Україна – перша з держав колишнього СРСР, із якою чеський Інститут уклав договір про співпрацю. На думку директора Інституту вивчення тоталітарних режимів Павела Жачека, ухвалення договору – важливий етап у співпраці для України й Чехії.
«У нас була широка програма. У минулому ми вже уклали договір із Українським інститутом національної пам’яті, з яким ми готуємо спільну конференцію, вона має відбутись у Празі в січні наступного року. А зі Службою безпеки України ми підписали договір про спільні проекти, що стосуються вивчення і наших архівів, і архівів СБУ, зокрема, тих, у яких зосереджені матеріали колишнього українського КДБ. Тобто, ми створили певну предметну і правову базу, щоб можна було працювати над цими матеріалами», – каже Павел Жачек.
Враховуючи спільні українсько-чеські сторінки історії, зокрема, період тоталітарного комуністичного режиму, чеські фахівці вважають, що можуть поділитися з українською стороною низкою розсекречених матеріалів, які можуть зацікавити і фахівців, і широку громадськість в Україні.
Три галузі співпраці
Директор чеського Інституту Павел Жачек каже, що сторони домовились про три основні теми: «Перша – це репресії чехів до 1939 року в Україні. Друга тема – це Українська повстанська армія в 1945 році, зокрема, її рейд Чехословаччиною, і як чеські, польські й радянські органи безпеки проти неї воювали. І третя тема – це діяльність КДБ в період 1968–69 років, тобто в час «Празької весни». Для цього ми плануємо зібратись у Празі, щоб конкретно сформулювати ці проекти».
Таким чином чи не вперше відкривається реальна надія, що будуть з’ясовані обставини загибелі від рук НКВС у тодішній Чехословаччині членів бюро Проводу ОУН Дмитра Маївського та Дмитра Грицая.
Є й інші теми української історії, в дослідженні яких чеська сторона може надати допомогу. Зокрема, в чеських архівах зберігаються унікальні матеріали, що стосуються життя української діаспори в міжвоєнній Чехословаччині.
Відкриваючи комуністичні таємниці
Інститут вивчення тоталітарних режимів розпочав роботу в Празі у січні 2008 року. Ініціатор і засновник установи – уряд Чеської Республіки. Мета роботи інституту, як записано в його Статуті, – «вивчати і неупереджено оцінювати період несвободи і комуністичної тоталітарної влади, вивчати антидемократичну і злочинну діяльність державних органів, зокрема, злочинну діяльність комуністичної партії Чехословаччини та інших організацій, заснованих на її ідеології».
За два роки своєї роботи Інститут вивчення тоталітарних режимів уже розсекретив понад 140 тисяч прихованих комуністичним режимом документів, що стосуються злочинів комунізму в Чехословаччині, створив низку виставок архівних матеріалів, видав десятки публікацій. За рік сайт Інституту в інтернеті відвідує понад 5 мільйонів осіб.
Та що найважливіше – чеський Інститут здобув вагу авторитетної наукової й дослідної установи, з якою нині співпрацюють інституції національної пам’яті в Польщі, Словаччині, країнах Балтії.
«У нас була широка програма. У минулому ми вже уклали договір із Українським інститутом національної пам’яті, з яким ми готуємо спільну конференцію, вона має відбутись у Празі в січні наступного року. А зі Службою безпеки України ми підписали договір про спільні проекти, що стосуються вивчення і наших архівів, і архівів СБУ, зокрема, тих, у яких зосереджені матеріали колишнього українського КДБ. Тобто, ми створили певну предметну і правову базу, щоб можна було працювати над цими матеріалами», – каже Павел Жачек.
Враховуючи спільні українсько-чеські сторінки історії, зокрема, період тоталітарного комуністичного режиму, чеські фахівці вважають, що можуть поділитися з українською стороною низкою розсекречених матеріалів, які можуть зацікавити і фахівців, і широку громадськість в Україні.
Три галузі співпраці
Директор чеського Інституту Павел Жачек каже, що сторони домовились про три основні теми: «Перша – це репресії чехів до 1939 року в Україні. Друга тема – це Українська повстанська армія в 1945 році, зокрема, її рейд Чехословаччиною, і як чеські, польські й радянські органи безпеки проти неї воювали. І третя тема – це діяльність КДБ в період 1968–69 років, тобто в час «Празької весни». Для цього ми плануємо зібратись у Празі, щоб конкретно сформулювати ці проекти».
Таким чином чи не вперше відкривається реальна надія, що будуть з’ясовані обставини загибелі від рук НКВС у тодішній Чехословаччині членів бюро Проводу ОУН Дмитра Маївського та Дмитра Грицая.
Є й інші теми української історії, в дослідженні яких чеська сторона може надати допомогу. Зокрема, в чеських архівах зберігаються унікальні матеріали, що стосуються життя української діаспори в міжвоєнній Чехословаччині.
Відкриваючи комуністичні таємниці
Інститут вивчення тоталітарних режимів розпочав роботу в Празі у січні 2008 року. Ініціатор і засновник установи – уряд Чеської Республіки. Мета роботи інституту, як записано в його Статуті, – «вивчати і неупереджено оцінювати період несвободи і комуністичної тоталітарної влади, вивчати антидемократичну і злочинну діяльність державних органів, зокрема, злочинну діяльність комуністичної партії Чехословаччини та інших організацій, заснованих на її ідеології».
За два роки своєї роботи Інститут вивчення тоталітарних режимів уже розсекретив понад 140 тисяч прихованих комуністичним режимом документів, що стосуються злочинів комунізму в Чехословаччині, створив низку виставок архівних матеріалів, видав десятки публікацій. За рік сайт Інституту в інтернеті відвідує понад 5 мільйонів осіб.
Та що найважливіше – чеський Інститут здобув вагу авторитетної наукової й дослідної установи, з якою нині співпрацюють інституції національної пам’яті в Польщі, Словаччині, країнах Балтії.
