Київ – У Чорнобилі Президент Віктор Янукович взяв участь у мітингу-реквіємі і поклав квіти до пам’ятника загиблим ліквідаторам аварії. Крім того, глава держави ознайомився з ходом будівництва заводів з переробки твердих та рідких радіоактивних відходів та перевірити, як реалізуються заходи щодо зняття з експлуатації об’єкту «Укриття». Піклуватися про постраждалих пообіцяв і прем’єр-міністр України Микола Азаров. Щоправда поки в Україні відсутня системна діяльність органів влади у забезпеченні і захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не існує також стратегії відродження та розвитку радіоактивно забруднених територій. На цьому наголошують учасники парламентських слухань з питань чорнобильсської трагедії. Особливе занепокоєння у них викликає скорочення обсягів фінансування Чорнобильських програм. Багатьом людям, які не отримали нове житло, довелося знову повертатися в зону.Однак, є й такі, які їдуть до Чорнобиля добровільно. Це – туристи.
Чорнобиль у світі асоціюється із катастрофою, радіацією та небезпекою. Але незважаючи на це, потік туристів у зону відчуження зростає. Так у 2009 відвідуваність зони зросла на чверть порівняно з попереднім роком. Чому люди їдуть туди із різних кутків планети? Відповідь шукала Ірина Туз, яка побувала там із групою іноземних туристів.
Туристична екзотика
Your browser doesn’t support HTML5
На екскурсію в Чорнобиль
Дозиметр у руках гіда зашкалює: машина із іноземними відвідувачами проїздить смугу радіаційного забруднення. І хоча така ситуація виникає лише один раз за цілий день, проведений у Зоні, це нагадує туристам, де вони знаходяться. Заїхавши у 30-кілометрову зону відчуження, один із учасників групи виймає із сумки печиво та цукерки, але супроводжуючий Максим Кригін відразу ж попереджає: їсти - зась.
Причина проста: на руках можуть бути радіоактивні частинки, ви ж не хочете, щоб вони потрапили у ваш організм? Серед інших правил безпеки: заборонено торкатися будівель чи рослинності, ступати на мох, ходити лише по асфальту, бо дороги очищувалися від радіації, а мох навпаки її акумулює. Також не можна сідати чи класти речі на землю. І жодних сувенірів на пам’ять.
30 кілометрів довкола зруйнованого четвертого реактору Чорнобильської АЕС – одне з найекзотичніших туристичних місць на планеті. Хоча офіційні особи виправляють: чорнобильська зона – це не санаторій і не пансіонат.
«У нас немає такого поняття, як туристи. Є різних категорій відвідувачів: в першу чергу журналісти, фотографи. Якщо ми вільні від таких відвідувачів, ми працюємо з відвідувачами, які мають приватний інтерес подивитися, що тут робиться», – пояснює супроводжувач груп Максим Кригін.
Айлін ЛяФонтейн – із Сполучених Штатів Америки. Найбільше її вразив парк розваг у місті Прип’ять. Його мали відкрити у травні 86-того, але трагедія сталася місяцем раніше. У розмові поруч із жовтим «Чортовим колесом» Айлін сказала: «Виглядає дуже депресивно, особливо парк розваг. Він ніколи так і не прислужився людині. Дітям довелося залишити свій дім і тут ніхто ніколи не грався. Сумно».
Стандартна програма включає відвідання міста Чорнобиль, який знаходиться за 18 км від реактора, потім – оглядини покинутого міста Прип’ять. Максим Кригін показує чотирьом іноземцям центр міста, парк розваг, школу та басейн. Туристи ще просять зайти до житлового будинку. Далі – під’їзд впритул до 4-того реактору ЧАЕС і повернення в Чорнобиль на обід. Рівно о 17:00 група туристів має залишити зону.
Задоволення побачити Чорнобиль, Прип’ять та Атомну електростанцію – не з дешевих. 800 гривень коштує місце у Ікарусі, а за індивідуальний тур треба буде викласти на тисячу гривень більше. Працівники туристичних агентств вважають, що Чорнобиль має великий туристичний потенціал.