Доступність посилання

ТОП новини

Одна головна причина. Чому Росія посунула на Вугледар і чим це загрожує?


Танк військ РФ горить у полі на околицях Вугледару, 5 листопада 2023 року
Танк військ РФ горить у полі на околицях Вугледару, 5 листопада 2023 року

Від початку вересня війська РФ активізували свої зусилля, щоб захопити невеличке шахтарське містечко Вугледар поблизу Курахового на Донеччині. Це вже далеко не перша спроба, однак після літнього наступу України 2023 року фронт навколо Вугледара був стабільним. Зараз тут ідуть механізовані штурми за підтримки штурмової та бомбардувальної авіації, і агресор домігся кількох просувань. Він намагається обійти Вугледар з флангів. 3 вересня стало відомо про окупацію села Пречистівка на західному фланзі); 9 вересня агресор окупував Водяне на східному фланзі, повідомили у проєкті DeepState.

Чому окупантам важливо захопити Вугледар, а Силам оборони – його утримати? Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Спершу погляньмо, де відбуваються ці події.

Генеральний штаб ЗСУ у своїх зведеннях відносить Вугледар та села на північ, північний схід і захід від міста до Времівського напрямку. Власне, Времівка – це село у Великоновосілковській громаді Волноваського району, що розташоване приблизно за 30 км на північний захід від Вугледару.

Важливим для логістики вугледарського гарнізону є село Богоявленка. Воно розташоване за 7 км на північ. Через це село іде дорога місцевого значення з Вугледару. Велика траса 00532 Вугледар–Костянтинівка на цей час уже перерізана противником.

А от найближчим стратегічно важливим для військової та цивільної логістики містечком до Вугледару є Курахове. Воно розташоване за трохи більше, ніж 20 км на північний схід, та утворює інший напрям фронту – Курахівський. Зараз Росія дуже активно атакує там, і щоразу, коли має просування на Курахівському або Покровському напрямках, над Вугледаром «нависає» все більша контрольована противником пляма:

Що зараз: атаки, авіаудари

У часовому відтинку з 9 до 16 вересня війська РФ щодня завдавали авіаударів або по району самого містечка, або по району сіл на північний схід, північ і північний захід (Водяне, Богоявленка, Новоукраїнка).

За цей же час українські військові відбили тут 53 атаки. Це менше, ніж на Курахівському і Покровському, де в середньому лише за добу РФ проводить від 30 до 50 атак, проте, саме у вересні агресор почав добиватися просувань біля Вугледару.

Крім того, якщо противнику вдасться продавити Вугледар, Курахове стане ще більше вразливим, оскільки мішок навколо нього – який зараз є не надто помітним – звузиться. Ці ділянки фронту тісно пов'язані та впливають одна на одну.

З окупацією на початку вересня Пречистівки та Водяного гарнізон міста Вугледар потроху опиняється у вже звичних для тактики агресора флангових «клешнях»: вони починають рости на північ зі східного та західного флангів.

Ось так виглядали фланги Вугледара (відповідно до мапи проєкту DeepState) 1 вересня:

Фланги Вугледару станом на 1 вересня 2024 року
Фланги Вугледару станом на 1 вересня 2024 року

А ось так виглядає ситуація довкола містечка станом на 16 вересня після окупації Водяного та Пречистівки:

Фланги біля Вугледару станом на 16 вересня 2024 року
Фланги біля Вугледару станом на 16 вересня 2024 року

Також перед військами РФ наразі стоїть завдання перерізати логістику на цьому напрямку. Про це говорить, зокрема, спрямування штурмових дій та авіаударів у напрямку села Богоявленка. Адже через нього також проходять шляхи постачання.

«Зараз вони починають рухатися убік населеного пункту Богоявленка. Зараз там бої ідуть за шахту №3. Відповідно, це наступний населений пункт, де проходить дорога до Вугледару. Мабуть, критичний, єдиний останній логістичний шлях між Вугледаром і тиловими населеними пунктами. Відповідно, зараз війська РФ можуть намагатися розвивати успіх саме в ту сторону», – наголосив в ефірі Радіо Донбас Реалії Роман Погорілий, аналітик проєкту DeepState.

До прикладу, 16 вересня у Богоявленці три російських авіабомби пошкодили 23 приватних будинки, повідомили у поліції Донеччини.

Історії невдалих штурмів

Битва за Вугледар, фактично почалася у листопаді 2022 року зі штурмів села Павлівка (близько 2 км на південний захід). Наразі Павлівку тимчасово окупували.

Тоді війська РФ упродовж чотирьох днів втратили декілька сотень морських піхотинців зі складу елітної 155-ї бригади і певну кількість бронетехніки.

Наприкінці січня 2023 року Вугледар, як і Бахмут, став головним напрямком удару військ РФ на Донбасі.

«Біля Вугледару ситуація складна… Кац***пи розпочали атаку з Павлівки в бік дач і з Микільського в бік дач та Вугледару. Допоміжний удар наноситься з села Шевченко. Кістяком атаки є знову морська піхота ворога. Частину дач втрачено, а точну ситуацію у всій зоні на південь від Вугледару невідомо», – зазначили 24 січня аналітики проєкту DeepState.

У лютому 2023 року на штурм Вугледару знову висунулася броньована колона. У підсумку бійці 21-го ОМПБ «Сармат» за підтримки 72-ї ОМБр та 55-ї артилерійської бригади відбили штурм, взяли полонених та пошкодили дві БМП-3, бронетранспортер БТР-82А та один танк Т-80БВ.

Тактика: мотоцикли, «броня», авіація

Влітку цього року російські війська для штурмів застосовували швидкі та маневрені мотоцикли та багі, проте восени використовують велику кількість бронетехніки, повідомив Донбас Реалії «Сенатор», офіцер 148-ї окремої артилерійської бригади ДШВ.

«Кілька днів тому ворог розпочав максимальний наступ на одному з флангів Вугледара, застосувавши при цьому до п'яти десятків броньованої техніки: танки, ББМ і так далі. Тактика була наступна: не вся техніка відразу йшла, а йшла групами з часовими інтервалами. Перша група зайшла, розбили, далі наступна група зайшла, розбили, розбили, розбили... Ворог, застосувавши цю кількість техніки, добився мінімальних успіхів, от і все», – зазначив «Сенатор».

Генштабі ЗСУ нерідко повідомляють, що агресор штурмує Времівський напрямок за підтримки штурмової та бомбардувальної авіації.

Значення Вугледару

Степ і оборона

Оборона містечка, перш за все, важлива з огляду на рельєф Донеччини. Це визнають самі українські військові.

«Вугледар має величезне стратегічне значення, за ним починається одна великий широкий степ з доволі невеликими населеними пунктами, і росіяни там будуть мати величезну перевагу, а нам знову прийдеться чіплятися за нові рубежі, і як показує практика, ми це не завжди, я б сказав що не завжди вміємо. Не завжди батькам-командирам дістає вміння правильно організувати оборону», – ділиться Микола Мельник, офіцер ЗСУ.

Південна логістика РФ

Утримання Вугледару дозволяє ЗСУ тримати під вогневим контролем частину логістики окупантів на півдні Донеччини, сказав в ефірі «Еспресо» військовий експерт Владислав Селезньов.

«Втрата Вугледару – це втрата можливостей української армії впливати засобами артилерійського ураження на ключову логістичну магістраль, що проходить через деякі залізничні станції півдня Донецької області (Волноваха, до прикладу)... Ворог розуміється на вразливості Керченського мосту, тому намагається максимально убезпечити логістичні шляхи (автомобільні і залізничні), що прямують уздовж Азовського моря», – наголосив Селезньов.

Знищений російський танк біля Вугледару, 5 листопада 2023 року
Знищений російський танк біля Вугледару, 5 листопада 2023 року

Курахове-Вугледар

Наразі російські війська просуваються до Курахового зі сходу. Станом на 17 вересня відстань від «сірої зони» до околиць – близько 7 км.

У випадку окупації Вугледару у агресора виникає оперативний простір для просування до цього містечка зі півдня. А Курахове – це важливий пункт і для логістики ЗСУ, і – завдяки електростанції – для життєдіяльності усієї Донеччини

Так само, з можливими просуваннями окупантів до міста Курахове значно ускладниться постачання бійців, техніки та боєприпасів і виникне загроза напівоточення з півночі угруповання ЗСУ у Вугледарі.

Розтягування резервів ЗСУ

Кремль прагне окупувати Вугледар та Курахове, аби відтягнути сили ЗСУ від оборони Покровська, йдеться у звіті аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Скоординовані російські наступальні операції з південного флангу Покровського напрямку на західний фланг української оборони навколо Вугледара, ймовірно, спрямовані на посилення тиску на українські сили, які обороняються на заході Донецької області, і створення умов для подальших успіхів у пріоритетних наступальних зусиллях Росії в у напрямку Покровська», – наголосили в ISW.

Захопити те, що вдасться

Російські війська прагнуть захопити якомога більше територій Донеччини до сезону дощів, коли ускладниться рух бронетехніки, сказав військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі Свобода Ранок (проєкт Радіо Свобода).

«Російські війська вперлися у Покровськ. Вони розуміють, що далі не просунуться. А десь до початку дощів треба максимальну кількість територій захопити… Курахівський напрямок – це просто тому, що вони намагаються куди-небудь просунутися для того, щоб хоч якось до дощів мати якусь перевагу», – аналізує наміри військ РФ Олексій Гетьман.

Рухи у районі Вугледару «постійним маніпулюванням оперативними резервами» називає військовий експерт Михайло Жирохов. Він вважає, що ключовим населеним пунктом для російських військ на цьому напрямку наступу є не Вугледар, і навіть не Курахове, а – Покровськ.

«Покровський напрямок у російських військ є магістральним. І вони намагаються взяти саме Покровськ. А якщо вдасться взяти інший населений пункт, – то вони візьмуть його під контроль. Але в цілому не проглядається поки що направлення виключно на Курахове», – сказав Жирохов ефірі Радіо Донбас Реалії.

Також, за інформацією експерта, активність військ РФ на Курщині може бути пов’язана з їхніми очікуваннями локальних контрнаступальних дій ЗСУ на напрямку Курахового.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

  • Зображення 16x9

    Сергій Горбатенко

    Позаштатний кореспондент Радіо Свобода з 1 лютого 2015 року. Автор матеріалів для Радіо Донбас.Реалії.

    Працював журналістом у Громадському телебаченні Донбасу, регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Донецькій області. Був редактором на телеканалах «ТОР» і «С+» (Слов’янськ). Закінчив філологічний факультет Донбаського державного педагогічного університету (Слов’янськ).

Форум

XS
SM
MD
LG