Олег Андрусяк останніх 25 років живе у Польщі. Сюди він приїхав з Івано-Франківська, коли після закінчення школи не зміг вступити до медзакладу. Освіту стоматолога чоловік здобував вже в Люблінському медуніверситеті, згодом почав працювати.
З початком повномасштабного вторгнення Андрусяк взявся допомагати військовим з амуніцією, а потім переключився на автомобілі для військових медиків. Щоб мати змогу купувати, ремонтувати і відправляти на фронт машини, чоловік мобілізував лікарську спільноту Польщі. Чи втомилися колеги Олега Андрусяка від війни в Україні? Чи стало складніше діставати автомобілі для фронту? Про це польський стоматолог розповів Радіо Свобода.
Щойно почалося повномаштабне вторгнення, розповідає Олег Андрусяк, відчув потребу допомагати. Спочатку це були лікарські матеріали, медикаменти, одяг та шоломи для військових. А потім волонтерство чоловіка звелося до авто, головно для військових медиків.
«У мене на війні кілька родичів і знайомих. Вони просили саме машини. І так все почалося. Це різні авто, переважно джипи, пікапи і бусики. Найбільше там потрібні Volkswagen T4, бо вони прості в ремонті і рідше ламаються», – розповідає Олег Андрусяк.
Авто віе шукає в інтернеті, більшість знаходить у Польщі. Також приганяє з Німеччини: «Одна машина, яку ми зараз будемо якраз ремонтувати – з Франції, Mitsubishi L200. Маю багато знайомих у Польщі, головно лікарів, яких я залучив через соцмережі. Багато маємо машин від знайомих, від місцевих бізнесменів, які коли хочуть їх продати, продають нам дешевше, іноді віддають безкоштовно. Це вже така мережа утворилася, хтось комусь сказав і так рознеслася інформація».
Олег Андрусяк мешкає у місті Леґніца на Заході Польщі. Каже, тутешні бізнесмени віддано підтримують його ініціативу.
«Наприклад, місцевий підприємець Мирослав Пласконь, який має транспортну фірму, заправляв нам майже всі машини, які ми переганяли в Україну, а це немалі кошти. Також він допомагає дістати автомобілі, серед колег власників транспортного бізнесу знаходить машини за пів ціни», – розповідає Андрусяк.
Медик – медику
Лікарі охочіше допомагають, є така солідарність
Також стоматологу вдалося підключити до допомоги лікарське середовище з різних міст Польщі. Хтось віддає чи суттєво дешевше продає свої старі автомобілі, хто не має – перераховує гроші на інтернет-збірку.
«Лікарі охочіше допомагають, як медик – медику, є така трохи солідарність більша. Відгукуються знайомі ще з часів навчання. Пишу в групи лікарів, стоматологів і так доволі позитивно відгукуються колеги, яких я взагалі не знаю, десь з Білостоку, Варшави, Лодзі. Відгукуються і кажуть, що хотіли би допомогти. Є стоматологи, які допомагають регулярно і такими серйозними сумами, раз на 2-3 місяці по 2 тисячі злотих пересилають. Так воно працює», – додає Олег.
Довіра до волонтера виникла завдяки фотозвітам, які він публікує у соцмережах, але з міркувань безпеки робить це із великим запізненням.
«Коли минає кілька тижнів, аж тоді я публікую, щоб не було відомо, де та машина, що і як. Мені здається, що з цим треба бути обережним і показувати не одразу. Публікую, щоб показати тим, хто допомагає, що робота зроблена, щоб можна було легше збирати гроші на наступні авто», – розповідає стоматолог.
Олегу Андрусяку вдалося передати на фронт, різним підрозділам уже понад 30 машин, ще три чекають ремонту. З цим допомагає Віталій Бурчик із Житомирщини.
«Коли почалася війна, він повернувся з Польщі в Україну, пішов на фронт, прослужив більше ніж рік, після демобілізації повернувся до Польщі. Він механік і ремонтує усі наші машини. Я займаюся організаційними питаннями, шукаю авто, гроші на них, а Віталій суттєво допомагає в ремонті. Майже все робить сам. І дійсно дуже багато свого часу на це покладає, маючи родину і малих дітей», – зауважує Андрусяк.
Залученість пацієнтів
До волонтерської діяльності стоматолог залучає і пацієнтів. Одну машину, за словами Олега, подарувала пацієнтка, ще одну вдалося «виторгувати» в іншого клієнта.
Приємно, коли нам роблять фотографії і показують, що машина, яку ми передали два роки тому, досі їздить
«У мене є пацієнт, який має гроші, – розповідає він. – Якось він до мене телефонує ввечері у вихідний день і скаржиться, що болить зуб. Я кажу, на жаль, мене немає в кабінеті і я не можу приїхати. Він просить, і я тоді кажу: «Як буде якась машина, то зробимо зразу, сьогодні». Він сказав, що машина буде, я вийшов на роботу, полікував зуб. І справді за кілька днів він пригнав машину з Німеччини. То не була дуже дорога машина, десь за півтори тисячі доларів, Chrysler Voyager дизельний в доброму стані».
Ця машина, пригадує Олег, відслужила півтора року. Знищила її ракета, яка прилетіла у СТО в Дніпрі: «Приємно коли нам роблять фотографії і показують, що, наприклад, Х Trail, який ми передали два року тому, досі їздить. Знищених маємо лише чотири машини».
Переганяють автомобілі на фронт перевірені волонтери, щоправда, за словами Олега, з ними останні кілька місяців складно. Ймовірно, це через закон про мобілізацію, менше чоловіків можуть поїхати за кордон: «Доводиться комбінувати, переганяємо машину, наприклад, в Перемишль, там шукаємо поляка, який перевезе її через кордон, а там вже забирають українські волонтери».
За словами Олега Андросяка, у лікарському середовищі немає втоми від війни, медики допомагають, як і на початку вторгнення Росії в Україну.
«Ті, хто допомагали, ті й допомагають, а які на початку не допомагали, то і зараз не допомагають. Мені здається, що серед людей, не знаю, може так не гарно казати, освічених, втоми немає. Я її принаймні не бачу, бо не є важче збирати. Нема такого, що той, хто допомагав каже: «дайте спокій», – каже Андрусяк.
Щоб заробити більше грошей і купити машини, я іноді працюю по 12 годин на добу
Волонтерство – це важка робота, яка забирає багато часу в родини, зізнається стоматолог. Каже, що іноді сам відчуває втому, але зупинятися він не планує, аж до перемоги.
«Щоб заробити більше грошей і купити машини, я іноді працюю по 12 годин на добу, часто по суботах. Чесно скажу, що втомлений трохи, але солдати найважливіші, вони по справжньому втомлені в тих окопах, віддають своє життя», – зауважує Андрусяк.
Діти-герої
Торік польський стоматолог організував літній відпочинок для 25 дітей захисників з Дніпропетровщини. Два тижні вони провели у Вроцлаві.
«Ми зібрали переважно напівсиріт або дітей військових. Серед лікарів я назбирав гроші, і ми запросили дітей з трьома вчителями. Ми їм досить гарну програму зробили. А потім мій знайомий польський священник побачив, що ми таке зорганізували і запропонував теж допомогу. За місяць він організував другий тур відпочинку дітей біля моря. Нам треба було платити лише за квитки туди і назад, а все решта він взяв на себе», – розповідає Олег Андрусяк.
Цього літа стоматолог теж планував влаштувати схожий відпочинок, але через брак часу цього не вдалося зробити. Каже, спробує організувати для дітей зимові канікули.
Форум