Брюссель – У Брюсселі сьогодні розпочався дводенний весняний саміт лідерів Європейського Союзу. Проте, замість пошуків рішень щодо зростання економіки, голови 27 держав та урядів поспішно з’ясовують, як врятувати Грецію від банкрутства, а євровалюту від знецінення. Останніми днями навіть виникли сумніви щодо здатності об’єднаної Європи дійти згоди у питанні того, що нині називають «грецькою трагедією». Разом з тим, хоча розбіжностей багато, лідери євроустанов перед початком зустрічі пообіцяли знайти справжнє європейське рішення у подоланні цієї кризи – найважчої та першої в історії європейських грошей.
Як врятувати Грецію від дефолту – своїми силами чи передати цю справу Міжнародному валютному фонду, навіть якщо це й вдарить по іміджу «єврозони»? У європейських столицях останніми днями тільки про це і говорять.
Німеччина навідріз відмовлялася від погашення своїми коштами рахунків фінансово неорганізованих греків. Тим часом Франція закликала до невтручання міжнародних фінансових рятувальників і хоче «залатати бюджетні діри» Греції виключно позикою країн-членів єврозони.
Криза євро б’є і по сусідах – Баррозу
А поки розбіжності тривають, європейська валюта євро скотилася до рекордно низького рівня порівняно із доларом. Наслідки кризи відчули й країни поза єврозоною, ба навіть за межами Євросоюзу, зауважив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
«Речі, про які ми говоримо у єврозоні важливі й для інших держав Євросоюзу і навіть за його межами, – каже він. – Запевняю вас, що (скрутна) ситуація, що склалася у деяких країнах єврозони, вже вдарила й по країнах-кандидатах та країнах-сусідах».
Голова Єврокомісії висловив переконання, що рішення щодо грецької проблеми – це справа всього Євросоюзу.
Тим часом, сама Греція, борги якої вже сягнули астрономічних цифр, а саме 300 мільярдів євро, запевняє, що робить все, аби повернути довіру європейських країн-партнерів та вийти із затяжної фінансової кризи.
«Ми стали на шлях широких радикальних реформ усередині країни, –заявив перед самітом грецький прем’єр-міністр Георгіос Папандреу. – Ми перебуваємо в дорозі до життєздатності, процвітання, більш прозорої та справедливої економіки. І ми вже маємо відчутні результати після перших двох місяців дії нашої програми. Порівняно з минулим роком, ми вже істотно відкоригували наш бюджетний дефіцит. Отже, ми на позитивному шляху».
Проте, поки Афіни «вимощують» собі шлях до майбутнього процвітання, їм терміново потрібні щонайменше 22 мільярди євро. Хто надасть цю суму у формі позики – наразі якраз і вирішують європейські лідери. Причому, дискусії ведуться на тлі нових поганих новин зі світових ринків щодо фінансового стану іншої країни євро – Португалії.
Грецію врятують євро-інтернаціональним коштом?
В очікуванні рішення саміту, що з’явиться тільки пізно ввечері, в кулуарах євроустанов все частіше вказують на існування компромісного варіанту. Він народився протягом останніх телефонних консультацій між французьким президентом Ніколя Саркозі та німецьким канцлером Анґелою Меркель. Вочевидь, економіку греків та єврозону рятуватимуть спільними, так ти мовити, «євро-інтернаціональними» зусиллями.
Як стало відомо з дипломатичних джерел, першим на допомогу прийде Міжнародний валютний фонд, що в таких випадках, зазвичай, і виступає у ролі «пожежника». Щоправда, це буде його перше втручання у справи зони євро. А решту грецького боргу покриють позики партнерів по єврозоні.
У відповідь на свою поступку Берлін, вочевидь, вимагатиме посилення бюджетної дисципліни та можливості покарань тих країн об’єднання, що не виконують вимог єврозони. Крайньою мірою може стати навіть виключення порушника з цього, донедавна доволі успішного, фінансового об’єднання.
Німеччина навідріз відмовлялася від погашення своїми коштами рахунків фінансово неорганізованих греків. Тим часом Франція закликала до невтручання міжнародних фінансових рятувальників і хоче «залатати бюджетні діри» Греції виключно позикою країн-членів єврозони.
Криза євро б’є і по сусідах – Баррозу
А поки розбіжності тривають, європейська валюта євро скотилася до рекордно низького рівня порівняно із доларом. Наслідки кризи відчули й країни поза єврозоною, ба навіть за межами Євросоюзу, зауважив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
«Речі, про які ми говоримо у єврозоні важливі й для інших держав Євросоюзу і навіть за його межами, – каже він. – Запевняю вас, що (скрутна) ситуація, що склалася у деяких країнах єврозони, вже вдарила й по країнах-кандидатах та країнах-сусідах».
Голова Єврокомісії висловив переконання, що рішення щодо грецької проблеми – це справа всього Євросоюзу.
Тим часом, сама Греція, борги якої вже сягнули астрономічних цифр, а саме 300 мільярдів євро, запевняє, що робить все, аби повернути довіру європейських країн-партнерів та вийти із затяжної фінансової кризи.
«Ми стали на шлях широких радикальних реформ усередині країни, –заявив перед самітом грецький прем’єр-міністр Георгіос Папандреу. – Ми перебуваємо в дорозі до життєздатності, процвітання, більш прозорої та справедливої економіки. І ми вже маємо відчутні результати після перших двох місяців дії нашої програми. Порівняно з минулим роком, ми вже істотно відкоригували наш бюджетний дефіцит. Отже, ми на позитивному шляху».
Проте, поки Афіни «вимощують» собі шлях до майбутнього процвітання, їм терміново потрібні щонайменше 22 мільярди євро. Хто надасть цю суму у формі позики – наразі якраз і вирішують європейські лідери. Причому, дискусії ведуться на тлі нових поганих новин зі світових ринків щодо фінансового стану іншої країни євро – Португалії.
Грецію врятують євро-інтернаціональним коштом?
В очікуванні рішення саміту, що з’явиться тільки пізно ввечері, в кулуарах євроустанов все частіше вказують на існування компромісного варіанту. Він народився протягом останніх телефонних консультацій між французьким президентом Ніколя Саркозі та німецьким канцлером Анґелою Меркель. Вочевидь, економіку греків та єврозону рятуватимуть спільними, так ти мовити, «євро-інтернаціональними» зусиллями.
Як стало відомо з дипломатичних джерел, першим на допомогу прийде Міжнародний валютний фонд, що в таких випадках, зазвичай, і виступає у ролі «пожежника». Щоправда, це буде його перше втручання у справи зони євро. А решту грецького боргу покриють позики партнерів по єврозоні.
У відповідь на свою поступку Берлін, вочевидь, вимагатиме посилення бюджетної дисципліни та можливості покарань тих країн об’єднання, що не виконують вимог єврозони. Крайньою мірою може стати навіть виключення порушника з цього, донедавна доволі успішного, фінансового об’єднання.