Брюссель – Тимчасова влада Киргизстану може покладатися на підтримку Європейського Союзу. Виступаючи у Європарламенті, Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон закликала до незалежного розслідування причин кровопролитного міжетнічного конфлікту, що розгорівся минулого місяця в цій країн. За її словами, це важлива умова для примирення й подальшої демократизації Киргизстану, а також стабільності у всьому регіоні.
Ця невелика країна Центральної Азії нині вважається вирішальною для сталого розвитку всього регіону. Ставши епіцентром міжетнічної ворожнечі, що у червні призвела до численних жертв, Киргизстан викликав особливе занепокоєння у Європейському Союзі. Адже мова навіть заходила про можливість перекинення громадянських заворушень до інших країн, із якими межує ця держава. Спільні кордони з Узбекистаном, Таджикистаном і особливо з Казахстаном та Китаєм, зробили Киргизстан стратегічною платформою як для Сполучених Штатів, так і для Росії, кожна з яких має там свою військову базу.
З огляду на всі ці чинники, на нинішній сесії Європарламенту обговорили, як допомогти цій країні повернутися на шлях стабільності.
Справжнє примирення між киргизами та узбецькою меншиною, що мешкає у цій державі, можливе тільки за умови ретельного незалежного розслідування причин конфлікту, досі оповитих таємницею, каже Верховний представник ЄС із закордонної та безпекової політики Катрін Аштон.
Яка роль військових і колишніх лідерів у кирзизькому конфлікті?
«Для нас дуже важливо, щоб Євросоюз продовжив співробітництво з ООН та ОБСЄ у допомозі Киргизстану, – заявила голова європейської дипломатії у стінах Європарламенту. – Насамперед, щоб встановити правду, бо як відомо, справжні причини кризи залишаються нез’ясованими. Зокрема, слід визначити роль у конфлікті колишніх лідерів держави. Тож для досягнення правосуддя я ще й покладаюся на міжнародні правозахисні організації».
Експерти однієї з таких організацій – Human Rights Watch – зауважили, що незалежна міжнародна комісія з розслідувань обставин конфлікту в Киргизстані мала б звернути особливу увагу на роль представників збройних сил у розгортанні кризи. Над створенням цієї комісії нині працюють фахівці ООН і Організації з безпеки та співробітництва у Європі.
Виступаючи перед євродепутатами, Катрін Аштон також зазначила, що об’єднана Європа має намір сприяти нинішній владі цієї пострадянської республіки у проведенні парламентських виборів 10 жовтня за європейськими стандартами.
«Донори, не скорочуйте допомогу»! – єврокомісар
Водночас, єврокомісар з гуманітарної допомоги та подолання криз Кристаліна Ґеорґієва занепокоєна скороченням матеріальної підтримки Киргизстану, зокрема з боку європейських країн-донорів.
«Тривожним є те, що деякі донори, зокрема у Європі, наразі скорочують свої допомогові програми, – застерегла єврокомісар. – Тому я хочу заявити: нині не час зменшувати обсяги підтримки Киргизстану. З цього приводу Комісія ЄС готує звернення до всієї донорської спільноти».
Добре знаючи ситуацію у Киргизстані зі свого минулого дипломатичного досвіду, Кристаліна Ґерґієва погоджується, що киргизи загалом – це кланове суспільство. «Перейти від президентської держави до парламентської демократії Киргизстану буде складно, – каже вона. – Проте, якщо Євросоюз стоятиме поруч із нинішнім лідером Розою Отунбаєвою, то країна та весь регіон матиме справжній шанс досягти міцної стабільності».
На нещодавньому референдумі 90 відсотків громадян Киргизстану підтримали зміни до Конституції, що мають до 2011 року перетворити державу з президентської на парламентську.
З огляду на всі ці чинники, на нинішній сесії Європарламенту обговорили, як допомогти цій країні повернутися на шлях стабільності.
Справжнє примирення між киргизами та узбецькою меншиною, що мешкає у цій державі, можливе тільки за умови ретельного незалежного розслідування причин конфлікту, досі оповитих таємницею, каже Верховний представник ЄС із закордонної та безпекової політики Катрін Аштон.
Яка роль військових і колишніх лідерів у кирзизькому конфлікті?
«Для нас дуже важливо, щоб Євросоюз продовжив співробітництво з ООН та ОБСЄ у допомозі Киргизстану, – заявила голова європейської дипломатії у стінах Європарламенту. – Насамперед, щоб встановити правду, бо як відомо, справжні причини кризи залишаються нез’ясованими. Зокрема, слід визначити роль у конфлікті колишніх лідерів держави. Тож для досягнення правосуддя я ще й покладаюся на міжнародні правозахисні організації».
Експерти однієї з таких організацій – Human Rights Watch – зауважили, що незалежна міжнародна комісія з розслідувань обставин конфлікту в Киргизстані мала б звернути особливу увагу на роль представників збройних сил у розгортанні кризи. Над створенням цієї комісії нині працюють фахівці ООН і Організації з безпеки та співробітництва у Європі.
Виступаючи перед євродепутатами, Катрін Аштон також зазначила, що об’єднана Європа має намір сприяти нинішній владі цієї пострадянської республіки у проведенні парламентських виборів 10 жовтня за європейськими стандартами.
«Донори, не скорочуйте допомогу»! – єврокомісар
Водночас, єврокомісар з гуманітарної допомоги та подолання криз Кристаліна Ґеорґієва занепокоєна скороченням матеріальної підтримки Киргизстану, зокрема з боку європейських країн-донорів.
«Тривожним є те, що деякі донори, зокрема у Європі, наразі скорочують свої допомогові програми, – застерегла єврокомісар. – Тому я хочу заявити: нині не час зменшувати обсяги підтримки Киргизстану. З цього приводу Комісія ЄС готує звернення до всієї донорської спільноти».
Добре знаючи ситуацію у Киргизстані зі свого минулого дипломатичного досвіду, Кристаліна Ґерґієва погоджується, що киргизи загалом – це кланове суспільство. «Перейти від президентської держави до парламентської демократії Киргизстану буде складно, – каже вона. – Проте, якщо Євросоюз стоятиме поруч із нинішнім лідером Розою Отунбаєвою, то країна та весь регіон матиме справжній шанс досягти міцної стабільності».
На нещодавньому референдумі 90 відсотків громадян Киргизстану підтримали зміни до Конституції, що мають до 2011 року перетворити державу з президентської на парламентську.