Київ – «Об’єднуйтеся щоб вижити!» – під таким гаслом в столичному Українському Домі збиралися представники малого та середнього бізнесу. Але розмова звелася лише до критики влади, вважає Олександра Кужель, екс-голова Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, президент аналітичного центру «Академія». Натомість, як зазначила Олександра Кужель в інтерв’ю Радіо Свобода, підприємці мають шукати шляхи «виживання» бізнесу і використати унікальні можливості кризи для подальшого розвитку. Тоді малий та середній бізнес стане рятівною соломинкою, яка здатна витягнути країну з кризи.
– У мене це не викликає жодних сумнівів. Ми вже пройшли такий шлях. Згадайте на початку дев’яностих, людей звільняли з роботи, а вони з «кравчучками» вибудували своє майбутнє, врятували свої сім’ї і, врешті решт, змінили країну. Подивіться на перші поверхи ваших міст, на траси, які з'єднують міста! Тепер ми маємо розгалужену мережу кафе, аптек, магазинів, автозаправок із усіма зручностями. Це все зробив малий та середній бізнес. Приватна ініціатива взагалі найгнучкіша у пристосуванні до змін і проблем. І тому я не сумніваюся, що і ця криза буде подолана.
– Чи можна розглядати конференцію в Українському домі як спробу самоорганізації малого та середнього бізнесу?
– Та конференції власне й не було. Був невеликий захід Партії малого та середнього бізнесу. І хоч спочатку декларувалося, що зібрання має виробити реальні пропозиції для дрібних та середніх підприємців, все звелося до політичних закликів, відправити у відставку усю діючу владу. Зараз, нажаль, я не можу сказати що малий та середній бізнес є консолідованим. Вони мають об'єднуватися в асоціації, спілки чи організації, щоб контролювати ту владу, яку вони обирають.
– Що реально мала би робити зараз держава для малого та середнього бізнесу?
– Дуже багато треба зробити. І я думаю, що наразі час великих можливостей. Є шанс диверсифікувати економіку і змістити акценти з великого бізнесу на малий та середній. Чиновники можуть використати цей час для прогресивних змін і провести найкращі реформи. Звісно, якщо зрозуміють, що настав час щось робити не для себе, а для людей.
Головна проблема – податки на фонд заробітної плати, вони фактично доходять до 60% із сплаченої гривні. Це головне гальмо для виведення зарплати з тіні і для реформування пенсійного забезпечення. Також необхідно змінювати законодавчу базу місцевого самоврядування, щоб приватному підприємцю за кожного папірця не доводилося платити хабарі. Ще у антикризових заходах є рядок про компенсацію відсотків за кредитами для малого бізнесу. Я вважаю, що це є основа для корупції, бо хтось вирішуватиме кому компенсувати, а кому ні.
Краще створити в усіх містах разом із Центрами зайнятості фонди мікрокредитування для малого бізнесу.
– А що ви порадите самим підприємцям робити в умовах кризи?
– Підприємці скаржаться на те, що немає обігових коштів. Але це загальна проблема. Тому я пропоную підприємцям по-перше, скоротити усі можливі видатки. А по-друге, тверезо оцінити чи справді ринок потребує їхніх товарів чи послуг. Якщо відповідь ствердна, то варто звернутися за підтримкою до колективу, друзів чи родичів. Запропонувати їм скластися наявними грошима і пустити їх у справу. А потім потихеньку заробляти і розподіляти гроші. І головне, не дозволяти собі впадати у депресію, або виливати свій поганий настрій у родині. Навпаки, це час об’єднатися родинам і друзям, час підтримувати один одного. Держава – це та сама родина. Саме така теза, я думаю, має лягти в основу відповідальності влади і кожного громадянина. Зараз немає місця для чвар. Настав час шукати неординарні рішення і шляхи для покращення ситуації.
(Київ – Прага)