Анатолій Крат
ПРАГА – З 1 по 9 липня 2022 року у чеських Карлових Варах проходить 56-й Міжнародний кінофестиваль. Ця важлива культурно-громадська подія традиційно користується великою популярністю серед професійної публіки та численних глядачів.
6 липня в рамках Карловарського фестивалю відбудеться показ дебютного документального фільму «Восьмий день війни» режисерки Оксани Мойсенюк, яка понад 15 років живе і працює в Чехії.
Оксана переїхала до Праги після закінчення львівського факультету журналістики в університеті Івана Франка, і поступово почала торувати стежку до місцевих медіа.
На початку дописувала до «Української газети», працювала виконавчою продюсеркою на двох чеських телеканалах, а згодом редакторкою і ведучою на спортивному каналі чеського телебачення.
Зрештою 2016 року заснувала товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Продакшн», яке виробляє телевізійні сюжети, комерційні та освітні відеоролики, а також документальні фільми.
Останні чотири роки, разом з чеською командою, Оксана Мойсенюк знімає документальну стрічку про українських заробітчан у Чеській Республіці. Це тривалий процес, позаяк авторка використовує метод спостереження, під час якого учасникам зйомок приходиться довго чекати на цікаву чи навіть кумедну ситуацію, або якусь незвичайну подію.
Прем’єра фільму планувалася восени цього року і мала засвідчити документальний дебют молодої режисерки.
«Але нас усіх спіткала величезна біда, і так вийшло, що моїм дебютом наразі стала стрічка про війну. Чи радше про вплив війни на представників української діаспори в Чехії», – пояснює Оксана.
Жах та безсилля від того, що відбувається на нашій рідній землі, ми трансформували в допомогу та консолідацію силОксана Мойсенюк
«Ідея спалахнула в моїй голові на шостий день війни, - продовжує вона, - коли ми всі гуртом в численній українській громаді Чехії безперестанку контактували, і встигали зробити чимало справ на своєму полі діяльності: організовували гуманітарні вантажі, шукали бронежилети для армії, їздили за українськими переселенцями до кордонів, поселяли їх у чеських домівках, допомагали з реєстрацією та отриманням віз біженців тощо. Весь жах та безсилля від того, що відбувається на нашій рідній землі, ми трансформували в допомогу та консолідацію сил у так званому чеському тилу. І в певну мить я збагнула, що живу наче у фільмі, і як документалістка просто не маю права це не зафіксувати!»
Задум режисерки полягав у тому, щоб відзняти фільм лише за один день і показати, які події під тягарем війни відбуваються за цей короткий період всередині української громади у різних місцях Чехії.
На восьмий день війни ми знімали від самого ранку до пізньої ночі
«По-перше, для мене було принципово знімати відразу після тижня російського вторгнення в Україну; по-друге, мене приваблювала дата, яка припадала на цей день – 3.3.2022. Тижнева відсутність сну, шалений адреналін і нечуване бажання увіковічнити наше сьогодення, не залишали на моєму шляху жодних перешкод.
Менше ніж за добу я зібрала двадцять професіоналів у знімальні штаби, обрала героїв для фільму та склала навколо них вісім сюжетних ліній. На восьмий день війни ми знімали від самого ранку до пізньої ночі. Врешті-решт при монтажі у фільмі залишилось п’ять сюжетних ліній», – ділиться задумом дебютантка.
І хоча дія фільму відбувається у Чехії, вважає Оксана, але тисячі таких українців є в кожному куточку світу. І кожен реагує на війну по-своєму. Таким чином, ця стрічка може стати своєрідною одою українській діаспорі. Тим співгромадянам, які мешкають за кордоном, але міцним і глибоким корінням назавжди скріплені з Україною.
Під час монтажу дедалі більше викристалізовувалося, що «Восьмий день…» – це фестивальна стрічка, а в європейському суспільстві дедалі більше відчувається втома від теми війни в Україні.
Тож творча команда у складі режисерки й продюсерки Оксани Мойсенюк, драматурга Томаша Бояра та режисера монтажу Шімона Шпідли, ставила собі за мету знову і знову нагадувати Європі про цю трагедію. Тим паче, що їхній фільм – один із перших на тему війни, який так швидко з’явився в Європі. Тому зараз стрічку активно реєструють на міжнародних фестивалях.
Оксана також зізнається, що одним із найскладніших моментів проєкту було фінансування. Воно залишається відкритим, і команді наразі конче потрібна підтримка фондів чи приватних донаторів.
Літній карловарський показ «Восьмого дня війни» доступний лише за запрошеннями, він – у позаконкурсній програмі. Втім до широкого кола глядачів стрічка потрапить вже восени цього року на інших міжнародних кінофестивалях, також у кінотеатрах Чехії, а згодом - і в етері державного Чеського телебачення, яке є копродюсером фільму.
