Київ – Сьогодні День працівників архівних установ. Про історичне минуле, заховане у архівних теках, Радіо Свобода говорило з Володимиром В’ятровичем, керівником департаменту архівного забезпечення Служби безпеки України.
– Цей рік запам’ятається в історії як час розсекречення. Дуже багато раніше таємних матеріалів було відкрито на загал, зокрема щодо Голодомору та діяльності УПА. Сьогодні, до слова, зовнішня розвідка передає архівні документи генерал-хорунжого армії УНР Юрка Тютюнника до Українського інституту національної пам’яті і Національного музею історії України. В СБУ також готуються певні заходи та презентації. Скажіть, які основні висновки може зробити Україна з дослідження маловідомих фактів?
– Найголовніше, що Україна і всі охочі можуть робити ці висновки, опираючись на першоджерела, які донедавна містилися в недоступних архівах. Я маю на увазі в першу чергу ті матеріали, які були в архівах СБУ чи Служби зовнішньої розвідки. Це матеріали колишніх карально-репресивних органів Радянського Союзу. Вони були під грифом «Цілком таємно» і через це були недоступними, як для дослідників, так і для тих людей, які шукали інформацію про своїх жертв. Від початку цього року згідно з указом Президента розпочався системний процес розсекречення цих матеріалів і створення спеціального доступу до них. Я думаю, що це найважливіше зрушення, яке відбулося в архівній галузі не тільки за цей рік, але й за роки незалежності взагалі.
– На якій стадії зараз кримінальна справа СБУ щодо геноциду українського народу? Чи сприяє у розслідуванні Російська Федерація?
– На сьогодні ця справа в завершальній стадії. Кілька днів тому відбулася зустріч за участю Президента України, генерального прокурора, представників СБУ та експертів, де було повідомлено, що протягом тижня ця справа буде завершена і її передадуть до Генеральної прокуратури, яка передасть її до суду.
На жаль практично немає співпраці з Російською Федерацією в цій сфері. Хоча ми неодноразово зверталися за документами, які могли б додатково пролити світло на питання, які стосуються голодомору.
Крім того, весною цього року СБУ виступила з ініціативою підписання спеціальної угоди в архівній галузі. Аналогічні угоди в нас є з нашими польськими, чеськими колегами. Готуємо з литовськими і угорськими. На жаль ми отримали негативну відповідь з Російської федерації, що така угода не вважається доцільною.
– Як вважаєте, чи вплине зміна президента України на діяльність вашого департаменту? Чи не трапиться так, що питання про радянський режим чи голодомор не будуть так активно підніматись, як це відбувається нині?
– Я не хочу гадати, що станеться після виборів, хто буде президентом і яке буде ставлення до тих чи інших питань українського минулого. Я думаю, найважливіше вже зроблено. Це ціла низка незворотних змін щодо відкриття архівів і документів, доступом до яких вже скористалися тисячі людей. Це не дозволить нікому провести якусь антиісторичну ревізію.
– Найголовніше, що Україна і всі охочі можуть робити ці висновки, опираючись на першоджерела, які донедавна містилися в недоступних архівах. Я маю на увазі в першу чергу ті матеріали, які були в архівах СБУ чи Служби зовнішньої розвідки. Це матеріали колишніх карально-репресивних органів Радянського Союзу. Вони були під грифом «Цілком таємно» і через це були недоступними, як для дослідників, так і для тих людей, які шукали інформацію про своїх жертв. Від початку цього року згідно з указом Президента розпочався системний процес розсекречення цих матеріалів і створення спеціального доступу до них. Я думаю, що це найважливіше зрушення, яке відбулося в архівній галузі не тільки за цей рік, але й за роки незалежності взагалі.
– На якій стадії зараз кримінальна справа СБУ щодо геноциду українського народу? Чи сприяє у розслідуванні Російська Федерація?
– На сьогодні ця справа в завершальній стадії. Кілька днів тому відбулася зустріч за участю Президента України, генерального прокурора, представників СБУ та експертів, де було повідомлено, що протягом тижня ця справа буде завершена і її передадуть до Генеральної прокуратури, яка передасть її до суду.
На жаль практично немає співпраці з Російською Федерацією в цій сфері. Хоча ми неодноразово зверталися за документами, які могли б додатково пролити світло на питання, які стосуються голодомору.
Крім того, весною цього року СБУ виступила з ініціативою підписання спеціальної угоди в архівній галузі. Аналогічні угоди в нас є з нашими польськими, чеськими колегами. Готуємо з литовськими і угорськими. На жаль ми отримали негативну відповідь з Російської федерації, що така угода не вважається доцільною.
– Як вважаєте, чи вплине зміна президента України на діяльність вашого департаменту? Чи не трапиться так, що питання про радянський режим чи голодомор не будуть так активно підніматись, як це відбувається нині?
– Я не хочу гадати, що станеться після виборів, хто буде президентом і яке буде ставлення до тих чи інших питань українського минулого. Я думаю, найважливіше вже зроблено. Це ціла низка незворотних змін щодо відкриття архівів і документів, доступом до яких вже скористалися тисячі людей. Це не дозволить нікому провести якусь антиісторичну ревізію.