Нью-Йорк – У середу, 9 червня, в Нью-Йорку Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію про нові економічні санкції проти Ірану за його програму збагачення урану.
Із 15 членів Ради Безпеки 12 проголосували за резолюції, Бразилія й Туреччина були проти, Ліван утримався.
Іран запевняє, що його ядерна програма – суто мирна, але експерти Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) ще в лютому дійшли висновку, що Тегеран може працювати над створенням ядерної зброї.
Санкції розробили великі держави, сподіваючись змусити Іран дотримуватися Угоди про непоширення ядерної зброї, яку Тегеран свого часу підписав.
Каральні санкції
Санкції – це фактично «чорний список», покликаний завдати максимальної шкоди насамперед фінансовій та індустріальній потузі Революційної гвардії Ірану, яка контролює ядерну програму.
Суперечки щодо пунктів чорного списку точилися місяцями, головно між Сполученими Штатами й Китаєм, і тривали буквально до останньої хвилини, стверджує газета New York Times.
Пекін наполягав на тому, щоб санкції, які завдали б шкоди іранській економіці, не вплинули на добробут іранського народу. Але все ж таки домовленості досягли і до вже існуючого «чорного списку» додали ще понад 40 підприємств – Експортно-імпортний банк, 23 промислові підприємства й корпорації, торговельні компанії, пароплавні лінії, – що їх сподіваються ізолювати від решти світу.
Голова делегації США в ООН Сюзен Райс після голосування заявила: «Ці санкції скеровано не проти іранського народу. Ці санкції не прагнуть змусити Іран відмовитися від користування своїм законним правом у відповідності до Угоди про непоширення ядерної зброї. Санкції скеровано виключно проти ядерних амбіцій уряду, який обрав шлях, що веде до посилення ізоляції Ірану».
Зі свого боку, Тегеран заявив, що резолюція є доказом того, що Захід прагне конфлікту, надаючи перевагу конфронтації перед дипломатією.
Ефективність санкцій під сумнівом
Це вже четверті санкції проти Ірану. Перші санкції було запроваджено ще 4 роки тому. Оскільки три попередні «чорні списки» не змогли змусити Тегеран покластии край ядерній програмі, то оглядачі висловлюють сумніви, що нова резолюція змусить Іран підкоритися волі світової спільноти.
Звичайно, гарантії жодної не може бути, кажуть оглядачі, тим більше, що Іран конструктивних переговорів уникає. Попри вже існуючі санкції, він посилює збагачення урану і додає все нові центрифуги, створюючи запаси ядерної вибухівки для можливої бомби.
New York Times зауважує, що санкції заторкують лише незначну частку іранської економіки, яка загалом переживає справжній бум. Напередодні засідання Ради Безпеки це видання опублікувало разюче журналістське розслідування про те, як Іран створює десятки липових морських торговельних компаній, судна яких ходять під прапорами багатьох країн, включаючи західні.
Всі ці липові компанії фактично належать одній іранській пароплавній лінії, яку включено до «чорного списку» ООН. У такий спосіб Тегеран знаходить шляхи обходу санкцій Ради Безпеки.
Іран запевняє, що його ядерна програма – суто мирна, але експерти Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) ще в лютому дійшли висновку, що Тегеран може працювати над створенням ядерної зброї.
Санкції розробили великі держави, сподіваючись змусити Іран дотримуватися Угоди про непоширення ядерної зброї, яку Тегеран свого часу підписав.
Каральні санкції
Санкції – це фактично «чорний список», покликаний завдати максимальної шкоди насамперед фінансовій та індустріальній потузі Революційної гвардії Ірану, яка контролює ядерну програму.
Суперечки щодо пунктів чорного списку точилися місяцями, головно між Сполученими Штатами й Китаєм, і тривали буквально до останньої хвилини, стверджує газета New York Times.
Пекін наполягав на тому, щоб санкції, які завдали б шкоди іранській економіці, не вплинули на добробут іранського народу. Але все ж таки домовленості досягли і до вже існуючого «чорного списку» додали ще понад 40 підприємств – Експортно-імпортний банк, 23 промислові підприємства й корпорації, торговельні компанії, пароплавні лінії, – що їх сподіваються ізолювати від решти світу.
Голова делегації США в ООН Сюзен Райс після голосування заявила: «Ці санкції скеровано не проти іранського народу. Ці санкції не прагнуть змусити Іран відмовитися від користування своїм законним правом у відповідності до Угоди про непоширення ядерної зброї. Санкції скеровано виключно проти ядерних амбіцій уряду, який обрав шлях, що веде до посилення ізоляції Ірану».
Зі свого боку, Тегеран заявив, що резолюція є доказом того, що Захід прагне конфлікту, надаючи перевагу конфронтації перед дипломатією.
Ефективність санкцій під сумнівом
Це вже четверті санкції проти Ірану. Перші санкції було запроваджено ще 4 роки тому. Оскільки три попередні «чорні списки» не змогли змусити Тегеран покластии край ядерній програмі, то оглядачі висловлюють сумніви, що нова резолюція змусить Іран підкоритися волі світової спільноти.
Звичайно, гарантії жодної не може бути, кажуть оглядачі, тим більше, що Іран конструктивних переговорів уникає. Попри вже існуючі санкції, він посилює збагачення урану і додає все нові центрифуги, створюючи запаси ядерної вибухівки для можливої бомби.
New York Times зауважує, що санкції заторкують лише незначну частку іранської економіки, яка загалом переживає справжній бум. Напередодні засідання Ради Безпеки це видання опублікувало разюче журналістське розслідування про те, як Іран створює десятки липових морських торговельних компаній, судна яких ходять під прапорами багатьох країн, включаючи західні.
Всі ці липові компанії фактично належать одній іранській пароплавній лінії, яку включено до «чорного списку» ООН. У такий спосіб Тегеран знаходить шляхи обходу санкцій Ради Безпеки.