Прага – Міжнародна організація Transparency International опублікувала свій річний звіт щодо сприйняття корупції у світі. У ньому, зокрема, йдеться про те, що високий рівень корупції не лише гальмує економічний розвиток слабких країн, а й блокує міжнародні спроби допомогти країнам, які найбільше потерпають від кризи, та уповільнює власні зусилля цих країн подолати кризу. Голова брюссельського офісу Transparency International Яна Міттермаєр розповіла Радіо Свобода, як це відбувається.
– Які тенденції помітні з даних останнього звіту?
– Турбує те, що зі 180 країн у нашому індексі більшість країн отримала менше, ніж 5 балів у нашому рейтингу, де найменший рівень сприйняття корупції оцінюється в 10 балів, найбільший – у 0 балів. Це справді тривожить, зокрема, в таких слабких країнах, як Афганістан, М’янма, Судан чи Ірак. У цей час економічного відродження, коли надаються величезні суми для стимуляції економік і різні донори допомагають потерпілим від кризи країнам, економічний поступ блокується поганим управлінням корумпованих урядів.
– Чи є країни або регіони, де корупція зменшується?
– Несподіване те, що деякі країни колишнього Радянського Союзу починають поборювати корупцію – зокрема, Казахстан, Грузія, Азербайджан, навіть Росія – її показники трішечки поліпшилися. Однією з причин такого поліпшення може бути й те, що уряди цих країн зрозуміли, що, коли намагатися виконувати вимоги країн-донорів, можна отримати фінансову підтримку. Також, зокрема, в Грузії ми бачимо велике зменшення корупції. Проте ці країни не отримали високих оцінок у нашому загальному індексі – корупція там продовжує існувати на багатьох рівнях. Тільки тому, що корупцію викорінено внизу, ще не значить, що її викорінено на верхах. Щодо Росії, то це мікроскопічне поліпшення в рівні сприйняття корупції – на одну десяту бала – можна інтерпретувати як позитивну реакцію на антикорупційну програму президента Медведєва.
– Як ви збираєте дані щодо корупції, як формується ваш індекс?
– Індекс сприйняття корупції – е комплексний індекс, це фактично дослідження досліджень. Ми використовуємо інформацію про корупцію з 17 ділових та експертних джерел, які здійснюють вагомі міжнародні інститути. Результати цих досліджень ми консолідуємо у наш індекс.
(Прага – Київ)
– Турбує те, що зі 180 країн у нашому індексі більшість країн отримала менше, ніж 5 балів у нашому рейтингу, де найменший рівень сприйняття корупції оцінюється в 10 балів, найбільший – у 0 балів. Це справді тривожить, зокрема, в таких слабких країнах, як Афганістан, М’янма, Судан чи Ірак. У цей час економічного відродження, коли надаються величезні суми для стимуляції економік і різні донори допомагають потерпілим від кризи країнам, економічний поступ блокується поганим управлінням корумпованих урядів.
– Чи є країни або регіони, де корупція зменшується?
– Несподіване те, що деякі країни колишнього Радянського Союзу починають поборювати корупцію – зокрема, Казахстан, Грузія, Азербайджан, навіть Росія – її показники трішечки поліпшилися. Однією з причин такого поліпшення може бути й те, що уряди цих країн зрозуміли, що, коли намагатися виконувати вимоги країн-донорів, можна отримати фінансову підтримку. Також, зокрема, в Грузії ми бачимо велике зменшення корупції. Проте ці країни не отримали високих оцінок у нашому загальному індексі – корупція там продовжує існувати на багатьох рівнях. Тільки тому, що корупцію викорінено внизу, ще не значить, що її викорінено на верхах. Щодо Росії, то це мікроскопічне поліпшення в рівні сприйняття корупції – на одну десяту бала – можна інтерпретувати як позитивну реакцію на антикорупційну програму президента Медведєва.
– Як ви збираєте дані щодо корупції, як формується ваш індекс?
– Індекс сприйняття корупції – е комплексний індекс, це фактично дослідження досліджень. Ми використовуємо інформацію про корупцію з 17 ділових та експертних джерел, які здійснюють вагомі міжнародні інститути. Результати цих досліджень ми консолідуємо у наш індекс.
(Прага – Київ)