Київ – Сьогодні світ відзначає 200-річчя від дня народження письменника Миколи Гоголя. Досі не вщухають наукові дискусії щодо його ролі в розвитку європейської прози, а політики в Україні і Росії дискутують: був Гоголь російським чи українським письменником? Тим часом, київський історик Тарас Чухліб у гоголівський ювілей презентує свою книгу-дослідження під назвою «Козацьке коріння Миколи Гоголя».
Усталений художній образ Миколи Гоголя насправді не завжди відповідав дійсності: київський історик Тарас Чухліб стверджує, що іноді письменник прогулювався Санкт-Петербургом, хизуючись «козацькою зачіскою» – так званим «оселедцем». А ще він цікавився українською історією, захоплювався українськими народними переказами і легендами.
Нічого дивного, адже був Микола Гоголь козацького роду. Тарас Чухліб каже, що серед пращурів письменника – наказний гетьман Правобережної України Остап Гоголь: славний воїн, який залишив по собі добру славу і нащадків, що жили на Полтавщині.
З Полтавщиною ж пов’язані і перші роки життя Миколи Гоголя: за словами Тараса Чухліба, ті місця, де пройшли дитинство, юність письменника, мали особливу історико-містичну ауру. Адже і у Великих Сорочинцях, і у Диканьці з покоління в покоління передавались «родинні легенди» про славних пращурів-козаків, про їхні подвиги і невмирущий волелюбний дух.
«Читачу буде цікаво те, що Микола Гоголь був через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – нащадком гетьмана Мазепи. Микола Гоголь також був через свою бабу, Тетяну Лизогуб, споріднений із родами Дорошенків і Скоропадських. Сучасній українській спільноті – ну і російській, і світовій теж – ці речі мало відомі», – каже Тарас Чухліб.
Гоголь добре знав свою козацьку історію
Чухліб уважає, що образ Тараса Бульби списаний письменником з його пращура – Остапа Гоголя, оскільки історію козацтва митець вивчав як справжній історик. За словами пана Чухліба, «він працював півтора року в Петербурзькому університеті, у нього є кілька історичних статей, які ввійшли у науковий обіг української і російської історіографії першої половини ХІХ ст., він вивчав історію свого родоводу і, зокрема, цікавився і читав, виписки робив із пам’яток української думки та історії: «Історія русів», «Літопис самовидця»; захоплювався «Історією Малоросії» Бантиш-Каменського. Отже, Микола Васильович знав добре козацьку історію».
І в циклі «Малоросійських повістей», потім у монументальному літературному полотні «Тарас Бульба», письменник відтворює історичну добу козаччини. Знав Микола Гоголь і про своє козацьке коріння, пишався ним, розповідає пан Чухліб.
Факти, які містяться у книжці Тараса Чухліба «Козацьке коріння Миколи Гоголя», створюють новий, нетиповий для дуже багатьох прихильників творчості письменника, образ.
Нічого дивного, адже був Микола Гоголь козацького роду. Тарас Чухліб каже, що серед пращурів письменника – наказний гетьман Правобережної України Остап Гоголь: славний воїн, який залишив по собі добру славу і нащадків, що жили на Полтавщині.
З Полтавщиною ж пов’язані і перші роки життя Миколи Гоголя: за словами Тараса Чухліба, ті місця, де пройшли дитинство, юність письменника, мали особливу історико-містичну ауру. Адже і у Великих Сорочинцях, і у Диканьці з покоління в покоління передавались «родинні легенди» про славних пращурів-козаків, про їхні подвиги і невмирущий волелюбний дух.
«Читачу буде цікаво те, що Микола Гоголь був через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – нащадком гетьмана Мазепи. Микола Гоголь також був через свою бабу, Тетяну Лизогуб, споріднений із родами Дорошенків і Скоропадських. Сучасній українській спільноті – ну і російській, і світовій теж – ці речі мало відомі», – каже Тарас Чухліб.
Гоголь добре знав свою козацьку історію
Чухліб уважає, що образ Тараса Бульби списаний письменником з його пращура – Остапа Гоголя, оскільки історію козацтва митець вивчав як справжній історик. За словами пана Чухліба, «він працював півтора року в Петербурзькому університеті, у нього є кілька історичних статей, які ввійшли у науковий обіг української і російської історіографії першої половини ХІХ ст., він вивчав історію свого родоводу і, зокрема, цікавився і читав, виписки робив із пам’яток української думки та історії: «Історія русів», «Літопис самовидця»; захоплювався «Історією Малоросії» Бантиш-Каменського. Отже, Микола Васильович знав добре козацьку історію».
І в циклі «Малоросійських повістей», потім у монументальному літературному полотні «Тарас Бульба», письменник відтворює історичну добу козаччини. Знав Микола Гоголь і про своє козацьке коріння, пишався ним, розповідає пан Чухліб.
Факти, які містяться у книжці Тараса Чухліба «Козацьке коріння Миколи Гоголя», створюють новий, нетиповий для дуже багатьох прихильників творчості письменника, образ.