Більша частина листів Миколи Гоголя до сестер Марії, Єлизавети, Анни та Ольги, його листування з друзями досі не публікувалася навіть у так званих «повних» зібраннях творів письменника.
Щось знайшли у фондах Національної бібліотеки України імені Вернадського, у центральних та обласних державних архівах України. Частину вдалося розшукати в Російському державному архіві літератури і мистецтва.
Архівознавці: душею Гоголь був українцем
Про знайдені рукописи Гоголя розповідає голова Державного комітету архівів України Ольга ГінзбургЦі родинні документи з життя Гоголя вкрай важливі для розуміння його значення у світовій культурі. А крім того, вони свідчать, що головним джерелом творчості геніального письменника була українська земля, говорить учасник пошуку цих документів, голова Державного комітету архівів України Ольга Гінзбург.
«Коли я, виконуючи доручення уряду, зіткнулася з цими документами, то зрозуміла для себе: треба особливо висвітлювати постаті українців, які багато зробили для світу. Щоб на прикладі таких людей, як Гоголь, Шевченко та інших ми могли сказати: ми можемо багато. Тобто, ми, українці, маємо підкреслювати свій рівень», – вважає очільниця українських архівів.
Перші відвідувачі виставки зробили для себе безліч відкриттів. Взяти хоча б наповнені духом козаччини ескізи костюмів для першої постановки опери «Тарас Бульба». Або оригінали першого рукопису «Мертвих душ», які звучать дещо інакше, ніж звичний нам текст, який автор кілька разів прискіпливо редагував.
Найперші переклади – на ... вірменську!
Видається дивним, але перші переклади Гоголя робилися не на англійську чи італійську, а на вірменську мову! Про це на відкритті виставки розповів Надзвичайний посланник Вірменії в Україні Дживан Мовсесян.
«Гоголя перекладали на вірменську ще тоді, коли він тільки починав писати. Це робили представники вірменської діаспори в Росії. І завдяки їм на сьогодні є переклади усіх творів Гоголя. Взагалі твори Гоголя – це шедеври світової літератури. Я прочитав майже увесь його доробок. Мені особисто надзвичайно подобається «Ревізор»...», – розповів представник посольства Вірменії.
Речник російського посольства закликав вивчати Гоголя
Радник-посланник Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов говорить про своє ставлення до спадщини Миколи Гоголя Ювілейна виставка у Києві показує, що насправді ми знаємо про Гоголя неприпустимо мало, зауважив радник-посланник Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов.
«Треба вивчати Гоголя! І не лише його художні твори, а й історичні документи. Тому цей захід важливий не лише як святковий, а й як науковий. Частина з оприлюднених тут документів була невідома навіть історикам! Я обов’язково розповім про них російським дослідникам Гоголя», – зазначив російський дипломат.
Виставка до 200-річчя Миколи Гоголя триватиме ще два тижні. Подібні виставки книг та документів до ювілею письменника одночасно діють і в Москві, і на малій батьківщині Миколи Гоголя – у Ніжині.
(Київ – Прага)
(Фото надані спеціально для Радіо Свобода Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України).
Щось знайшли у фондах Національної бібліотеки України імені Вернадського, у центральних та обласних державних архівах України. Частину вдалося розшукати в Російському державному архіві літератури і мистецтва.
Архівознавці: душею Гоголь був українцем
«Коли я, виконуючи доручення уряду, зіткнулася з цими документами, то зрозуміла для себе: треба особливо висвітлювати постаті українців, які багато зробили для світу. Щоб на прикладі таких людей, як Гоголь, Шевченко та інших ми могли сказати: ми можемо багато. Тобто, ми, українці, маємо підкреслювати свій рівень», – вважає очільниця українських архівів.
Перші відвідувачі виставки зробили для себе безліч відкриттів. Взяти хоча б наповнені духом козаччини ескізи костюмів для першої постановки опери «Тарас Бульба». Або оригінали першого рукопису «Мертвих душ», які звучать дещо інакше, ніж звичний нам текст, який автор кілька разів прискіпливо редагував.
Найперші переклади – на ... вірменську!
Видається дивним, але перші переклади Гоголя робилися не на англійську чи італійську, а на вірменську мову! Про це на відкритті виставки розповів Надзвичайний посланник Вірменії в Україні Дживан Мовсесян.
«Гоголя перекладали на вірменську ще тоді, коли він тільки починав писати. Це робили представники вірменської діаспори в Росії. І завдяки їм на сьогодні є переклади усіх творів Гоголя. Взагалі твори Гоголя – це шедеври світової літератури. Я прочитав майже увесь його доробок. Мені особисто надзвичайно подобається «Ревізор»...», – розповів представник посольства Вірменії.
Речник російського посольства закликав вивчати Гоголя
«Треба вивчати Гоголя! І не лише його художні твори, а й історичні документи. Тому цей захід важливий не лише як святковий, а й як науковий. Частина з оприлюднених тут документів була невідома навіть історикам! Я обов’язково розповім про них російським дослідникам Гоголя», – зазначив російський дипломат.
Виставка до 200-річчя Миколи Гоголя триватиме ще два тижні. Подібні виставки книг та документів до ювілею письменника одночасно діють і в Москві, і на малій батьківщині Миколи Гоголя – у Ніжині.
(Київ – Прага)
(Фото надані спеціально для Радіо Свобода Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України).
