Йдеться про вимогу, щоб Іран погодився на пропозиції держав-постійних членів Ради Безпеки ООН плюс Німеччина. Тегеран, як знаємо, стверджує, що збагачує уран для атомного реактора, а не для виготовлення бомби. Отож за планом, Іран мав би передати свій уран Франції або Росії, щоб ті збагатили його до рівня ядерного палива і повернули Іранові. Часу Іранові президент Обама дав до кінця минулого року, але мулли не лише відкинули цей ультиматум, а й висунули західним державам свій власний – упродовж місяця відновити досі безплідні переговори і прийняти контрпропозицію.
Як зауважив Джордж Вілл, коментатор газети «Вашингтон Пост», це скидається на типову торгівлю на східному ринку. Так от, як повідомляє «Нью-Йорк Таймс», посилаючись на джерела у Білому домі, там отримали інформацію про те, що позиції релігійних лідерів у Тегерані нині значно послаблені антиурядовими народними демонстраціями і внутрішньополітичною боротьбою, а робота над збагаченням урану істотно сповільнилася. Однак мета залишається незмінною: виготовлення атомної бомби.
Контроль ядерної програми здійснює так званий Ісламський корпус революційної гвардії. За словами неназваного представника Білого дому в інтерв’ю «Нью-Йорк Таймс», ситуація в Ірані «дає нам змогу вперше застосувати (проти Ісламського корпусу) санкції настільки жорсткі, що вони можуть змусити іранців дійти висновку, що ціна ядерної програми занадто висока».
Сумний досвід попередніх санкцій
Санкції Ради Безпеки проти Ірану застосовували тричі останніми роками, але вони не змогли зупинити іранської ядерної програми. Де гарантія, що четверті санкції, якщо їх застосують, будуть ефективнішими?
Цитуючи Остапа Бендера, «гарантію може дати тільки страховий поліс». Звичайно, немає гарантії, але США прагнуть завдати потужного удару Ісламському корпусові революційної гвардії. Він поводиться в Ірані, як держава в державі, контролюючи не лише ядерну програму, а й багатомільярдний бізнес таких ділянок, як нафтова індустрія, будівництво, телекомунікації.
Отож Білий дім сподівається переконати арабські й азійські країни приєднатися до Європи і перекрити фінансові канали компаніям, підконтрольним Ісламському корпусові. Інша справа, чи вдасться переконати Росію й Китай підтримати такі санкції. Є серйозні сумніви щодо цього.
Як зауважив Джордж Вілл, коментатор газети «Вашингтон Пост», це скидається на типову торгівлю на східному ринку. Так от, як повідомляє «Нью-Йорк Таймс», посилаючись на джерела у Білому домі, там отримали інформацію про те, що позиції релігійних лідерів у Тегерані нині значно послаблені антиурядовими народними демонстраціями і внутрішньополітичною боротьбою, а робота над збагаченням урану істотно сповільнилася. Однак мета залишається незмінною: виготовлення атомної бомби.
Контроль ядерної програми здійснює так званий Ісламський корпус революційної гвардії. За словами неназваного представника Білого дому в інтерв’ю «Нью-Йорк Таймс», ситуація в Ірані «дає нам змогу вперше застосувати (проти Ісламського корпусу) санкції настільки жорсткі, що вони можуть змусити іранців дійти висновку, що ціна ядерної програми занадто висока».
Сумний досвід попередніх санкцій
Санкції Ради Безпеки проти Ірану застосовували тричі останніми роками, але вони не змогли зупинити іранської ядерної програми. Де гарантія, що четверті санкції, якщо їх застосують, будуть ефективнішими?
Цитуючи Остапа Бендера, «гарантію може дати тільки страховий поліс». Звичайно, немає гарантії, але США прагнуть завдати потужного удару Ісламському корпусові революційної гвардії. Він поводиться в Ірані, як держава в державі, контролюючи не лише ядерну програму, а й багатомільярдний бізнес таких ділянок, як нафтова індустрія, будівництво, телекомунікації.
Отож Білий дім сподівається переконати арабські й азійські країни приєднатися до Європи і перекрити фінансові канали компаніям, підконтрольним Ісламському корпусові. Інша справа, чи вдасться переконати Росію й Китай підтримати такі санкції. Є серйозні сумніви щодо цього.
