Володар Волзької Булгарії хан Курбат так і не дійшов до нової Болгарії, розташованої на Балканах – він помер і похований на території України, поруч із Полтавою (середина VІІ століття). П'ять років тому з ініціативи Асоціації болгар України на могилі Курбата поставлено пам'ятник. І у ці сонячні травневі дні перші туристичні групи з Болгарії їдуть на це священне для болгар місце.
Ініціатор цього історико-культурного туру Румен Спасов підрахував, що лише одна група кількістю 30 осіб залишить на Полтавщині до 10 тисяч євро, і ці гроші підуть на розвиток і модернізацію туристичної галузі. А сучасна туристична інфраструктура, за словами Спасова, Полтавщині знадобиться: адже на могилу хана Курбата відтепер приїздитимуть тисячі болгар із усього світу.
Приїжджаючи до Полтави і Миргорода, туристи зупиняються у готелях, обладнаних енергозберігальними технологіями з Німеччини. Крім того, вони можуть бачити, як іде утеплення житлових будинків за німецькими технологіями. Про реформування комунального фонду за програмами уряду ФРН та приватного капіталу розповів бізнесмен Ігор Мурашко.
«Миргород – взагалі пілотне місто, у ньому західні компанії «обкатують» усі новітні європейські технології збереження тепла у будинках, – говорить бізнесмен. – До цієї справи долучились і місцеві влада та бізнес. Адже енергоефективність та енергозбереження – важливі, стратегічні напрямки розвитку і нашої області, і усієї України. Тому що завдяки енергозбереженню ми зможемо переорієнтувати фінансові потоки: замість оплати за газ, гроші підуть на енергозберігальні проекти, які «підтягнуть» малий та середній бізнес до роботи в енергетичній і комунальній галузі».
Ігор Мурашко також зауважує, що без допомоги саме урядових програм ФРН започаткувати роботу над утепленням житлових будівель та готелів було б складно.
Малий бізнес плюс іноземний капітал плюс чорноземи – готовий рецепт успіху
На Полтавщині малий і середній бізнес, за підтримки урядів та приватних капіталів Франції, Швейцарії і Польщі, активно включився у виробництво екологічно чистої продукції сільського господарства. Серед її покупців – українські та європейські виробники молочної продукції та кондитерської індустрії.
Агроном, а нині чиновник Полтавської обласної держадміністрації Олександр Сеня зауважує: «При нинішньому технічному прогресі, при високих врожаях і досягненнях біології ми можемо виробляти справжнє (чисте) молоко, яйце, м’ясо, пшеничку. Для харчування людей у розвинених державах у нас вистачить нормального чистого екологічно продукту. Якщо взяти Україну, на органічному виробництві врожаю у нас вистачить цього продукту і на експорт».
До речі, тим із туристів, кого приваблює сільський туризм, неодмінно треба поласувати домашньою сметаною, молоком і ряжанкою, виробленою селянами Полтавщини. Це справжнє екологічно чисте виробництво на родючих землях.
Як інвестиції приваблювати
У Полтаві на інвестиційному форумі за участю міжнародного трейд-клубу президент клубу Анджей Грабовський наголошує, що Україні час на законодавчому рівні захистити іноземного інвестора.
«Інакше входження європейського – і не тільки – капіталу в українську економіку не матиме системного довгострокового характеру, – каже він. – Як це відбувається і на Полтавщині: з одного боку, ми бачимо реальні інвестиції, з іншого – інвестори діють на свій страх і ризик. Тому в Україну в основному ідуть великі компанії і транснаціональні корпорації, які мають достатньо коштів, щоб ризикнути, а середній і тим більше малий європейський бізнес в Україні майже не представлений».
Ініціатор цього історико-культурного туру Румен Спасов підрахував, що лише одна група кількістю 30 осіб залишить на Полтавщині до 10 тисяч євро, і ці гроші підуть на розвиток і модернізацію туристичної галузі. А сучасна туристична інфраструктура, за словами Спасова, Полтавщині знадобиться: адже на могилу хана Курбата відтепер приїздитимуть тисячі болгар із усього світу.
Приїжджаючи до Полтави і Миргорода, туристи зупиняються у готелях, обладнаних енергозберігальними технологіями з Німеччини. Крім того, вони можуть бачити, як іде утеплення житлових будинків за німецькими технологіями. Про реформування комунального фонду за програмами уряду ФРН та приватного капіталу розповів бізнесмен Ігор Мурашко.
«Миргород – взагалі пілотне місто, у ньому західні компанії «обкатують» усі новітні європейські технології збереження тепла у будинках, – говорить бізнесмен. – До цієї справи долучились і місцеві влада та бізнес. Адже енергоефективність та енергозбереження – важливі, стратегічні напрямки розвитку і нашої області, і усієї України. Тому що завдяки енергозбереженню ми зможемо переорієнтувати фінансові потоки: замість оплати за газ, гроші підуть на енергозберігальні проекти, які «підтягнуть» малий та середній бізнес до роботи в енергетичній і комунальній галузі».
Ігор Мурашко також зауважує, що без допомоги саме урядових програм ФРН започаткувати роботу над утепленням житлових будівель та готелів було б складно.
Малий бізнес плюс іноземний капітал плюс чорноземи – готовий рецепт успіху
На Полтавщині малий і середній бізнес, за підтримки урядів та приватних капіталів Франції, Швейцарії і Польщі, активно включився у виробництво екологічно чистої продукції сільського господарства. Серед її покупців – українські та європейські виробники молочної продукції та кондитерської індустрії.
Агроном, а нині чиновник Полтавської обласної держадміністрації Олександр Сеня зауважує: «При нинішньому технічному прогресі, при високих врожаях і досягненнях біології ми можемо виробляти справжнє (чисте) молоко, яйце, м’ясо, пшеничку. Для харчування людей у розвинених державах у нас вистачить нормального чистого екологічно продукту. Якщо взяти Україну, на органічному виробництві врожаю у нас вистачить цього продукту і на експорт».
До речі, тим із туристів, кого приваблює сільський туризм, неодмінно треба поласувати домашньою сметаною, молоком і ряжанкою, виробленою селянами Полтавщини. Це справжнє екологічно чисте виробництво на родючих землях.
Як інвестиції приваблювати
У Полтаві на інвестиційному форумі за участю міжнародного трейд-клубу президент клубу Анджей Грабовський наголошує, що Україні час на законодавчому рівні захистити іноземного інвестора.
«Інакше входження європейського – і не тільки – капіталу в українську економіку не матиме системного довгострокового характеру, – каже він. – Як це відбувається і на Полтавщині: з одного боку, ми бачимо реальні інвестиції, з іншого – інвестори діють на свій страх і ризик. Тому в Україну в основному ідуть великі компанії і транснаціональні корпорації, які мають достатньо коштів, щоб ризикнути, а середній і тим більше малий європейський бізнес в Україні майже не представлений».
