Глобальне потепління, поставлене Швецією у центр свого піврічного головування у ЄС, буде і на порядку денному російсько-європейської зустрічі у Стокгольмі. Зобов’язання Кремля зменшити викиди вуглецю до 2020 року на 10–15 відсотків, на думку європейців, недостатнє.
Представники Європейської комісії разом зі шведським керівництвом мають намір знову повернутися до тривожного питання постачань і транзиту енергоносіїв.
Про це, зокрема, заявляє шведський міністр із європейських питань Сесілія Малмстрем. Вона каже, що вимагатиме від російських колег передбачуваності, прозорості й довіри.
Погрози лунають не вперше, але Київ за газ розраховується – Єврокомісія
Коментуючи нову вчорашню погрозу російського прем’єра Володимира Путіна припинити подачу газу Україні, якщо вона перестане платити, і всій Європі, якщо Київ «почне несанкціоновано відбирати призначений для Європи газ», речник Єврокомісії Марк Ґрей каже: «Ми не вперше чуємо такі коментарі. Комісія ще з травня працює над тим, щоб відсутність нових перебоїв у газопостачанні громадян Європи була гарантована».
Представник Єврокомісії додав, що її президент Жозе Мануель Баррозу минулого тижня особисто розмовляв із Президентом України Віктором Ющенком, щоб переконатися, що перешкод постачанню газу немає.
«Ми працюємо зі владою України над необхідним реформуванням газотранспортної системи. Минулого тижня оплата Росії за газ була здійснена, і ми сподіваємося, що так буде і наступними місяцями», – сказав він.
Іншим, уже традиційним, аспектом російсько-європейських зустрічей буде питання поваги до прав людини у Росії, безкарних убивств правозахисників і журналістів, а нині ще й представників гуманітарних організацій.
«Рада Європейського Союзу закличе Росію, щоб вона пообіцяла сприяти роботі правозахисних організацій, щоб ці об’єднання діяли без насилля, страху й погроз», – каже міністр із європейських питань Швеції Сесілія Малмстрем.
Росію переконуватимуть і щодо «Східного партнерства», і щодо Грузії
Щодо зовнішньої політики Росії, то європейська сторона має намір переконати росіян у користі ініціативи «Східного партнерства». Офіційна Москва сприймає цю нову схему розвитку сусідських стосунків, як намагання Європи поглибити свій вплив у регіоні, який вона традиційно вважає своєю зоною впливу.
«Нам треба продовжити прогрес у співробітництві на ниві спільного сусідства, – каже єврокомісар із питань зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер. – Для цього ми продовжимо роз’яснювати нашу позицію. Вона полягає в тому, що політична й економічна стабільність, яку несе «Східне партнерство», є в інтересах усіх сторін».
Беніта Ферреро-Вальднер наголосила, що ЄС продовжить заохочувати Росію до конструктивної роботи у вирішенні конфліктів та проблем – таких, як Придністров’я, Нагірний Карабах, а також Женевський переговорний процес між Росією й Грузією.
Представники Європейської співдружності також мають намір повернутися до питання територіального суверенітету Грузії та невиконання росіянами мирної угоди, підписаної під час кавказького конфлікту за посередництва Франції.
(Брюссель – Прага – Київ)
Представники Європейської комісії разом зі шведським керівництвом мають намір знову повернутися до тривожного питання постачань і транзиту енергоносіїв.
Про це, зокрема, заявляє шведський міністр із європейських питань Сесілія Малмстрем. Вона каже, що вимагатиме від російських колег передбачуваності, прозорості й довіри.
Погрози лунають не вперше, але Київ за газ розраховується – Єврокомісія
Коментуючи нову вчорашню погрозу російського прем’єра Володимира Путіна припинити подачу газу Україні, якщо вона перестане платити, і всій Європі, якщо Київ «почне несанкціоновано відбирати призначений для Європи газ», речник Єврокомісії Марк Ґрей каже: «Ми не вперше чуємо такі коментарі. Комісія ще з травня працює над тим, щоб відсутність нових перебоїв у газопостачанні громадян Європи була гарантована».
Представник Єврокомісії додав, що її президент Жозе Мануель Баррозу минулого тижня особисто розмовляв із Президентом України Віктором Ющенком, щоб переконатися, що перешкод постачанню газу немає.
«Ми працюємо зі владою України над необхідним реформуванням газотранспортної системи. Минулого тижня оплата Росії за газ була здійснена, і ми сподіваємося, що так буде і наступними місяцями», – сказав він.
Іншим, уже традиційним, аспектом російсько-європейських зустрічей буде питання поваги до прав людини у Росії, безкарних убивств правозахисників і журналістів, а нині ще й представників гуманітарних організацій.
«Рада Європейського Союзу закличе Росію, щоб вона пообіцяла сприяти роботі правозахисних організацій, щоб ці об’єднання діяли без насилля, страху й погроз», – каже міністр із європейських питань Швеції Сесілія Малмстрем.
Росію переконуватимуть і щодо «Східного партнерства», і щодо Грузії
Щодо зовнішньої політики Росії, то європейська сторона має намір переконати росіян у користі ініціативи «Східного партнерства». Офіційна Москва сприймає цю нову схему розвитку сусідських стосунків, як намагання Європи поглибити свій вплив у регіоні, який вона традиційно вважає своєю зоною впливу.
«Нам треба продовжити прогрес у співробітництві на ниві спільного сусідства, – каже єврокомісар із питань зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер. – Для цього ми продовжимо роз’яснювати нашу позицію. Вона полягає в тому, що політична й економічна стабільність, яку несе «Східне партнерство», є в інтересах усіх сторін».
Беніта Ферреро-Вальднер наголосила, що ЄС продовжить заохочувати Росію до конструктивної роботи у вирішенні конфліктів та проблем – таких, як Придністров’я, Нагірний Карабах, а також Женевський переговорний процес між Росією й Грузією.
Представники Європейської співдружності також мають намір повернутися до питання територіального суверенітету Грузії та невиконання росіянами мирної угоди, підписаної під час кавказького конфлікту за посередництва Франції.
(Брюссель – Прага – Київ)
