. Але Президент – один, а напрямків роботи дуже багато.
Це мені нагадало зустріч президента Росії Дмитра Медведєва з російськими агровиробниками. Запитує Медведєв: «А що треба тут зробити, щоби ця схема запрацювала?».
Кажуть: «Треба ваше слово». «Та хоч кілограм», – каже президент Росії.
А ви ж, як урядова агенція, мусити мати якісь ресурси, якісь повноваження, що дозволили б вам реалізовувати ці проекти?
Сергій Євтушенко: Повноважень у нас більше, ніж достатньо. Це взагалі безпрецедентний крок і це нова державна політика, патронат Президента на реалізацію якихось надважливих пріоритетних для держави проектів, які стануть майбутніми точками росту економіки.
Повноважень в нас досить. Я за це не турбуюся. Я турбуюся за те, щоби ця ініціатива знайшла відгук в серцях чиновників нижчого рівня.