(Рубрика «Точка зору»)
Яким був 2024-й рік для Закарпаття? Чим ситуація у регіоні відрізняється від більшості областей України?
Третій рік війни видався на Закарпатті менш яскравим за попередні. Вже не було ажіотажу перших місяців російської агресії, коли у найзахіднішу область прибуло півмільйона біженців. Не траплялося, на щастя, й таких резонансних трагічних подій, як підрив гранат на сесії сільської ради у Керецьках чи руйнування надважливого моста через Тересву на трасі Рахів-Мукачеве через значно перевищену вагу вантажівки.
Цього року все було ззовні спокійніше, хоча внутрішньо стиснутіше. Як у туманний тихий ранок, який невідомо, що провістить.
Ракети частіше перелітають через перевал
На відміну від попередніх років російські ракети стали частіше перелітати за перевал, хоча досі це все ще поокремі випадки. Але вже відбулося їхнє збиття біля Мукачева та падіння у високих горах.
Уламки збитих ракет впали в лісі неподалік Павшина на Мукачівщині та Чорної Тиси на Рахівщині, а БпЛА – біля Верхньої Грабівниці на Мукачівщині. Тож навіть Угорщина згадала за власне ППО.
Життя в найглибшому тилу триває далі
Певна річ, що третій рік війни всіх добряче виснажив. Якщо перший рік ми закінчували з оптимізмом, другий вийшов – розполовиненим, то в третьому – відступаємо і просвітку наразі не видно.
Цей загальний настрій накладається на все. Тож бучних акцій чи урочистостей ніхто не влаштовує. Але життя в найглибшому тилу триває далі поміж виттям сирен та майже щоденним похованням загиблих героїв.
Діти народжуються, відкриваються книгарні, відбуваються театральні і кіно- фестивалі, а в Ужгороді з’явилася алея пальм.
Політичні струси
Траплялися, ясна річ, й резонансні політичні події.
Як-от, зняття Хустського міського голови Володимира Кащука, в якого була одна з найвищих зарплат серед мерів України. Зрештою, депутати міської ради не витримали й оголосили йому недовіру.
Лихоманило також владу й на Мукачівщині. Там у кримінальну справу вплуталися одразу два чиновники: міський голова Мукачева Андрій Балога та очільник Мукачівської районної ради Михайло Ланьо. Їх обвинувачують у продажу міської ділянки за значно заниженою ціною.
Мера Мукачева Андрія Балогу затримала СБУ.
Область набуде більш однорідної політичної палітри
Для Мукачева, де команда Віктора Балоги урядує вже чверть століття, це неймовірне потрясіння. Дехто бачить у цій справі зручний спосіб усунути давніх опонентів. Таким чином область набуде більш однорідної політичної палітри.
Це важливо з огляду на можливі вибори, про які цього року шепотілися по кутках, очікуючи на диво від нового американського президента Дональда Трампа, який пообіцяв швидкий мир. У будь-якому разі важковаговики тутешньої політичної сцени, неодноразові нардепи – Балога і Ланьо – після цьогорічного скандалу почуватимуться ослабленими.
17 березня на 74-році життя помер і двічі «губернатор» Закарпаття Геннадій Москаль – людина неординарна і діяльна, яка вписала свою яскраву сторінку в новітню історію краю.
Головним призначенням 2024 року стало підвищення голови Закарпатської військової адміністрації Віктора Микити до заступника керівника офісу президента. Такий злет показує, що в столиці цінують здібності цього полковника СБУ. На Закарпаття він був призначений перед війною, і три роки доволі впевнено керував тиловим краєм, зумівши не втрапити в гучні скандали.
З його рекомендації новим «губернатором» став його перший заступник Мирослав Білецький, який мав можливість тісніше поспілкуватися з президентом України під час дводенного візиту Володимира Зеленського на Закарпаття наприкінці жовтня 2024 року.
Демографія змінюється
Війна, як не парадоксально, подарувала Закарпаттю шанс суттєво оновитися.
Так, за даними нового начальника Закарпатської ОВА, з області виїхало близько 300 тисяч осіб (кожен четвертий мешканець краю). Чимало чоловіків-заробітчан на початок війни традиційно перебувало за межами України.
Натомість на Закарпаття приїхало 350 тисяч осіб з інших українських регіонів. (Зареєстрованих вимушено переміщених осіб до 130 тисяч).
Таким чином області вдалося зберегти довоєнну кількість мешканців. Хоча, ясна річ, структура населення інакша, бо замість вибулого працездатного – приїхало більше дітей, пенсіонерів та немічних.
Кількість угорців оцінюють у 70-80 тисяч осіб
Демографічні зміни торкнулися і національних меншин. Як повідомив начальник управління національностей та релігії ОВА Олександр Лях, кількість угорців в краї нині може складати половину порівняно з переписом 2001 року, коли їх було 152 тисячі. Сьогодні їхню кількість оцінюють в 70-80 тисяч осіб. Угорці на Закарпатті: «У нашому селі було перше хрещення за три роки війни, діти не народжуються». Подібна ситуація із румунами, які також масово скористалася своїм другим громадянством для еміграції.
Звичайно, велика частина закарпатців по війні повернеться додому, але далеко не всі. Тож область зазнає помітних демографічних змін. Однак у даний час переїзд жителів з інших регіонів певною мірою заповнює прогалини, що утворилися.
Міграційні процеси відбилися і на економіці краю.
Феномен економічного зростання посеред війни
На Закарпаття переїхало близько 300 підприємств, які поступово стають на ноги й інвестували в область вже 1 мільярд євро. (Це до 40% усіх релокованих підприємств України).
Створено понад 6 тисяч нових робочих місць.
На Закарпаття переїхало близько 300 підприємств
За словами голови обласної ради Романа Сарая, змінилася структура обласного бюджету.
Закарпаття поступово злазить із «голки» державних дотацій. Внаслідок збільшення надходжень від податків, дотаційність гірського краю зменшилася за три роки з 60% до 25%. А в 2025 році очікується і вихід на самоокупність.
Лише в 2024 році удвічі збільшилася кількість індустріальних парків, яких вже загалом десять.
Планують збудувати в області й п’ять сміттєпереробних заводів, перший з яких вже незабаром запустять.
Цілком новий напрям – створення альтернативних джерел енергозабезпечення.
За кількістю сонячних електростанцій Закарпаття серед перших в Україні. Такі СЕС вже мають понад 5 тисяч домогосподарств. Запрацювали в області і перші вітрові електростанції. Загалом Закарпаття нині виробляє через відновлювані джерела понад 300 мегават електроенергії.
Зміни у церковному житті
Знакові події трапилися і в церковному житті краю. Вперше до області завітав предстоятель Православної Церкви України митрополит Єпіфаній. Під час його візиту відбулося освячення собору ПЦУ в Хусті, який будували 9 років.
Ухвалення Верховною Радою закону про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із Росію, поставила у підвішений стан громади Української православної церкви Московського патріархату, яких в області є найбільше, але вони не перевищують 50% від загальної кількості релігійних спільнот.
Натомість Мукачівська греко-католицька єпархія влітку отримала єпарха в особі нововисвяченого єпископа Теодора Мацапули. Після чотирьох років невизначеності є сподівання, що греко-католики області нарешті перепочинуть від взаємопоборювань, викликаних ідеологічним протистоянням та переходом на новий церковний календар.
Цьогоріч Ужгород також став місцем двох зустрічей керівника українського уряду Дениса Шмигаля зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо, який у проміжках між ними пережив атентант, в якому дивом вижив після п’ятьох кульових влучань.
Візит словацького лідера до Путіна наприкінці року ще раз підкреслив, до лідерів якої формації тяжіє Фіцо, якого вдома критикує інтелігенція та студентство за авторитарні методи.
Так само у 2024 році відбувся офіційний візит до України й прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який побував у Києві вперше за час війни і навіть спробував зіграти роль миротворця, відвідавши і Москву, і Пекін. Щоправда, без видимого успіху.
Із цими двома сусідами Україна нині має найбільше труднощів в ЄС. Але, якщо хочемо, щоб нас поважали, мусимо відстоювати і власні інтереси.
Олександр Гаврош – письменник, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум