Зелене світло переговорам із ЄС про вступ України до Європейського енергетичного співтовариства можуть дати вже цього місяця. На думку віце-прем’єр-міністра України Григорія Немирі, це таке ж досягнення, як і Зона вільної торгівлі з Євросоюзом, до якої прагне Україна. Про обидва плани, а також безпеку, торгівлю та демографічні проблеми говорив у Брюсселі віце-прем’єр-міністр України у справах європейської та міжнародної інтеграції Григорій Немиря. Він відвідував європейських та натовських чільників із дводенним візитом.
Не слід чекати швидких змін сприйняття українцями з різних регіонів Північноатлантичного союзу – таку думку висловив Григорій Немиря на зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Яапом де Гоопом Схеффером.
Проте інформувати і формувати громадську думку вкрай необхідно, зокрема, широко залучаючи до цього більш ефективні неурядові організації, наголосив український віце-прем’єр.
Перебуваючи у Брюсселі, Григорій Немиря також зустрівся з Верховним представником ЄС зі спільної зовнішньої політики й політики безпеки, Генеральним секретарем Ради Європейського Союзу Хав’єром Соланою, єврокомісарами Андрісом Пієбалґсом (енергетика), Пітером Мандельсоном (торгівля) та Бенітою Ферреро-Вальднер (зовнішні відносини і Європейська політика сусідства).
Також він узяв участь у конференції Світового банку, присвяченій економічному розвиткові країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу.
На думку українського віце-прем’єра, проблеми ратифікації Лісабонської угоди – це своєрідний тест на солідарність для Європи, який безпосередньо пов’язаний із євроінтеґрацією України.
«Очевидно, що з затвердженою Лісабонською угодою та вирішеними інституційними проблемами Євросоюзу у тих, хто скептично ставиться до членства України в ЄС, буде менше аргументів для відтягування цього процесу», – каже Григорій Немиря.
Візові труднощі українців не забуто
Обговорюючи питання видачі віз на зустрічі з єврокомісаром Бенітою Ферреро-Вальднер, Григорій Немиря звернув увагу на недотримання процедур спрощеного режиму оформлення віз деякими країнами «шенґену».
Не обійшлося і без дискусій про загальмовану угоду про малий прикордонний рух із Польщею, а саме дилеми навколо ширини прикордонної зони – 30 кілометрів, як вимагають приписи ЄС, чи 50, як записали в українсько-польській угоді.
За словами віце-прем’єра, єврокомісар Ферреро-Вальднер не проти 50-кілометрової смуги. «В даному разі ми маємо розуміти значення цього питання і не заглиблюватися у якісь негнучкі формули: «тридцять» чи «п’ятдесят». Беніта Ферреро-Вальднер, власне, сказала, що підтримує ідею про 50 кілометрів, оскільки це буде дуже важливим сигналом, що Європейська Комісія може відповідно реагувати і бути гнучкішою», – заявив Григорій Немиря.
Він зазначив, що візові труднощі та неузгодженість малого прикордонного руху – це удар у першу чергу по українському середньому класу, котрий є першим елементом стабільності держави.
В осередді уваги й торгівля та енергетика
Комерційні питання та підготовка до створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС дискутувались із Пітером Мандельсоном, єврокомісаром із торгівельних питань.
Політичну волю для створення Зони вільної торгівлі Євросоюз має, проте бракує ще декількох елементів, що мали б прискорити цей процес, сказав речник єврокомісара Пітер Пауер.
«У першу чергу ми б хотіли бачити з боку України завершення втілення її зобов’язань перед СОТ. Усе ще не здійснені останні заходи з законодавчого структурування. Але я також гадаю, що переговори будуть супроводжувати майбутню угоду про Зону вільної торгівлі комплексно та детально. Це потребує роботи й політичної волі, яку ми маємо. І тепер нам треба прискорити роботу обох сторін, щоб це здійснити», – прокоментував Радіо Свобода речник комісара Пітер Пауер після зустрічі з віце-прем’єром Григорієм Немирею.
Питання про вступ України до лав Європейського енергетичного співтовариства обговорювалося з єврокомісаром Андрісом Пієбалґсом. Він запевнив, що переговори щодо цього можуть розпочатися вже цього місяця.
Наостанок єврокомісар Пієбалґс запросив Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко до участі у саміті «Безпека енергопостачання у Європі», що проходитиме в Парижі наприкінці цього року.
(Брюссель – Прага – Київ)
Проте інформувати і формувати громадську думку вкрай необхідно, зокрема, широко залучаючи до цього більш ефективні неурядові організації, наголосив український віце-прем’єр.
Перебуваючи у Брюсселі, Григорій Немиря також зустрівся з Верховним представником ЄС зі спільної зовнішньої політики й політики безпеки, Генеральним секретарем Ради Європейського Союзу Хав’єром Соланою, єврокомісарами Андрісом Пієбалґсом (енергетика), Пітером Мандельсоном (торгівля) та Бенітою Ферреро-Вальднер (зовнішні відносини і Європейська політика сусідства).
Також він узяв участь у конференції Світового банку, присвяченій економічному розвиткові країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу.
На думку українського віце-прем’єра, проблеми ратифікації Лісабонської угоди – це своєрідний тест на солідарність для Європи, який безпосередньо пов’язаний із євроінтеґрацією України.
«Очевидно, що з затвердженою Лісабонською угодою та вирішеними інституційними проблемами Євросоюзу у тих, хто скептично ставиться до членства України в ЄС, буде менше аргументів для відтягування цього процесу», – каже Григорій Немиря.
Візові труднощі українців не забуто
Обговорюючи питання видачі віз на зустрічі з єврокомісаром Бенітою Ферреро-Вальднер, Григорій Немиря звернув увагу на недотримання процедур спрощеного режиму оформлення віз деякими країнами «шенґену».
Не обійшлося і без дискусій про загальмовану угоду про малий прикордонний рух із Польщею, а саме дилеми навколо ширини прикордонної зони – 30 кілометрів, як вимагають приписи ЄС, чи 50, як записали в українсько-польській угоді.
За словами віце-прем’єра, єврокомісар Ферреро-Вальднер не проти 50-кілометрової смуги. «В даному разі ми маємо розуміти значення цього питання і не заглиблюватися у якісь негнучкі формули: «тридцять» чи «п’ятдесят». Беніта Ферреро-Вальднер, власне, сказала, що підтримує ідею про 50 кілометрів, оскільки це буде дуже важливим сигналом, що Європейська Комісія може відповідно реагувати і бути гнучкішою», – заявив Григорій Немиря.
Він зазначив, що візові труднощі та неузгодженість малого прикордонного руху – це удар у першу чергу по українському середньому класу, котрий є першим елементом стабільності держави.
В осередді уваги й торгівля та енергетика
Комерційні питання та підготовка до створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС дискутувались із Пітером Мандельсоном, єврокомісаром із торгівельних питань.
Політичну волю для створення Зони вільної торгівлі Євросоюз має, проте бракує ще декількох елементів, що мали б прискорити цей процес, сказав речник єврокомісара Пітер Пауер.
«У першу чергу ми б хотіли бачити з боку України завершення втілення її зобов’язань перед СОТ. Усе ще не здійснені останні заходи з законодавчого структурування. Але я також гадаю, що переговори будуть супроводжувати майбутню угоду про Зону вільної торгівлі комплексно та детально. Це потребує роботи й політичної волі, яку ми маємо. І тепер нам треба прискорити роботу обох сторін, щоб це здійснити», – прокоментував Радіо Свобода речник комісара Пітер Пауер після зустрічі з віце-прем’єром Григорієм Немирею.
Питання про вступ України до лав Європейського енергетичного співтовариства обговорювалося з єврокомісаром Андрісом Пієбалґсом. Він запевнив, що переговори щодо цього можуть розпочатися вже цього місяця.
Наостанок єврокомісар Пієбалґс запросив Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко до участі у саміті «Безпека енергопостачання у Європі», що проходитиме в Парижі наприкінці цього року.
(Брюссель – Прага – Київ)