Російська армія вперше за кілька місяців найбільше штурмувала не на Покровському напрямку, повідомив вранці 10 вересня український Генштаб. Лідером став Курахівський напрямок, куди відомство включає і населені пункти на півдні Очеретинського виступу – зокрема, Українськ, а також Красногорівку, Костянтинівку та Георгіївку. Там за добу було 46 штурмів, в той час як в напрямку Покровська та Мирнограда – 41.
Саме навколо Курахового – міста із майже 20-тисячним довоєнним населенням, в якому розташована одна із найбільших ТЕС Донбасу – досі відбуваються масовані механізовані штурми російських військ. На інших напрямках агресор дотримується тактики малих піхотних груп, які пересуваються пішки чи на мотоциклах.
Як ЗСУ вдалося сповільнити армію Росії на Покровському напрямку, що змінилося у тактиці штурмів агресором міст навколо Покровська та чи досі російські розвіддрони Zala та «Орлани» панують в небі над Донбасом? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали в аеророзвідника 68-ї окремої єгерської бригади ЗСУ на позивний «Гусь», який перебуває на цій ділянці фронту.
_________________________________
– Судячи зі зведень Генштабу за останній тиждень, здається, що темп наступу росіян на Покровському напрямку знижується, принаймні якщо говорити про кількість атак. Це так?
– Я б сказав, що вони просто переключили свої зусилля трошки на інші ділянки, зважаючи на те, що я чув і знаю. Тобто вони не напряму продовжують тиснути на сам Покровськ і Мирноград, а південніше – на Українськ, Цукурине, Гірник.
Там тепер масовість атак збільшилась, саме от в тому напрямку, на південь.
Вони намагаються знайти слабші місця в нашій обороні
– З чим ви це пов'язуєте, що вони почали пробиватися на південь?
– Я вважаю, що вони намагаються знайти слабші місця в нашій обороні, намагаються там, тут. В лоб ще атакують, але вони вже розуміють, що одночасно атакувати, скажімо, по центру, на правому і на лівому фланзі [Покровського] напрямку в них сил вже немає.
– Розкажіть, там все одно відбуваються штурми на Покровському напрямку, де стоїть ваша бригада? Який вигляд ці штурми мають, наскільки вони інтенсивні?
– Звісно, інтенсивність, не можна сказати, щоб сильно знизилась. Вони (штурми – ред.) мають той самий вигляд, що і раніше, тобто переважно це піхота, група з кількох людей. Раніше це могло бути 2-3 бійці, які пробують до наших позицій просуватися, [спочатку] розвідка боєм, потім артпідготовка, звісно, іде, КАБи кидають.
Взагалі перед тим, як вони пробують захопити наші позиції, на них випускається все, що в них є практично. Хіба що «Солнцепьоків» (ТОС-1А, важкі вогнеметні системи на озброєнні армії РФ – ред.) конкретно на нашій ділянці давно не чув, не бачив, – але це не значить, що їх немає десь поряд. І плюс ще групи, якими вони почали атакувати, збільшились. Тепер це може бути відділення 10-15 осіб, іноді аж до взводу. Тобто атакуючі піхотні групи збільшилися.
– Я не знаю, де конкретно стоїть ваша бригада, але ми бачимо – темпи наступу росіян на Покровськ сповільнились. Мабуть, це пов'язано з певними заходами, які вжило українське командування. Ви зараз тримаєте оборону на укріпленій ділянці фронту, там є фортифікації, де ви перебуваєте? Чи ви використовуєте житлові будинки, вже безпосередньо околиці міста як фортифікації?
– Ми використовуємо все, що можемо. Ми і в посадках, і не лише в посадках. Скажімо так, в смузі населених пунктів ми теж перебуваємо. Тобто по-різному.
Читайте також: Як працює «довга рука» ЗСУ: офіцер-ракетник ЗСУ «Липень» про «Точку-У»
– І ви, як аеророзвідник, мабуть, багато бачите, що там по той бік лінії зіткнення. Там щось російські військові стягують до фронту, техніку якусь? Чи зараз тактика на малі штурмові групи, мотоциклетні ось ці от взводи?
– Так, ви правильно згадали. Вони продовжують оцю тактику таких «банзай-атак» мотоциклетних. На багі теж пробують атакувати. Тривають штурми знов-таки цими малими піхотними групами. Щоб броню стягували десь – це не близько в тилу, десь, може, в самому Донецьку чи ще далі. Але не близько до лінії [зіткнення].
– Як росіяни літають зараз на Покровському напрямку? Це, я так розумію, саме ваші візаві. Чи продовжують дрони-розвідники, російські «Орлани», Zala доставляти стільки ж проблем українським захисникам? Чи вистачає способів боротьби з ними? І чи є детектори, аби бачити, що вони працюють над вами?
Військові РФ продовжують оцю тактику таких банзай-атак мотоциклетних
– Так, детектори в нас є. А стосовно SuperCam, «Орланів», Zala та інших неприємностей російських, я не відкрию, мабуть, секрету, що не тільки наша бригада, а й пілоти інших бригад знайшли ефективні способи боротьби з ними. Це FPV-дрони, і вони вже ефективно вражають ворожі дрони-розвідники, про які я щойно згадав і ви раніше згадали. Їх стало менше.
– А управляють ними звичайні оператори FPV-дронів, які раніше вражали техніку агресора, а тепер полюють за цими дронами-розвідниками? Чи це вже як окрема спеціалізація? Є ж специфіка певна в роботі з ними?
– Специфіка є, але пілоти наші постійно самовдосконалюються, здобувають нові профілі, ось вони навчилися і протистояти дронам-розвідникам також.
– А можете сказати кілька слів, в чому ця специфіка? Це дуже цікава тема, боротьба з дронами. Це ж висота декілька кілометрів, до 4 кілометрів, я так розумію.
– Вони дістаються, скажімо так, і на меншій висоті. Звісно, майстерність пілота має бути непересічною, нашого пілота в сенсі. Якісь секрети в ефірі, звісно, я розкривати не буду.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум