За оцінками ВООЗ щороку у світі понад 720 тис. людей вчиняють суїцид. На кожен випадок скоєного самогубства припадає близько 20 спроб. Кожне самогубство – це трагедія, яка впливає на сім’ї, громади та цілі країни.
10-го вересня світ відзначає День запобігання самогубствам. Його запровадили для підвищення обізнаності населення про ризики ігнорування піклування про ментальне здоров'я, розпізнавання суїцидальних настроїв та зменшення стигматизації, повʼязаної із суїцидальністю.
У 2019-му році Україна мала вдвічі вищі показники кількості самогубств на душу населення, ніж середньосвітові. Свіжих даних наразі немає – від 2022-го року Державна служба статистики такої інформації не надає. Однак психологи переконані, що війна негативно впливає на психічний стан населення.
«...уявляв що буде, якщо вистрибну з вікна»
Олександр багато років працював на телебаченні, мав ненормований графік, ефіри до пізньої ночі, відрядження з нічними переїздами декілька разів на тиждень. У такому режимі пропрацював понад 15 років. Як наслідок: втома, відсутність режиму сну, стрес та вигорання.
Найгірше я почував себе на початку повномасштабного вторгнення. Спав по 3-4 години
Спочатку помітив сам, що звичні буденні справи перестали приносити задоволення, була сильна роздратованість, прояви агресії до оточуючих, втрата мотивації. З’явилися проблеми зі сном – довго не міг заснути, хоча був втомлений.
«Найгірше я почував себе з початком повномасштабного вторгнення. Спав по 3-4 години на ніч. В той же час отримав серйозну травму ноги і довелося обмежити рух, що сильно вплинуло на мій стан. Почав дуже агресивно реагувати буквально на все. Було таке враження, що в голові нескінченний потік думок і внутрішній голос ні на секунду не замовкав (особливо вночі)»
У чоловіка з'явились панічні атаки та думки про те чи є сенс так жити.
«Я уявляв що буде, якщо вистрибну з вікна. Саме після цього звернувся до психіатра, адже я злякався і зрозумів, що так не має бути», – згадує Олександр.
Лікар діагностував клінічну депресію і після семи місяців лікування Олександр почувається значно краще.
Цілодобова анонімна допомога
Анастасія Глазкова, клінічна психологиня, адміністративна консультантка гарячої лінії Lifeline Ukraine каже, що війна впливає на психічний стан усіх українців. Одна частина людей взаємодіє з нею безпосередньо в зонах бойових дій та постійних обстрілів, а друга має справу з образом війни в інформаційному просторі.
«Війна зачіпає однозначно всіх, створює і тривогу і панічні настрої, багато сімей з різних причин розєєдналося. На початку був гострий період, потім почалися втрати, згасання надії. Загалом зменшується можливість протистояти такому великому стресу»
Цілодобова гаряча лінія з запобігання суїцидам Lifeline 7333 працює з 2019 року, її роботу забезпечує благодійний фонд «Лінія життя України». Спочатку зосереджувалися на допомозі ветеранам ветеранкам та їх близьким, потім почали допомагати усім абонентам/ткам з суїцидальністю.
Гаряча лінія анонімна і конфіденційна.
Це сприяє тому, що люди наважуються звернутися за допомогою, бо набагато легше це зробити, коли не потрібно називати своє ім’я та прізвище. З іншого боку, це позбавляє можливості врятувати людину, яка безпосередньо в певний момент хоче скоїти самогубство і дзвонить на гарячу лінію, адже консультанти-психологи не знають де перебуває людина. Тоді доводиться мотивувати її назвати адресу чи подзвонити в поліцію.
Щомісяця ми маємо від 4 до 6 тисяч звернень по телефону чи в онлайн чаті. Із них наразі близько 20% стосуються суїцидуАнастасія Глазкова
Від початку повномасштабної війни кількість звернень на гарячу лінію зросла майже втричі.
Однак психологиня не пов'язує таке зростання лише із загостренням ситуації – після 2022-го організація співпрацювала з компанією Google і значно покращила індексацію свого сайту.
Тепер гаряча лінія Lifeline Ukraine з'являється першою і тоді, коли людина шукає способи зашкодити собі.
«Звісно, в останні роки збільшилася кількість запитів, також змінилася культура звернень, тому все разом спрацювало. Щомісяця ми маємо від 4 до 6 тисяч звернень по телефону чи в онлайн чаті. Із них наразі близько 20% стосуються суїциду. До повномасштабної війни цей показник становив близько 15%»
Решта звернень – це інші депресивні симптоми: розлади, адаптації, проблеми в стосунках, розлучення, втрата.
Важливо звернутися за допомогою
Анастасія Глазкова зазначає, що суїцидальний імпульс зазвичай короткий і триває 20-30 хвилин. Однак гостра стадія минає, а проблема залишається, адже сама кризова ситуація формується кілька тижнів, місяців чи навіть років. Саме тому так важливо не лише зупинити людину, яка близька до самогубства, а й змогти мотивувати її звернутися за допомогою.
«Депресивний стан може призвести до суїцидальної кризи, якщо людина не отримує допомоги, лишається сама, без підтримки»
В ідеалі, подібна гаряча лінія має бути точкою входу в тему допомогиГлазкова
Оскільки лінія анонімна, фахівці не можуть відстежити, що відбулося далі з людиною після суїцидальної кризи. Під час розмови психологи інформують, як діяти далі — звернутися до психіатра чи психотерапевта, скласти план виходу з кризи, залучити мережу підтримки близьких людей.
«В ідеалі, подібна гаряча лінія має бути точкою входу в тему допомоги. Якби в нас була мережа центрів, які би займалися реабілітацією чи брали людей на супровід, тоді ми би знали, що відбувається з людиною, чи вона не залишилася з проблемою сам на сам. Приблизно так відбувається в США»
Глазкова наголошує, що часто люди бояться стигматизації (стигма, або тавро, негативне виділення суспільством індивіда, явища, або соціальної групи за якоюсь ознакою – ред.), міфу про постановку на облік у психіатра, якої насправді зараз немає.
За словами Олександра, який мав депресивний стан, потрібно уважно слідкувати за власними сигналами організму. Поява нав'язливих думок, відчуття страху, порушень сну – це знак, що варто звернутися за допомогою.
«Потрібно розуміти, що таке може статись з кожним, не боятись звернутись до психіатра чи психотерапевта. Нічого особливого в цьому немає. Я дуже радий, що пішов до психіатра, бо тепер розумію, що з того стану, в якому я опинитися, самостійно вже б не вибрався. Далі було б тільки гірше і закінчилось би все, скоріше за все, суїцидом»
Таке може статися із кожним
Поки що система запобігання самогубствам в Україні лише розбудовується, розробляється план, створена робоча група. Триває комунікаційна кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», є карти організацій, які надають послуги у сфері психічного здоров'я.
Наразі сама гаряча лінія 7333 опрацьовує лише трохи більше половини усіх запитів через нестачу фінансування. Lifeline Ukraine від початку працює на кошти міжнародних та приватних донорів, однак їх не вистачає, аби мати достатню кількість психологів, які би могли прийняти всі 100% звернень.
Як розпізнати суїцидальні настрої
Найчастіше на гарячу лінію звертаються ті, хто особисто переживає кризу, але іноді дзвонять чи пишуть їхні близькі.
Анастасія Глазкова назвала кілька ознак того, що людина має суїцидальні думки:
- різкі зміни поведінки: людина була активною, потім ізолювалася, або навпаки – була закрита, почала більше спілкуватися, говорити про сенс чи безсенсовність життя;
- затяжні депресивні епізоди;
- певні критичні події в житті: втрата роботи, статусу, близької людини;
- підготовча поведінка: людина дарує щось цінне, намагається впорядкувати документи;
- прямі розмови про суїцид: фрази «буде краще, якщо мене не буде», «нащо все це існування», іноді навіть прямо каже: «не бачу сенсу, хочеться померти».
За словами психологині, часто таку поведінку ігнорують, сприймають як маніпуляції чи слабкість. Якщо інцидент суїциду все ж стається, для близьких це шокуюче та неочікувано.
«Переважно оточуючим дивно, що це сталося. Коли починаємо розбиратися, то виявляється, що були ознаки і фактори ризику, просто їх ніхто не склав докупи»
Самогубства серед ветеранів та військових
Наразі свіжої статистики щодо самогубств серед військових та ветеранів в Україні немає.
Водночас, у 2023 році рівень самогубств серед ветеранів США зріс на 11,6% порівняно з 2020 роком. У середньому, за даними департаменту, понад 17 ветеранів щодня вчиняють суїцид. Загалом показники вдвічі більші, ніж серед цивільного населення.
До самогубства вдаються тоді, коли вже немає сил страждатиДенис Дудник
Психолог, ветеран Денис Дудник каже, що ця проблема характерна для ветеранів, бо вони після служби починають нове життя. Можуть мати відчуття неефективності, неінтегрованості в суспільство, психологічні проблеми, які виникають під впливом бойових дій, втрат, поранень.
«До самогубства вдаються тоді, коли вже немає сил страждати. Відтак дуже важливо слідкувати за своїм сном, харчуванням, самопочуттям, щоб не доходити до критичного стану», – каже психолог.
Він розповідає, що з депресивними епізодами мають справу не лише ветерани, а й діючі військові, які часто стикаються із виснаженням і втомою. У цій ситуації важливо, аби за психічним станом стежили не лише самі військові, а й командир. Адже самопочуття прямо впливає на ефективність та самозбереження під час бойових дій.
- В Україні є організації, що працюють саме для психологічної підтримки військових. На сайті Міністерства у справах ветеранів України зібраний список організацій, що надають психологічну допомогу ветеранам та їхнім родинам.
Анастасія Глазкова відзначає, що найкраще з ветеранами працюють ті психологи, які самі мають подібний досвід, долали подібні кризи. Однак, наголошує, що коли військові чи ветерани натрапляють на гарячій лінії на цивільних психологів, то також отримують допомогу і підтримку.
Форум