Київ– Радіо Свобода задля того, щоб нагадати, що буває, коли держава бере на себе невластиві їй функції, проаналізувала «вичерки»радянських державних цензорів, що зберігаються у вигляді звітів у Центральному державному архіві громадських організацій.
Документ називається «Текстовая сводка вычерков, производимых органами цензуры».
Усі звіти підписував начальник спеціального Головного Управління при Раді Міністрів УССР – К.Полонник
У першій папці, яку принесли на замовлення до читального залу архіву, були звіти з 17 вересня по 25 грудня 1954 року.
У них результати роботи 58 цензорів, які переглядали не лише усю пресу – від центральних газет до заводських «багатотиражок», а й брошури, монографії, тексти радіопередач і навіть телефонні довідники.
Ось кілька зразків «вичерків»:
Цензор Бриль викреслив із статті «К новому подъему добычи угля» у газеті «Правда України» від 04.08.54 такий абзац: «В добыче угля велик удельный вес Украины. Один Донбасс дает ныне 31, 7% всего советского угля».
Із газети «Вінницька правда» від 13.08.54 викреслено: «Колхозы Винницкого района вывезли по госппоставкам 12250 ц. зерна».
Із статті «Кто отвечает за состояние дороги» із газети «Советское Закарпатье» викреслено абзац: «Дорога от Тячева до Усть-Чорного совершенно разбита. Мосты полуразрушены. Стокилометровый рейс из-за этого иногда приходится совершать 2-3 дня».
Із статті І.Тетеріна «Социалистическое преобразования в сельськом хозяйстве западных областей» викреслили: «После войны фашисты там оставили огромную сеть подпольных банд ОУН, пополненных изменниками и предателями Родины. Эти банды организованы по принципу фашистского гестапо: с органами безопасности, негласного надзора, разведки, пропаганды, с деньгами, оружием, средствами связи и т.д.».
Цей «вичерк» мав примітку: «Показывать эти банды огромной, массовой, хорошо организованной, вооруженной и снабженной силой – политически нежелательно».
Подібна примітка супроводжує «вичерки» цензорів із статтей про проблеми шкільної освіти. Там написано: «Приводить данные о количестве второгодников политически нецелесообразно».
Ножиці цензури різали все
Аналіз усіх «вичерків» показує, що цензурні ножиці вирізали усі точні цифри, які могли прояснити реальний стан промисловості і сільського господарства, а також реального внеску економіки України у «загальнодержавну скарбницю».
Викреслювалися й усі кількісні показники хлібозаготівель, а також дані про перевиконання планів.
Така ж доля усіх точних назв підприємств, аеродромів, в’язниць, статистики хвороб та будь-якої інформації про військові формування.
Цензура втручалася навіть у прогнози погоди, які підтверджували, що у цей час були несприятливі умови, наприклад, для збирання хліба, що могло виправдати зниження темпів хлібозаготівель.
А ось кількісний аналіз за серпень того ж 1954 року: цензори перевірили 8557 районних і міських газет, 1005 – багатотиражок, 1887– обласних і республіканських газет і 300 книг.
Усі звіти підписував начальник спеціального Головного Управління при Раді Міністрів УССР – К.Полонник
У першій папці, яку принесли на замовлення до читального залу архіву, були звіти з 17 вересня по 25 грудня 1954 року.
У них результати роботи 58 цензорів, які переглядали не лише усю пресу – від центральних газет до заводських «багатотиражок», а й брошури, монографії, тексти радіопередач і навіть телефонні довідники.
Ось кілька зразків «вичерків»:
Цензор Бриль викреслив із статті «К новому подъему добычи угля» у газеті «Правда України» від 04.08.54 такий абзац: «В добыче угля велик удельный вес Украины. Один Донбасс дает ныне 31, 7% всего советского угля».
Із газети «Вінницька правда» від 13.08.54 викреслено: «Колхозы Винницкого района вывезли по госппоставкам 12250 ц. зерна».
Із статті «Кто отвечает за состояние дороги» із газети «Советское Закарпатье» викреслено абзац: «Дорога от Тячева до Усть-Чорного совершенно разбита. Мосты полуразрушены. Стокилометровый рейс из-за этого иногда приходится совершать 2-3 дня».
Із статті І.Тетеріна «Социалистическое преобразования в сельськом хозяйстве западных областей» викреслили: «После войны фашисты там оставили огромную сеть подпольных банд ОУН, пополненных изменниками и предателями Родины. Эти банды организованы по принципу фашистского гестапо: с органами безопасности, негласного надзора, разведки, пропаганды, с деньгами, оружием, средствами связи и т.д.».
Цей «вичерк» мав примітку: «Показывать эти банды огромной, массовой, хорошо организованной, вооруженной и снабженной силой – политически нежелательно».
Подібна примітка супроводжує «вичерки» цензорів із статтей про проблеми шкільної освіти. Там написано: «Приводить данные о количестве второгодников политически нецелесообразно».
Ножиці цензури різали все
Аналіз усіх «вичерків» показує, що цензурні ножиці вирізали усі точні цифри, які могли прояснити реальний стан промисловості і сільського господарства, а також реального внеску економіки України у «загальнодержавну скарбницю».
Викреслювалися й усі кількісні показники хлібозаготівель, а також дані про перевиконання планів.
Така ж доля усіх точних назв підприємств, аеродромів, в’язниць, статистики хвороб та будь-якої інформації про військові формування.
Цензура втручалася навіть у прогнози погоди, які підтверджували, що у цей час були несприятливі умови, наприклад, для збирання хліба, що могло виправдати зниження темпів хлібозаготівель.
А ось кількісний аналіз за серпень того ж 1954 року: цензори перевірили 8557 районних і міських газет, 1005 – багатотиражок, 1887– обласних і республіканських газет і 300 книг.