Без обговорення питання окупованих територій, зокрема Криму, зустріч лідерів України та Росії не матиме сенсу, заявив 12 вересня в ефірі телеканалу «ДОМ» прессекретар президента України Сергій Никифоров. При цьому він наголосив, що ще квітневе запрошення Володимира Зеленського зустрітися залишається чинним.
Ці слова Никифорова були відповіддю на заяви прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова від 5 вересня, коли той сказав, що питання про приналежність Криму не може бути темою зустрічі лідерів Росії та України, і саме тому країни поки не можуть домовитися про такі очні переговори. Водночас Пєсков запевнив, що Володимир Путін виступає за нормалізацію відносин з Україною. Раніше різні представники російської влади, зокрема й у Криму, різко розкритикували проведення в Києві 23 серпня саміту «Кримської платформи» ‒ української ініціативи, спрямованої на деокупацію півострова.
Про те, чи можлива зустріч Зеленського та Путіна з обговоренням Криму або інших гострих питань двосторонніх відносин, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Російський історик та політолог, співробітник Академічного центру Бориса Нємцова з вивчення Росії у Празі Олександр Морозов висловив Крим.Реалії думку, що для Зеленського й Путіна заочні заяви прессекретарів важливіші, ніж очна ставка.
Зустрічаються президенти тільки тоді, коли є перспективи якогось сильного кроку. Зараз такого, очевидно, немаєОлександр Морозов
– Наразі подібна зустріч неможлива, тому що не має змісту. Як відомо, на рівні великої дипломатії не буває зустрічей політиків без заздалегідь підготовлених результатів. Але саме обговорення перспективи такої зустрічі ‒ це якась дипломатична риторика, під якою хоч немає реальних підстав, однак вона сама собою має сенс і для Києва, і для Москви.
З одного боку, президент Зеленський перекидає м'яч на поле Кремля, і там змушені відповідати, але, з іншого боку, і Путіну це дозволяє постійно формулювати свою позицію. Нехай усі позиції добре відомі, але завдяки цій риториці вони ще раз підтверджуються публічно. Повторюся, зустрічаються президенти тільки тоді, коли є перспективи якогось сильного кроку. Зараз такого, очевидно, немає. Взагалі, Київ зараз вибудовує сильну та якісну дипломатичну гру.
Олександр Морозов вказує на те, що адміністрація президента Зеленського упродовж року зібрала представницький саміт «Кримської платформи», а сам президент України провів загалом успішні переговори з американським колегою Джозефом Байденом.
Україні потрібно нагадувати про важливу для неї тематику, щоб Крим не відсунули на другий планОлександр Морозов
– Тепер ось Київ говорить, що треба порушувати питання про деокупацію Криму на зустрічі Зеленського з Путіним. Усе це безперервне й послідовне нагадування про реальну проблематику. Багато в чому це робиться не для Москви, а щоб чув весь інший світ. У світовому порядку денному багато подій, Україні потрібно нагадувати про важливу для неї тематику, щоб Крим не відсунули на другий план.
Інше питання, що в принципі може бути предметом зустрічі Зеленського та Путіна, якщо не Крим і Донбас, із точки зору Кремля. Мені здається, нещодавня путінська стаття про Україну була якраз публічною відповіддю на дії київської дипломатії. Там Путін каже, що зацікавлений у відновленні відносин з Україною, але водночас ми не бачимо з його боку жодних реальних пропозицій щодо угоди. Якщо вона неможлива, то для переговорів не залишається буквально нічого.
Утім, політичний аналітик українського Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна вважає, що позиція України в питанні контактів із Росією не настільки міцна й однозначна, як може здатися.
Заяви про те, що без обговорення Криму зустрічатися немає сенсу, далеко не означають остаточне й категоричне «ні»Марія Золкіна
– Якби зараз з'явилася можливість провести «нормандський саміт» щодо Донбасу, то Київ був би в ньому зацікавлений. Просто ентузіазм України в цьому відношенні помітно знизився, оскільки на рівні міністерств закордонних справ діалог запустити не вдається і тим більше на рівні лідерів. Однак якби позиція Росії зараз змінилася і зустріч у «нормандському форматі» була б реальною хоча б на рівні міністрів, Київ погодився б. Тому заяви про те, що без обговорення Криму зустрічатися немає сенсу, далеко не означають остаточне й категоричне «ні».
Але я думаю, що це такий дзвінок про те, що на «Кримську платформу» покладаються чималі надії. Мені здається, що доти, поки Росія не готова домовлятися з Україною, остання має максимально розвивати те, на що здатна вплинути самостійно ‒ тобто «Кримську платформу».
Раніше президент України Володимир Зеленський публічно виступав за приєднання США до «нормандського формату» переговорів про конфлікт на Донбасі. Про те, що це могло б мати сенс для прогресу в Мінському процесі, сказав наприкінці серпня в інтерв'ю телеканалу «ДОМ» колишній посол США в Україні Вільям Тейлор. Однак у цілому офіційні особи в США поки уникають конкретики на цю тему: так, представник Держдепартаменту США Джордж Кент в інтерв'ю Радіо Свобода у відповідь на запитання, чи розглядає Вашингтон варіант приєднання до «нормандського формату» або участь у якомусь новому форматі щодо України, прямо не відповів, але сказав, що США «завжди шукають можливість, як підтримати безпеку України».
Однак посол України в США (2015–2019) Валерій Чалий переконаний, що Вашингтон уже займає максимально вигідну для Києва позицію в питаннях протидії російській агресії.
Тут швидше питання не в форматах ‒ просто Путін не хоче робити нічого для того, щоб настав мир, оскільки йому потрібна війнаВалерій Чалий
– Якщо ми хочемо отримати США як посередника в переговорах між Україною та Росією як сторонами, які воюють, то я не впевнений, що це найкраща роль для них. Вашингтон зараз на нашому боці й допомагає нам. Держсекретар Ентоні Блінкен повідомив, що в разі подальшої агресії Росії США не стоятимуть осторонь і планують нарощувати підтримку України...
Загалом США залишаються залученими в питання врегулювання конфлікту на Сході України. Я думаю, що тут швидше питання не в форматах ‒ просто Путін не хоче робити нічого для того, щоб настав мир, оскільки йому потрібна війна. Вона має для нього і внутрішньополітичні, і зовнішньополітичні переваги. Все це триватиме доти, поки Україна не стане настільки сильною, щоб наслідки агресії Росії для неї самої були істотнішими, ніж політичні вигоди від цього.
Валерій Чалий наголошує, що у зв'язку з цим Києву слід домагатися від Вашингтона реального наповнення вже ухвалених угод про посилення української обороноздатності, оскільки країна платить велику ціну за те, що, по суті, зупинила агресію Росії на східному фланзі НАТО.
Своєю чергою, український політолог-американіст, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі вважає, що США не готові активніше допомагати Україні в деокупації Криму та частини Донбасу.
Байден не переходитиме так звані червоні лінії Кремля, поки не побачить, що спроби напоумити Путіна не мали успіхуМаксим Ялі
– Будь це так, на саміт «Кримської платформи» 23 серпня прибув би міністр оборони США. Однак очевидно, що поки порядок денний американського представництва у межах цієї ініціативи стосується лише енергетичних питань у зв'язку з гарантіями, яких Україна вимагає від Вашингтона через запуск «Північного потоку-2»...
Разом із тим я хочу нагадати, що пів року, відведені Байденом на налагодження відносин із Кремлем після двосторонньої зустрічі, ще не минули. До закінчення цього періоду ніяких різких рухів у бік надання Україні більшого обсягу допомоги чекати не варто. Умовно кажучи, Байден не переходитиме так звані червоні лінії Кремля, поки не побачить, що спроби напоумити Путіна не мали успіху. Крим, безумовно, одна з цих ліній.
Водночас Максим Ялі впевнений, що, судячи з риторики Дмитра Пєскова, в Кремлі в доступному для огляду майбутньому не планують проводити зустріч Путіна та Зеленського. З іншого боку, політолог зазначає, що й для українського президента зустріч у Москві без згадки про Крим відразу після «Кримської платформи» буде розцінена як поразка й не принесе жодних внутрішньополітичних дивідендів.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
