Місяць тому столичні урядовці спробували зекономити на «гробових» – так називають гривню шістдесят – дві гривні десять копійок, які отримують як компенсацію за проживання на забрудненій радіаційними плямами землі мешканці четвертої і п’ятої забруднених зон – північних поліських районів. Сума сміхотворна, однак ще існують пільги – «чисте» шкільне харчування, оздоровлення дітей у літніх таборах тощо.
Якщо парламент підтримає таку пропозицію – люди, котрі волею долі стали заручниками екологічного експерименту, будуть позбавлені державної підтримки. Про те, якими нині є умови проживання на Північному Поліссі, свідчать дослідження продукції і сировини, які у грудні-січні зібрала Волинська обласна санепідемстанція, каже науковий співробітник відділу природи Волинського краєзнавчого музею Оксана Гаврилюк. Результати дослідження підтверджують перевищення допустимих норм вмісту радіонуклідів у молоці корів індивідуального сектору, грибах, ягодах чорниць, лікарській сировині Маневицького, Камінь-Каширського і Любешівського районів.
Скажімо, в селі Галузія Маневицького району при проведенні аналізу молока і молокопродуктів зафіксовані максимальні рівні – 380 беккерелей на кілограм при гранично допустимих 100 беккерелях. А при взятті проби сухих грибів у селі Рудка-Червінська Камінь-Каширського району було зафіксовано найбільші рівні радіації – 32 тисячі беккерелей – 32 тисячі (!) беккелерелей на кілограм при гранично допустимих рівнях – 2500 (саме для сухих грибів). Вміст радіонуклідів у свіжих ягодах перевищує гранично допустимі у сім разів.
Водночас представники найближчої до волинян Рівненської АЕС навели цифри досліджень продуктів на власній території – жодна з них не підтверджує перевищення вмісту радіонуклідів на території спостереження навколо своєї станції. Атомники посилаються на унікальну за своєю точністю новітню систему радіаційного моніторингу АСКРО, якою вони послуговуються. У той же час ефективної системи громадського контролю за станом радіаційного забруднення нині не існує.
Потрібна ефективна система оповіщення
Назвати волинян та рівнян панікерами не варто, однак щороку у травні-червні хтось уперто пускає чутки про надзвичайні ситуації на ближніх АЕС. На щастя, вони не підтвердилися жодного разу. Все ж неспокій, який переживають люди, вартий того, щоб створити ефективну систему оповіщення. Але у місті хмельницьких енергетиків Нетішині торік погасло єдине в місті табло на центральному готелі. Систему громадського моніторингу радіаційної обстановки «Гама-1», створену у зоні спостереження РАЕС за сприяння Євросоюзу, нині повністю знищено – експерти, які прибули сюди оглянути її з метою можливого оновлення, обладнання на місці не побачили…
Скільки табло в населених пунктах Володимирецького району показують рівень радіації, не зміг відповісти перший заступник голови Володимирецької райдержадміністрації Петро Вакуліч. Схоже, їх просто нема. Тим часом саме ефективна система інформування населення є однією з головним умов функціонування атомних електростанцій у світі.
Нині влада Володимирця, Кузнецовська та сусідніх волинських Маневич підготувала проект створення місцевого громадського радіо, налаштованого на єдину хвилю, котра б щопівгодини подавала повну детальну інформацію про роботу електростанції,зазначає Петро Вакулич.
«Було б добре, якби технічна сторона реалізувалася за кошти Рівненської АЕС, а функціонування такого радіо було б справою громади. Це був би пілотний проект і для решти атомних електростанцій. Адже не можна жити постійно в умовах невідомості й гнітючості…», – каже він.
Щоправда, з недавнього спілкування із керівництвом Рівненської АЕС журналісти зрозуміли: незважаючи на наближення консультативного референдуму, на якому місцеве населення має висловити свою думку з приводу продовження ресурсу найстарішого в Україні діючого першого Рівненського енергоблоку, фінансування на подібні спільні проекти в атомних станцій немає. Громади не здаються – пишуть проекти, виборюють гранти. Але час іде. У 2010 році має розпочатися виведення з експлуатації першого рівненського енергоблоку.
Вивести неможливо продовжити…
Кому у фразі «вивести неможливо продовжити» доведеться ставити депутатам. Йдеться про продовження експлуатації найстаріших в Україні 1-го і 2-го рівненських енергоблоків. Голос місцевого населення, згідно з законом, буде лише дорадчим. Днями на прес-конференції, приуроченій 23-м роковинам Чорнобильської трагедії, експерт Національного екологічного центру України Олексій Пасюк висловив різку незгоду з прагненням енергетиків продовжити ресурс старіючих енергоблоків. Експерт наголосив, що в «Енергоатомі» не закладені кошти на виведення блоків із експлуатації. Тож, продовжуючи їхню роботу, уряд таким чином намагається вийти з ситуації, яка склалася у зв’язку з неготовністю до їх виведення, каже Олексій Пасюк.
Втім, Генеральний директор Рівненської АЕС Михайло Колісниченко зазначає: остаточне обстеження старих енергоблоків дасть позитивний результат для продовження їхнього ресурсу ще на 15-20 років. Усе обладнання можна замінити. Основна проблема, яка турбує атомників – стан корпусу реактора. «Це той елемент реакторної установки, який і обмежує увесь строк експлуатації. Замінити його практично неможливо, а від його терміну експлуатації залежить і термін дії інших систем і обладнання. Остаточного рішення по ньому ще не ухвалено. А решту обладнання ми маємо перекваліфікувати на ті жорсткі вимоги, які приписують нам новітні нормативні документи… Це і виконання програм управління старінням енергоблоку», – говорить Михайло Колісниченко.
Уже в наступному році атомники мають розпочати роботи з відпалу зварного з’єднання – тобто, поновлення фізичних властивостей домішок, які використовувалися при будівництві обшивки реактора. Подібні роботи вже проводилися на АЕС у Словаччині і Чехії, каже Михайло Колісниченко. Їх виконуватиме організація, яка виграє тендер.
А ще атомники запевняють, що після Чорнобильської аварії найретельнішому обстеженню з боку міжнародних експертів були піддані енергоблоки саме Рівненської АЕС. Тоді рівненські атомники отримали «п’ятірку» – у тому числі за підготовку персоналу. Адже, переконані вони, основною помилкою, яка призвела до Чорнобильської аварії, були не прописані в інструкціях експерименти і… неврахування людського фактору.
За логікою енергетиків, багаторічна робота РАЕС без небезпечних для населення наслідків має стати бонусом для позитивної налаштованості людей на сусідство з атомними станціями.
Дещо по-іншому міркує голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук: «Вам потрібно буде заручитися підтримкою громади? – Ви зобов’язані цим людям щось зробити – не пообіцяти, а спочатку зробити. Прийти до них і показати: ми робимо, підтримайте – і ми зробимо ще більше. Поки що в цьому руслі вони готові конструктивно працювати…»
Легенди про дивіденди
Якщо у Рівному не буде добудовано другої черги обласного онкодиспансеру та центру радіаційного захисту – добудові Хмельницькій АЕС і продовження ресурсу рівненських енергоблоків не бути, поставив питання руба Віктор Матчук на квітневій урядовій нараді. Вперше за багато років уряд постановив розглянути це питання, до травня.
Наступний карколомний проект, яким тішиться Рівненська обласна рада, – перспектива проведення опалення до Рівного від Хмельницької АЕС та реалізації проектів із електроопалення шкіл і лікарень. Щоправда, для цього необхідно провести десятки кілометрів нових тепло- та електромереж. За бажання можна здійснити і це, говорить нинішній міський голова Кузнецовська, ветеран атомної енергетики та будівничий Рівненської АЕС Володимир Коровкін, який свого часу реалізував перший у світі подібний проект подачі тепла за 40 кілометрів від АЕС у сибірському Томську.
Тож поки атомники обстежують блоки і території, місцеве населення складає список своїх потреб. Ось тільки чи будуть вони зреалізовані в разі будівництва – залежить не лише від атомників, а й від уряду, ситуації в країні і, власне, наполегливості самих людей.
Науковці не те щоб проти, але…
А тим часом своє критичне ставлення до планів розбудови Хмельницької АЕС днями висловили представники Всеукраїнської екологічної Ліги, науковці-екологи з Національного університету Водного господарства і природокористування. У коментарі до заяви про наміри спорудження 3-го і 4-го енергоблоків вони відзначають нинішнє суттєве зниження енергоспоживання в країні, звертають увагу на проблеми накопичення радіоактивних відходів і зміни клімату на території Західного Полісся в умовах глобального потепління.
Згідно з висновками науковців, температура атмосферного повітря внаслідок глобальних процесів зміни клімату на території розміщення ХАЕС-РАЕС може зрости за півстоліття на 70 відсотків, що, в свою чергу, негативно позначиться на ефективності роботи станцій. В «Енергоатомі» чемно подякували за листа й рекомендації. Однак обіцяної відповіді від науково-технічного центру НАЕК «Енергоатом» вчені досі не отримали. Водночас серйозних науково обґрунтованих заперечень проти ядерної стратегії України на українських теренах нині не чути.
І остання новинка, яка подивувала журналістів під час розмови з керівництвом Рівненської АЕС. Виявляється, тут не тільки не проти альтернативної енергетики, а й збираються в перспективі взяти її під своє крило. Подібні плани вже потихеньку реалізовують на інших атомних електростанціях. Енергію вітру, сонця і води використовуватимуть і надалі. І хто знає, чи не житимуть через десятки років мешканці Волинського регіону в зоні спостереження вітрових електростанцій.
(Рівне – Київ – Прага)
Якщо парламент підтримає таку пропозицію – люди, котрі волею долі стали заручниками екологічного експерименту, будуть позбавлені державної підтримки. Про те, якими нині є умови проживання на Північному Поліссі, свідчать дослідження продукції і сировини, які у грудні-січні зібрала Волинська обласна санепідемстанція, каже науковий співробітник відділу природи Волинського краєзнавчого музею Оксана Гаврилюк. Результати дослідження підтверджують перевищення допустимих норм вмісту радіонуклідів у молоці корів індивідуального сектору, грибах, ягодах чорниць, лікарській сировині Маневицького, Камінь-Каширського і Любешівського районів.
Скажімо, в селі Галузія Маневицького району при проведенні аналізу молока і молокопродуктів зафіксовані максимальні рівні – 380 беккерелей на кілограм при гранично допустимих 100 беккерелях. А при взятті проби сухих грибів у селі Рудка-Червінська Камінь-Каширського району було зафіксовано найбільші рівні радіації – 32 тисячі беккерелей – 32 тисячі (!) беккелерелей на кілограм при гранично допустимих рівнях – 2500 (саме для сухих грибів). Вміст радіонуклідів у свіжих ягодах перевищує гранично допустимі у сім разів.
Водночас представники найближчої до волинян Рівненської АЕС навели цифри досліджень продуктів на власній території – жодна з них не підтверджує перевищення вмісту радіонуклідів на території спостереження навколо своєї станції. Атомники посилаються на унікальну за своєю точністю новітню систему радіаційного моніторингу АСКРО, якою вони послуговуються. У той же час ефективної системи громадського контролю за станом радіаційного забруднення нині не існує.
Потрібна ефективна система оповіщення
Назвати волинян та рівнян панікерами не варто, однак щороку у травні-червні хтось уперто пускає чутки про надзвичайні ситуації на ближніх АЕС. На щастя, вони не підтвердилися жодного разу. Все ж неспокій, який переживають люди, вартий того, щоб створити ефективну систему оповіщення. Але у місті хмельницьких енергетиків Нетішині торік погасло єдине в місті табло на центральному готелі. Систему громадського моніторингу радіаційної обстановки «Гама-1», створену у зоні спостереження РАЕС за сприяння Євросоюзу, нині повністю знищено – експерти, які прибули сюди оглянути її з метою можливого оновлення, обладнання на місці не побачили…
Скільки табло в населених пунктах Володимирецького району показують рівень радіації, не зміг відповісти перший заступник голови Володимирецької райдержадміністрації Петро Вакуліч. Схоже, їх просто нема. Тим часом саме ефективна система інформування населення є однією з головним умов функціонування атомних електростанцій у світі.
Нині влада Володимирця, Кузнецовська та сусідніх волинських Маневич підготувала проект створення місцевого громадського радіо, налаштованого на єдину хвилю, котра б щопівгодини подавала повну детальну інформацію про роботу електростанції,зазначає Петро Вакулич.
«Було б добре, якби технічна сторона реалізувалася за кошти Рівненської АЕС, а функціонування такого радіо було б справою громади. Це був би пілотний проект і для решти атомних електростанцій. Адже не можна жити постійно в умовах невідомості й гнітючості…», – каже він.
Щоправда, з недавнього спілкування із керівництвом Рівненської АЕС журналісти зрозуміли: незважаючи на наближення консультативного референдуму, на якому місцеве населення має висловити свою думку з приводу продовження ресурсу найстарішого в Україні діючого першого Рівненського енергоблоку, фінансування на подібні спільні проекти в атомних станцій немає. Громади не здаються – пишуть проекти, виборюють гранти. Але час іде. У 2010 році має розпочатися виведення з експлуатації першого рівненського енергоблоку.
Вивести неможливо продовжити…
Кому у фразі «вивести неможливо продовжити» доведеться ставити депутатам. Йдеться про продовження експлуатації найстаріших в Україні 1-го і 2-го рівненських енергоблоків. Голос місцевого населення, згідно з законом, буде лише дорадчим. Днями на прес-конференції, приуроченій 23-м роковинам Чорнобильської трагедії, експерт Національного екологічного центру України Олексій Пасюк висловив різку незгоду з прагненням енергетиків продовжити ресурс старіючих енергоблоків. Експерт наголосив, що в «Енергоатомі» не закладені кошти на виведення блоків із експлуатації. Тож, продовжуючи їхню роботу, уряд таким чином намагається вийти з ситуації, яка склалася у зв’язку з неготовністю до їх виведення, каже Олексій Пасюк.
Втім, Генеральний директор Рівненської АЕС Михайло Колісниченко зазначає: остаточне обстеження старих енергоблоків дасть позитивний результат для продовження їхнього ресурсу ще на 15-20 років. Усе обладнання можна замінити. Основна проблема, яка турбує атомників – стан корпусу реактора. «Це той елемент реакторної установки, який і обмежує увесь строк експлуатації. Замінити його практично неможливо, а від його терміну експлуатації залежить і термін дії інших систем і обладнання. Остаточного рішення по ньому ще не ухвалено. А решту обладнання ми маємо перекваліфікувати на ті жорсткі вимоги, які приписують нам новітні нормативні документи… Це і виконання програм управління старінням енергоблоку», – говорить Михайло Колісниченко.
Уже в наступному році атомники мають розпочати роботи з відпалу зварного з’єднання – тобто, поновлення фізичних властивостей домішок, які використовувалися при будівництві обшивки реактора. Подібні роботи вже проводилися на АЕС у Словаччині і Чехії, каже Михайло Колісниченко. Їх виконуватиме організація, яка виграє тендер.
А ще атомники запевняють, що після Чорнобильської аварії найретельнішому обстеженню з боку міжнародних експертів були піддані енергоблоки саме Рівненської АЕС. Тоді рівненські атомники отримали «п’ятірку» – у тому числі за підготовку персоналу. Адже, переконані вони, основною помилкою, яка призвела до Чорнобильської аварії, були не прописані в інструкціях експерименти і… неврахування людського фактору.
За логікою енергетиків, багаторічна робота РАЕС без небезпечних для населення наслідків має стати бонусом для позитивної налаштованості людей на сусідство з атомними станціями.
Дещо по-іншому міркує голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук: «Вам потрібно буде заручитися підтримкою громади? – Ви зобов’язані цим людям щось зробити – не пообіцяти, а спочатку зробити. Прийти до них і показати: ми робимо, підтримайте – і ми зробимо ще більше. Поки що в цьому руслі вони готові конструктивно працювати…»
Легенди про дивіденди
Якщо у Рівному не буде добудовано другої черги обласного онкодиспансеру та центру радіаційного захисту – добудові Хмельницькій АЕС і продовження ресурсу рівненських енергоблоків не бути, поставив питання руба Віктор Матчук на квітневій урядовій нараді. Вперше за багато років уряд постановив розглянути це питання, до травня.
Наступний карколомний проект, яким тішиться Рівненська обласна рада, – перспектива проведення опалення до Рівного від Хмельницької АЕС та реалізації проектів із електроопалення шкіл і лікарень. Щоправда, для цього необхідно провести десятки кілометрів нових тепло- та електромереж. За бажання можна здійснити і це, говорить нинішній міський голова Кузнецовська, ветеран атомної енергетики та будівничий Рівненської АЕС Володимир Коровкін, який свого часу реалізував перший у світі подібний проект подачі тепла за 40 кілометрів від АЕС у сибірському Томську.
Тож поки атомники обстежують блоки і території, місцеве населення складає список своїх потреб. Ось тільки чи будуть вони зреалізовані в разі будівництва – залежить не лише від атомників, а й від уряду, ситуації в країні і, власне, наполегливості самих людей.
Науковці не те щоб проти, але…
А тим часом своє критичне ставлення до планів розбудови Хмельницької АЕС днями висловили представники Всеукраїнської екологічної Ліги, науковці-екологи з Національного університету Водного господарства і природокористування. У коментарі до заяви про наміри спорудження 3-го і 4-го енергоблоків вони відзначають нинішнє суттєве зниження енергоспоживання в країні, звертають увагу на проблеми накопичення радіоактивних відходів і зміни клімату на території Західного Полісся в умовах глобального потепління.
Згідно з висновками науковців, температура атмосферного повітря внаслідок глобальних процесів зміни клімату на території розміщення ХАЕС-РАЕС може зрости за півстоліття на 70 відсотків, що, в свою чергу, негативно позначиться на ефективності роботи станцій. В «Енергоатомі» чемно подякували за листа й рекомендації. Однак обіцяної відповіді від науково-технічного центру НАЕК «Енергоатом» вчені досі не отримали. Водночас серйозних науково обґрунтованих заперечень проти ядерної стратегії України на українських теренах нині не чути.
І остання новинка, яка подивувала журналістів під час розмови з керівництвом Рівненської АЕС. Виявляється, тут не тільки не проти альтернативної енергетики, а й збираються в перспективі взяти її під своє крило. Подібні плани вже потихеньку реалізовують на інших атомних електростанціях. Енергію вітру, сонця і води використовуватимуть і надалі. І хто знає, чи не житимуть через десятки років мешканці Волинського регіону в зоні спостереження вітрових електростанцій.
(Рівне – Київ – Прага)
