Брюссель – У Стокгольмі в середу відбувся саміт «Росія – Євросоюз». Чергова зустріч представників Кремля та лідерів європейських установ відбулася без особливих досягнень. Євросоюз вкотре висловив занепокоєння порушеннями прав людини і тиском на опозиційних політиків та журналістів в Росії. Проте, привітав механізм раннього попередження про можливі перебої із газопостачанням, угоду про який щойно підписала Москва. Тим часом, стратегічна партнерська угода із ЄС ще потребує компромісів, зазначив російський президент.
Ще до саміту європейці заявили, що мають намір порушити неприємні для росіян теми Кавказу та прав людини. З іншого боку, Кремль, у відповідь на критику з боку Швеції, навіть погрожував не брати участь у саміті, якщо він відбудеться у Стокгольмі.
Справді, теми заплановані шведським головуванням у Євросоюзі, а саме ситуація на Кавказі, порушення прав людини в Росії, вимоги гарантій газопостачань та інші, дійсно не додавали зустрічі особливої розкутості.
Напруга у стосунках між Європейським Союзом та Москвою зберігається ще з часу минулорічного військового вторгнення до Грузії та визнання незалежності грузинських сепаратистських територій.
«Круті вислови» сторін
До того ж, залишається прохолода між Москвою та Стокгольмом, після того, як минулого року шведський прем’єр-міністр Фредрік Райнфельдт порівняв дії росіян на Кавказі із діями нацистської Німеччини в роки Другої світової війни. Сьогоднішній діалог, натомість, слід вважати одним із тих, де між сторонами народжується порозуміння, зауважив шведський прем’єр.
«Так, часом ми не згідні один з одним, – зазначив у Стокгольмі Фредрік Райнфельдт. – У більшості наших переговорів ми знаходимо спільну думку, а часом – ні. Але це не є причиною для відмови від зустрічей. Навпаки, це причина для продовження діалогу. Тому ми потребуємо цих дискусій і це є сучасний спосіб зближення, намагань зрозуміти одне одного та бути відвертими, коли у нас є розбіжності».
«Зрештою, кожен з нас часом вдається до крутих висловів та оцінок», – додав російський президент.
Власне, саміт у Стокгольмі – говорячи дипломатичною мовою – це тільки чергова рутинна зустріч на вищому рівні, а це означає, що якихось визначних рішень чекати було не слід. До того ж, наразі у Євросоюзі – розпал реформування установ та підготовка до обрання головних європейських чільників та комісарів. Тому, можна сказати, що європейській співдружності сьогодні не до Росії.
«Ще треба компромісів» – Медведєв
Скажімо, щодо нової стратегічної угоди про партнерство між ЄС та Росією не було помічено особливого поступу. Зазначимо, що цей документ мав би замінити стару угоду, термін дії якої завершився ще два роки тому.
«Наразі відбувається узгодження цього документа по пунктах та по розділах. Я надіюсь, що незабаром ми вийдемо на остаточний текст цих угод, – заявив російський президент Дмитро Медведєв. – Звичайно, є потреба у деяких компромісах, але цей саміт продемонстрував, що на такі компроміси згідні всі сторони, що беруть участь у цьому процесі».
Водночас, реалії змушують і європейців, і росіян до пошуків надійніших контактів. Наприклад, у контексті боротьби із кліматичними змінами, де від Дмитра Медведєва сьогодні отримали обіцянки зменшення викидів вуглецю не на 10, а на 25 відсотків. Це ж стосувалося й торгівлі та митних правил, бо Європа домагається від Росії вступу до Світової організації торгівлі.
І головне, європейці намагалися отримати тверді гарантії газопостачань, адже чверть від всього європейського споживання газу надходить із Росії. Хоча про жодні газові гарантії по закінченні зустрічі не згадувала жодна із сторін.
(Брюссель – Прага – Київ)
Справді, теми заплановані шведським головуванням у Євросоюзі, а саме ситуація на Кавказі, порушення прав людини в Росії, вимоги гарантій газопостачань та інші, дійсно не додавали зустрічі особливої розкутості.
Напруга у стосунках між Європейським Союзом та Москвою зберігається ще з часу минулорічного військового вторгнення до Грузії та визнання незалежності грузинських сепаратистських територій.
«Круті вислови» сторін
До того ж, залишається прохолода між Москвою та Стокгольмом, після того, як минулого року шведський прем’єр-міністр Фредрік Райнфельдт порівняв дії росіян на Кавказі із діями нацистської Німеччини в роки Другої світової війни. Сьогоднішній діалог, натомість, слід вважати одним із тих, де між сторонами народжується порозуміння, зауважив шведський прем’єр.
«Так, часом ми не згідні один з одним, – зазначив у Стокгольмі Фредрік Райнфельдт. – У більшості наших переговорів ми знаходимо спільну думку, а часом – ні. Але це не є причиною для відмови від зустрічей. Навпаки, це причина для продовження діалогу. Тому ми потребуємо цих дискусій і це є сучасний спосіб зближення, намагань зрозуміти одне одного та бути відвертими, коли у нас є розбіжності».
«Зрештою, кожен з нас часом вдається до крутих висловів та оцінок», – додав російський президент.
Власне, саміт у Стокгольмі – говорячи дипломатичною мовою – це тільки чергова рутинна зустріч на вищому рівні, а це означає, що якихось визначних рішень чекати було не слід. До того ж, наразі у Євросоюзі – розпал реформування установ та підготовка до обрання головних європейських чільників та комісарів. Тому, можна сказати, що європейській співдружності сьогодні не до Росії.
«Ще треба компромісів» – Медведєв
Скажімо, щодо нової стратегічної угоди про партнерство між ЄС та Росією не було помічено особливого поступу. Зазначимо, що цей документ мав би замінити стару угоду, термін дії якої завершився ще два роки тому.
«Наразі відбувається узгодження цього документа по пунктах та по розділах. Я надіюсь, що незабаром ми вийдемо на остаточний текст цих угод, – заявив російський президент Дмитро Медведєв. – Звичайно, є потреба у деяких компромісах, але цей саміт продемонстрував, що на такі компроміси згідні всі сторони, що беруть участь у цьому процесі».
Водночас, реалії змушують і європейців, і росіян до пошуків надійніших контактів. Наприклад, у контексті боротьби із кліматичними змінами, де від Дмитра Медведєва сьогодні отримали обіцянки зменшення викидів вуглецю не на 10, а на 25 відсотків. Це ж стосувалося й торгівлі та митних правил, бо Європа домагається від Росії вступу до Світової організації торгівлі.
І головне, європейці намагалися отримати тверді гарантії газопостачань, адже чверть від всього європейського споживання газу надходить із Росії. Хоча про жодні газові гарантії по закінченні зустрічі не згадувала жодна із сторін.
(Брюссель – Прага – Київ)