(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Маємо новий річний звіт міжнародної громадської організації «Transparency International» щодо рівня корупції у світі.
Цього року Україну просто не розглядали, але опублікований у черні цього року так званий «Глобальний корупційний барометр» цієї організації підтвердив, що ситуації в Україні, на жаль, не змінилася в кращий бік.
А згідно з минулорічним аналізом організації, за рівнем корумпованості Україна посідає 118 місце у списку зі 180 держав світу. Для порівняння Польщу ця організація визначила на 58 позиції.
На Вашу думку, ситуація таки змінюється? Якщо змінюється, то в який бік?
Володимир Стретович: Я вимушений підтвердити висновки «Transparency International», тому що ми з кожним роком все ближче загрібаємося у пустельному піску, і корупція вже проникає в такі сфери, навіть здогадатися дуже складно.
Коли я цього літа під час відпочинку був у Криму і до мене прийшов голова селищної ради, сказав, що працівник прокуратури приїхав до нього з вимогою переписати договір, за яким рада повинна була отримати 1,5 мільйона гривень на соціальний розвиток, а він просив зменшити до 500 тисяч, то я не повірив.
Але коли він продемонстрував, що це таки так, то мені стало вже погано. Вже прокурори стали бандитами з великої дороги, які в місцевого самоврядування вимагають кошти… Це правда. На жаль, це правда.
Лише один з років незалежності, це був 2005 рік, коли прийшов новий президент із гаслом «Бандитам тюрми!», тоді Україна зайняла 92 місце. Це було найвище місце. А з того часу ми весь час падаємо, падаємо… І це відповідає дійсності.
У нас уже, як кажуть, не брехнеш – то не дихнеш. Як не заплатиш, то нічого не робиться. Мені хочеться плакати від того, що не можна вплинути на цю ситуацію.
- Нам не можна плакати, ми маємо бути мужніми з вами.
- Пані Ірино, є два способи боротьби: або кинути це все і щоб тебе не причисляли до когорти тих, хто цим займається, або боротися зсередини.
От я вибрав другий шлях – я борюся зсередини. І наші ефіри допомагають людям прояснити: люди, будьте пильні, не купуйтеся на це, заявляйте, де тільки можна, що з вас вимагають кошти за те, що не можуть вимагати.
Вчора зловили за руку буквально Державний земельний комітет, що він видав мільйонам співвітчизникам довідку, яка не передбачена законом, за 186 тисяч гривень. Порахували, що 17 мільйонів гривень з кишень громадян перекочувало, не виключено, в групи організованого злочинного угруповання, тому що довідка ніде не передбачена. А органи на місцях таку довідку з наших селян, з наших людей беруть за її надання.
Ось вам приклад корупції.
- На Вашу думку, Володимире Миколайовичу, цей рівень корупції складає вже рівень небезпеки для держави в цілому?
- Я вважаю, що так.
Свого часу я 4 роки очолював Парламентський комітет. Головні наші зусилля як законодавчого органу були спрямовані на попередження причин. Ми намагалися вичистити законодавство так, щоб не було ніде у чиновника права дозволити – не дозволити, підписати - не підписати. Але нам це не вдавалося.
- Бодай у відсотках Ви можете сказати, наскільки це вдалося?
- У той період, коли хвиля помаранчева збудила неспокій у наших серцях і ми вважали, що ми вже провели ту епоху і помахали їм рукою, здавалося, що ми це зараз робимо дуже швидко і ефективно, але до влади знову прийшли ті, які були в тій системі цінностей. І нам вдалося, можливо, на 15-20%.
Тому я в наступному скликанні відмовився бути Дон Кіхотом, яке мені подарували мені мої партнери, тому що боротися з млинами – абсолютно невдячна справа.
- У кожного Дон Кіхота має бути свій Санчо Панса…
- Корупція в нас, скоро ця трясовина втягне повністю, ми втратимо державність. Бо що б не приймали, що б не говорили, абсолютно можна купити будь-яке рішення і забути про справедливість у державі.
- Коротше кажучи, якщо Ви маєте акт на свій земельний наділ, то це не означає, що хтось у суді не виборе право на те, щоб його у вас забрати. І потім, якщо ви підете до суду, ви отримаєте рішення, хтось його знову потім поновить, тому що не діють закони…
- Пані Ірино, я Вас дуже просив би не лякати наших слухачів такими страшилками. Але це абсолютно можливо в зв’язку з корумпованістю суду.
- Я Вас спровокувала.
- Позавчора Києво-Святошинський суд дав добро прокуратурі на тримання під вартою першого заступника міського голови міста Вишневого, який отримав хабара в 2,5 мільйони гривень. Вчора прийшла делегація з міста Вишневого до мене і кажуть: «Володимире Миколайовичу, прийшли слухи, що судді за апеляцію запросили мільйон доларів».
От я зараз, як депутат і представник народу, думаю, як вплинути на суд, що мені заборонено фактично, щоб цього не допустити, щоб хабарник поніс заслужене покарання, що він роздерибанив землі, квартири у Вишневому. І не знаю, як діяти. При моєму досвіді, при моїх знаннях я не знаю, тому що демократично я не можу впливати на суд і казати: ви дивіться там і так далі.
Це повинна сама система відшліфовувати, їх калібрувати і викидати за борт цих негідників тільки тоді…
Але один слухач сказав, що треба з верхніх ешелонів почати. А народ мудрий давно сказав, може, тисячу років назад: «Риба гниє з голови»…
Лікар ніколи не може бути суб’єктом хабарництва, тому що хабарництво – це хвороба влади і хвороба управління, і державного чиновництва, що в дослівному перекладі означає «підкуп». Держава повинна закрити очі взагалі на те, що роблять вчителі, лікарі – вони не є державними чиновниками і ніколи не зрушать державну систему.
Але ж коли вимагають хабарі за підписання контрактів на роботу, за укладення міждержавних угод, за розміщення державного замовлення на друк певної продукції, то ось тут є підрив, тому що люди фанатично багатіють, абсолютно не маючи на це підстав, а ці гроші не обкладені податками, вони є лівими, вони просто підривають систему державного устрою...
- Зараз склалася така ситуація, коли єдиний плюс – це в принципі те, що може бути озвучена будь-яка інформація. І це часто використовують задля того, щоб когось просто знеславити, тому що….
Наприклад, зараз я принесла у студію таку газету, яка не підписана ніким і невідомо, є одне прізвище, але цієї людини може не бути.
Але тут на двох розворотах газетних написано з чіткими графіками, системами, з прізвищами, з фотографіями, серед яких і народні депутати, серед цих людей, про компанію, яка, мовляв, по-перше, відмиває гроші величезні, забирає гроші з державного бюджету, а по-друге, збирає компромат на усіх перших осіб і других осіб держави задля того, щоб потім маніпулювати у разі ухвалення доленосних рішень для країни.
Як Ви оцінює оцей рівень свободи слова чи, можливо, несвободи? Наскільки це може бути основою для розгляду правоохоронних органів?
- Апріорі правоохоронні органи повинні збирати будь-яку інформацію, накопичувати її, аналізувати, перехрещувати, піддавати аналізу, таким чином шукати істину.
Що стосується конкретного матеріалу, то хочу сказати, що дійсно, це має місце. Особливо, коли Ви показали дійові особи, я можу підтвердити, що вони схильні до того, що пише ця газета.
- Цим займаються справді правоохоронні органи?
- Як іде з публікації, прокуратура добралася до цього. Але наскільки це буде?
Я хочу сказати слухачам, що є така хвороба, яка називається «васькізм». Пам’ятаєте російське прислів’я: «А Васька слушает да ест»?
Біда в тому, що немає кого запитати із прокуратури. А чому? А тому що парламент не працює. Не можна використати трибуну, не можна витягнути Генпрокурора, не можна запитати.
Ось вам приклад корумпованості країни – сьогодні виражається в блокаді трибуни. Ніхто не хоче, щоб парламент працював, щоб суспільство знало про проблеми держави і знало, як їх вирішувати…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Маємо новий річний звіт міжнародної громадської організації «Transparency International» щодо рівня корупції у світі.
Цього року Україну просто не розглядали, але опублікований у черні цього року так званий «Глобальний корупційний барометр» цієї організації підтвердив, що ситуації в Україні, на жаль, не змінилася в кращий бік.
А згідно з минулорічним аналізом організації, за рівнем корумпованості Україна посідає 118 місце у списку зі 180 держав світу. Для порівняння Польщу ця організація визначила на 58 позиції.
На Вашу думку, ситуація таки змінюється? Якщо змінюється, то в який бік?
Володимир Стретович: Вже прокурори стали бандитами з великої дороги, які в місцевого самоврядування вимагають кошти…
Лише один рік за роки незалежності, це був 2005 рік, тоді Україна зайняла 92 місце. Це було найвище місце. З того часу ми весь час падаємо …
Коли я цього літа під час відпочинку був у Криму і до мене прийшов голова селищної ради, сказав, що працівник прокуратури приїхав до нього з вимогою переписати договір, за яким рада повинна була отримати 1,5 мільйона гривень на соціальний розвиток, а він просив зменшити до 500 тисяч, то я не повірив.
Але коли він продемонстрував, що це таки так, то мені стало вже погано. Вже прокурори стали бандитами з великої дороги, які в місцевого самоврядування вимагають кошти… Це правда. На жаль, це правда.
Лише один з років незалежності, це був 2005 рік, коли прийшов новий президент із гаслом «Бандитам тюрми!», тоді Україна зайняла 92 місце. Це було найвище місце. А з того часу ми весь час падаємо, падаємо… І це відповідає дійсності.
У нас уже, як кажуть, не брехнеш – то не дихнеш. Як не заплатиш, то нічого не робиться. Мені хочеться плакати від того, що не можна вплинути на цю ситуацію.
- Нам не можна плакати, ми маємо бути мужніми з вами.
- Пані Ірино, є два способи боротьби: або кинути це все і щоб тебе не причисляли до когорти тих, хто цим займається, або боротися зсередини.
От я вибрав другий шлях – я борюся зсередини. І наші ефіри допомагають людям прояснити: люди, будьте пильні, не купуйтеся на це, заявляйте, де тільки можна, що з вас вимагають кошти за те, що не можуть вимагати.
Вчора зловили за руку буквально Державний земельний комітет, що він видав мільйонам співвітчизникам довідку, яка не передбачена законом, за 186 тисяч гривень. Порахували, що 17 мільйонів гривень з кишень громадян перекочувало, не виключено, в групи організованого злочинного угруповання, тому що довідка ніде не передбачена. А органи на місцях таку довідку з наших селян, з наших людей беруть за її надання.
Ось вам приклад корупції.
- На Вашу думку, Володимире Миколайовичу, цей рівень корупції складає вже рівень небезпеки для держави в цілому?
- Я вважаю, що так.
Свого часу я 4 роки очолював Парламентський комітет. Головні наші зусилля як законодавчого органу були спрямовані на попередження причин. Ми намагалися вичистити законодавство так, щоб не було ніде у чиновника права дозволити – не дозволити, підписати - не підписати. Але нам це не вдавалося.
- Бодай у відсотках Ви можете сказати, наскільки це вдалося?
- У той період, коли хвиля помаранчева збудила неспокій у наших серцях і ми вважали, що ми вже провели ту епоху і помахали їм рукою, здавалося, що ми це зараз робимо дуже швидко і ефективно, але до влади знову прийшли ті, які були в тій системі цінностей. І нам вдалося, можливо, на 15-20%.
Тому я в наступному скликанні відмовився бути Дон Кіхотом, яке мені подарували мені мої партнери, тому що боротися з млинами – абсолютно невдячна справа.
- У кожного Дон Кіхота має бути свій Санчо Панса…
- Корупція в нас, скоро ця трясовина втягне повністю, ми втратимо державність. Бо що б не приймали, що б не говорили, абсолютно можна купити будь-яке рішення і забути про справедливість у державі.
- Коротше кажучи, якщо Ви маєте акт на свій земельний наділ, то це не означає, що хтось у суді не виборе право на те, щоб його у вас забрати. І потім, якщо ви підете до суду, ви отримаєте рішення, хтось його знову потім поновить, тому що не діють закони…
- Пані Ірино, я Вас дуже просив би не лякати наших слухачів такими страшилками. Але це абсолютно можливо в зв’язку з корумпованістю суду.
- Я Вас спровокувала.
- Позавчора Києво-Святошинський суд дав добро прокуратурі на тримання під вартою першого заступника міського голови міста Вишневого, який отримав хабара в 2,5 мільйони гривень. Вчора прийшла делегація з міста Вишневого до мене і кажуть: «Володимире Миколайовичу, прийшли слухи, що судді за апеляцію запросили мільйон доларів».
Це повинна сама система відшліфовувати, їх калібрувати і викидати за борт цих негідників тільки тоді…
Але один слухач сказав, що треба з верхніх ешелонів почати. А народ мудрий давно сказав, може, тисячу років назад: «Риба гниє з голови»…
Лікар ніколи не може бути суб’єктом хабарництва, тому що хабарництво – це хвороба влади і хвороба управління, і державного чиновництва, що в дослівному перекладі означає «підкуп». Держава повинна закрити очі взагалі на те, що роблять вчителі, лікарі – вони не є державними чиновниками і ніколи не зрушать державну систему.
Але ж коли вимагають хабарі за підписання контрактів на роботу, за укладення міждержавних угод, за розміщення державного замовлення на друк певної продукції, то ось тут є підрив, тому що люди фанатично багатіють, абсолютно не маючи на це підстав, а ці гроші не обкладені податками, вони є лівими, вони просто підривають систему державного устрою...
- Зараз склалася така ситуація, коли єдиний плюс – це в принципі те, що може бути озвучена будь-яка інформація. І це часто використовують задля того, щоб когось просто знеславити, тому що….
Наприклад, зараз я принесла у студію таку газету, яка не підписана ніким і невідомо, є одне прізвище, але цієї людини може не бути.
Але тут на двох розворотах газетних написано з чіткими графіками, системами, з прізвищами, з фотографіями, серед яких і народні депутати, серед цих людей, про компанію, яка, мовляв, по-перше, відмиває гроші величезні, забирає гроші з державного бюджету, а по-друге, збирає компромат на усіх перших осіб і других осіб держави задля того, щоб потім маніпулювати у разі ухвалення доленосних рішень для країни.
Як Ви оцінює оцей рівень свободи слова чи, можливо, несвободи? Наскільки це може бути основою для розгляду правоохоронних органів?
Що стосується конкретного матеріалу, то хочу сказати, що дійсно, це має місце. Особливо, коли Ви показали дійові особи, я можу підтвердити, що вони схильні до того, що пише ця газета.
- Цим займаються справді правоохоронні органи?
- Як іде з публікації, прокуратура добралася до цього. Але наскільки це буде?
Я хочу сказати слухачам, що є така хвороба, яка називається «васькізм». Пам’ятаєте російське прислів’я: «А Васька слушает да ест»?
Біда в тому, що немає кого запитати із прокуратури. А чому? А тому що парламент не працює. Не можна використати трибуну, не можна витягнути Генпрокурора, не можна запитати.
Ось вам приклад корумпованості країни – сьогодні виражається в блокаді трибуни. Ніхто не хоче, щоб парламент працював, щоб суспільство знало про проблеми держави і знало, як їх вирішувати…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
