Новітні електронні засоби постачання інформації давно тривожать авторитарну іранську владу, адже контролювати інтернет чи мобільний зв’язок значно складніше, ніж традиційні газети чи радіо. Проте лідери Ірану і тут вдаються до цензури і навіть повного блокування іноземних теле- і радіохвиль та інтернету. Зокрема, громадяни цієї країни через заглушування не мають доступу до європейських каналів, котрі транслюються через супутник EUTELSAT. Обмежують також мобільний зв’язок.
Тому голови європейських дипломатичних відомств закликали іранську владу припинити блокаду, бо це є грубим порушенням права на свободу висловлювань, гарантованого міжнародною конвенцією, до якої колись приєднався й Іран.
«Нам слід поміркувати, яким чином відреагувати на ці дії Ірану. Сьогодні ми висловили (офіційно) наше занепокоєння створенням перешкод, а наступне питання є таке: якою саме буде наша відповідь», – каже верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Катрін Аштон.
А відповідь, на думку деяких європейських дипломатів, може бути доволі рішучою: якщо блокування не знімуть, то до Ірану повністю припинять постачати новітні технології, зокрема, ті, що використовуються для блокування інтернет-зв’язку та мобільних телекомунікацій.
Допомога Гаїті та нова зовнішньополітична установа ЄС
Упродовж засідання міністрів закордонних справ Європейського Союзу порушувалися й інші злободенні теми міжнародного життя.
Підбили підсумки й спланували подальші кроки у відбудові Гаїті, постраждалого від землетрусу. Європейський Союз, зокрема, представить спільну позицію з цієї проблеми на донорській конференції, що відбудеться наступного тижня у Нью-Йорку.
Координатор майбутнього зовнішньополітичного відомства об’єднаної Європи Катрін Аштон розповіла колегам про те, якою вона хотіла б бачити так звану Європейську службу зовнішньої дії. Йдеться про нову євроустанову, передбачену Лісабонською угодою. Її місія полягатиме у розвитку й посиленні зовнішньополітичної політики Євросоюзу.
Чільні європейські дипломати також різко засудили рішення Ізраїлю розширити будівництво в єврейських поселеннях на палестинських територіях.
Нарешті, голови дипломатичних відомств 27 країн Європи торкнулися й ситуації в Україні, хоча дискусії мали загальний характер.
«Відомо, що стосунки з Україною дуже важливі для Європейського Союзу, особливо у контексті політики сусідства, – пояснив Радіо Свобода Лутц Ґюльнер, речник верховного представника ЄС із зовнішньої політики. – Представники країн Євросоюзу таким чином хотіли підбити підсумки нинішньої ситуації в Україні, особливо після призначення нового уряду. Ідея полягала в тому, щоб таким способом висловити підтримку та посилити стосунки Європи із новими лідерами. Поміж іншим, йшлося й про Угоду про асоціацію та перебіг переговорів (між Україною) та МВФ».
Тому голови європейських дипломатичних відомств закликали іранську владу припинити блокаду, бо це є грубим порушенням права на свободу висловлювань, гарантованого міжнародною конвенцією, до якої колись приєднався й Іран.
«Нам слід поміркувати, яким чином відреагувати на ці дії Ірану. Сьогодні ми висловили (офіційно) наше занепокоєння створенням перешкод, а наступне питання є таке: якою саме буде наша відповідь», – каже верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Катрін Аштон.
А відповідь, на думку деяких європейських дипломатів, може бути доволі рішучою: якщо блокування не знімуть, то до Ірану повністю припинять постачати новітні технології, зокрема, ті, що використовуються для блокування інтернет-зв’язку та мобільних телекомунікацій.
Допомога Гаїті та нова зовнішньополітична установа ЄС
Упродовж засідання міністрів закордонних справ Європейського Союзу порушувалися й інші злободенні теми міжнародного життя.
Підбили підсумки й спланували подальші кроки у відбудові Гаїті, постраждалого від землетрусу. Європейський Союз, зокрема, представить спільну позицію з цієї проблеми на донорській конференції, що відбудеться наступного тижня у Нью-Йорку.
Координатор майбутнього зовнішньополітичного відомства об’єднаної Європи Катрін Аштон розповіла колегам про те, якою вона хотіла б бачити так звану Європейську службу зовнішньої дії. Йдеться про нову євроустанову, передбачену Лісабонською угодою. Її місія полягатиме у розвитку й посиленні зовнішньополітичної політики Євросоюзу.
Чільні європейські дипломати також різко засудили рішення Ізраїлю розширити будівництво в єврейських поселеннях на палестинських територіях.
Нарешті, голови дипломатичних відомств 27 країн Європи торкнулися й ситуації в Україні, хоча дискусії мали загальний характер.
«Відомо, що стосунки з Україною дуже важливі для Європейського Союзу, особливо у контексті політики сусідства, – пояснив Радіо Свобода Лутц Ґюльнер, речник верховного представника ЄС із зовнішньої політики. – Представники країн Євросоюзу таким чином хотіли підбити підсумки нинішньої ситуації в Україні, особливо після призначення нового уряду. Ідея полягала в тому, щоб таким способом висловити підтримку та посилити стосунки Європи із новими лідерами. Поміж іншим, йшлося й про Угоду про асоціацію та перебіг переговорів (між Україною) та МВФ».
