Київ – Газова атака Москви проти Києва триває. Причому висловлювання російських чиновників стають дедалі різкішими. Минулого тижня керівник «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що українсько-російські газові контракти змінюватися не будуть. А цього разу слово взяв віце-спікер Держдуми Валерій Язєв, який заявив, що наприкінці року Росія може поставити перед Україною питання про оплату штрафів за недобраний газ.Лише за 9 місяців штрафні санкції можуть становити майже 6 мільярдів доларів.
«Бери або плати». Такий принцип закладений у російсько-українських газових контрактах, за якими Україна щорічно має купувати близько 50 мільярдів кубів російського газу. Але цього року Київ не відбирає законтрактовані обсяги. А за словами прем’єра Юлії Тимошенко, у наступному році українська сторона планує скоротити законтрактовані обсяги майже вдвічі.
Після переговорів з Юлією Тимошенко Володимир Путін заявляв, що Росія не штрафуватиме Україну за недобір газу. Але ці домовленості залишилися усними. Тож сьогодні у Москви лишаються всі юридичні підстави для штрафних санкцій. І, як тепер заявив віце-спікер Держдуми Валерій Язєв, Росія може скористатися цим наприкінці року, виставивши Україні штраф.
Штрафувати чи не штрафувати – вирішить політика
Чи скористається Москва можливістю оштрафувати Україну – залежатиме виключно від політичних переговорів, зазначає Радіо Свобода колишній віце-прем’єр Росії Борис Нємцов. І, на думку Нємцова, взамін «доброї волі» російська сторона може висунути низку умов.
«Є речі, вимагати яких немає сенсу. Наприклад, зберегти Чорноморський флот після 2017 року або надати російській мові статус державної. Думаю, що таких вимог не буде. Будуть якісь майнові пропозиції, не пов’язані з українською трубою. З боку Путіна можуть виникнути пропозиції щодо майна за кордоном або ж щодо приватизації», – говорить екс-віце-прем’єр.
Активізація заяв російських чиновників – це «тиск на Україну заздалегідь», вважає політолог Володимир Фесенко. Оскільки такі прийоми Москва практикувала неодноразово. Разом з тим, Фесенко не виключає, що дисонанс у заявах російських чиновників може свідчити і про суперечності всередині Росії.
«Тут є елементи внутрішньої російської боротьби щодо теми, характеру і форми подальших відносин з Україною у газовій сфері різних лобістських груп у «Газпромі» або у російському керівництві», – каже Фесенко.
Недобір на 6 мільярдів доларів
Якщо ж Росія таки виставить Україні штрафні санкції, то, за словами уповноваженого Президента з питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, вже з наступного року «Нафтогаз» не зможе виконувати свої функції.
«Лише за 9 місяців цього року, відповідно до контрактів, там набігає 5,9 мільярдів доларів штрафу. Сьогодні Україна на 100% готова до найближчого осінньо-зимового опалювального сезону. Але, якщо статус кво контрактів залишиться і надалі, то вже наступний сезон, 2010-2011 років, буде дуже проблематичним. Не зможе «Нафтогаз» так само підготуватися, як зараз», – каже Соколовський.
Вихід через суд
На думку директора консалтингової компанії East European Gas Analysis Михайла Корчомкіна, сьогодні російсько-українські відносини у газовій сфері заходять у глухий кут. І щоб уникнути минулорічної ситуації, коли через конфлікт між Києвом і Москвою постраждала Європа, це питання варто було б вирішити у судовому порядку.
«Варто звернутися у Стокгольмський арбітраж з метою визнання газового договору недійсним. Позиція «Газпрому» абсолютно не є сильною. Є багато приводів для звернення у Стокгольмський арбітраж», – переконаний експерт.
Одним із приводів розірвання газового контракту, наголошує пан Корчомкін, може стати занижена вартість транзиту російського газу українською територією. Оскільки, згідно з європейським законодавством, це не що інше, як демпінг.
(Київ – Прага)
Після переговорів з Юлією Тимошенко Володимир Путін заявляв, що Росія не штрафуватиме Україну за недобір газу. Але ці домовленості залишилися усними. Тож сьогодні у Москви лишаються всі юридичні підстави для штрафних санкцій. І, як тепер заявив віце-спікер Держдуми Валерій Язєв, Росія може скористатися цим наприкінці року, виставивши Україні штраф.
Штрафувати чи не штрафувати – вирішить політика
Чи скористається Москва можливістю оштрафувати Україну – залежатиме виключно від політичних переговорів, зазначає Радіо Свобода колишній віце-прем’єр Росії Борис Нємцов. І, на думку Нємцова, взамін «доброї волі» російська сторона може висунути низку умов.
«Є речі, вимагати яких немає сенсу. Наприклад, зберегти Чорноморський флот після 2017 року або надати російській мові статус державної. Думаю, що таких вимог не буде. Будуть якісь майнові пропозиції, не пов’язані з українською трубою. З боку Путіна можуть виникнути пропозиції щодо майна за кордоном або ж щодо приватизації», – говорить екс-віце-прем’єр.
Активізація заяв російських чиновників – це «тиск на Україну заздалегідь», вважає політолог Володимир Фесенко. Оскільки такі прийоми Москва практикувала неодноразово. Разом з тим, Фесенко не виключає, що дисонанс у заявах російських чиновників може свідчити і про суперечності всередині Росії.
«Тут є елементи внутрішньої російської боротьби щодо теми, характеру і форми подальших відносин з Україною у газовій сфері різних лобістських груп у «Газпромі» або у російському керівництві», – каже Фесенко.
Недобір на 6 мільярдів доларів
Якщо ж Росія таки виставить Україні штрафні санкції, то, за словами уповноваженого Президента з питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, вже з наступного року «Нафтогаз» не зможе виконувати свої функції.
«Лише за 9 місяців цього року, відповідно до контрактів, там набігає 5,9 мільярдів доларів штрафу. Сьогодні Україна на 100% готова до найближчого осінньо-зимового опалювального сезону. Але, якщо статус кво контрактів залишиться і надалі, то вже наступний сезон, 2010-2011 років, буде дуже проблематичним. Не зможе «Нафтогаз» так само підготуватися, як зараз», – каже Соколовський.
Вихід через суд
На думку директора консалтингової компанії East European Gas Analysis Михайла Корчомкіна, сьогодні російсько-українські відносини у газовій сфері заходять у глухий кут. І щоб уникнути минулорічної ситуації, коли через конфлікт між Києвом і Москвою постраждала Європа, це питання варто було б вирішити у судовому порядку.
«Варто звернутися у Стокгольмський арбітраж з метою визнання газового договору недійсним. Позиція «Газпрому» абсолютно не є сильною. Є багато приводів для звернення у Стокгольмський арбітраж», – переконаний експерт.
Одним із приводів розірвання газового контракту, наголошує пан Корчомкін, може стати занижена вартість транзиту російського газу українською територією. Оскільки, згідно з європейським законодавством, це не що інше, як демпінг.
(Київ – Прага)