Вибух на Керченському мосту, підрив трьох ниток газопроводу «Північний потік», повідомлення російських ЗМІ про виявлення та ліквідацію невідомих об’єктів, що рухаються біля берегів Криму. Всі ці події поєднує можлива причетність до зазначених фактів зброї нового покоління. У побуті це називають морськими дронами або просто – роботами.
Про те, які бувають морські дрони, де їх випробовують у Криму та як військові стратеги збираються їх використовувати – у матеріалі Крим.Реалії.
Від штучного інтелекту – до війни роботів
Мілітаризація штучного інтелекту непокоїть уми планети. Поширення його військової варіації може зробити Землю менш безпечною.
Майбутня війна – це війна роботів. Над цим працює весь світВалерій Половінкін
«Втрати техніки в будь-яких бойових діях – це втрати, які завжди можна відновити. Втрати людей ніколи не можна відновити. І тому весь світ у війнах майбутнього переходитиме на безекіпажні підводні човни, безекіпажні літальні апарати, безекіпажні кораблі. Майбутня війна – це війна роботів. Над цим працює весь світ», – заявив Інтерфаксу науковий керівник російського Криловського державного наукового центру Валерій Половінкін.
Про морські безекіпажні системи пишуть не так багато, як про аналогічні літаючі системи – безпілотники. Військові дрони використовують у повітрі, на землі, а також – на воді та під водою. Це морські безекіпажні надводні кораблі та безлюдні підводні апарати.
Морський робот причетний до підриву Керченського мосту?
Слідчий комітет Росії як одну з основних розробляє версію про підрив Керченського мосту спецслужбами України. У цій версії спостерігачі виявили значні нестиковки: можливе підроблення зображення українського паспорту водія, невідповідність рентгенівських знімків фури її видимій конструкції, неправильне трактування елементів на місці події. Низка спостерігачів вказує на можливість підриву з-під мосту, зокрема з використанням морського дрона чи торпеди.
Спікер Головного управління розвідки України Андрій Юсов назвав «нісенітницею» російське розслідування вибуху, а радник глави офісу президента України Михайло Подоляк стверджує, що підрив «особистого проєкту Путіна» – справа рук самих росіян та атака на ФСБ Росії з боку військового керівництва.
Коментуючи на прохання Крим.Реалій події навколо Керченського мосту, експерт Центру оборонних стратегій (Київ), капітан 1 рангу запасу Андрій Риженко також висловив сумніви.
«Так, дійсно, є парадокс: руйнування не відповідають заявленій версії, виникає безліч питань, зокрема – чому не постраждала сусідня смуга для руху, а руйнування першої смуги виглядають, м’яко кажучи, «дуже елегантно»? Я не знаю, що там сталося точно, але те, що міст посилено охороняється, – це факт. Для ведення протимінної та протидиверсійної роботи морський дрон – це найефективніший засіб», – заявив він.
Вибух на Кримському мосту: охоплені вогнем цистерни та паніка у Криму (фотогалерея)
У Криму створюють та випробовують морські військові автономні системи
На націоналізованому окупантами та підсанкційному сімферопольському заводі «Фіолент» продовжують випускати корабельну автоматику та інші системи для військових кораблів Росії.
Закладені в липні 2020 року за участю президента Росії на суднобудівному заводі «Затока» два універсальні десантні кораблі проєкту 23900 будуть оснащені «протимінними безекіпажними катерами та підводними безпілотниками російської розробки».
Випробування прототипу безекіпажного катера для військово-морського флоту Росії планували здійснити влітку 2019 року у Чорному морі. Саме роботизованими плавзасобами планується оснастити російські військові тральщики нової серії «Олександрит». Прототип такого катера створили на Середньо-Невському суднобудівному заводі (СНРЗ). Апарат може керуватися як дистанційно, так і з борту катера. Таких катерів розмістять на «Олександритах» одразу два. Також катери можуть бути застосовані і на більших кораблях.
СНСЗ – суднобудівний завод у селищі Понтонний біля Санкт-Петербурга. Завод ремонтує та виробляє продукцію цивільного та військового призначення. Він входить до складу акціонерного товариства «Об’єднана суднобудівна корпорація», яка після незаконної анексії Криму привласнила Севастопольський морський завод та Феодосійський завод «Море».
Безекіпажне судно Росії «Піонер-М» у майбутньому бачать учасником битви кораблів-роботів. Його у вересні перебазували із Санкт-Петербурга до Севастополя. Цей проєкт на базі російського Севастопольського університету розробляли студенти семи вишів. Для випробувань за проєктом на СНСЗ було виготовлено кілька радіокерованих безекіпажних катамаранів.
Андрій Риженко вважає, що Росія реалізує такі проєкти, незважаючи на нові претензії на панування у світовому океані, заявлені у морській доктрині, нещодавно затвердженій Володимиром Путіним.
«Піонер М» – досить великий варіант дрону. У Росії все роблять велике. Для такого дрону, наприклад, можна скласти маршрут. Він може стояти біля Севастополя і робити човникові рухи – як корабель радіолокаційного дозору, або в подальшому його можна оснастити озброєнням – ракетами чи торпедами», – вважає він.
Дрони Росії залежать від Заходу
«Росія безнадійно відстала від США та Китаю, …щодо підводних безпілотників, то вони перебуває на недосяжній висоті, зробивши «Посейдон». В області ж надводних дронів виглядає досить блідо. … У 2016 році концерн «Калашников» оголосив, що його дочірня компанія ZALA AeroGroup розробляє «безпілотний авіаносець для безпілотних розвідувальних квадрокоптерів». …Якісь інші російські роботи в галузі надводних безекіпажних катерів чи кораблів в інформаційному полі не проглядаються…», – писав у середині 2021 року у своєму матеріалі оглядач видання «Вільна Преса» Володимир Тучков.
«Звісно, ми відстали у цій галузі. Але поступово почали наздоганяти закордонних конкурентів», – так оцінював ситуацію з морськими дронами Росії військовий журналіст Олександр Іванін вже у грудні 2021 року.
Оцінюючи активність агресора, Андрій Риженко зазначив, що російські розробки в цій галузі критично залежать від західних технологій.
Інформації не так багато, особливо про такі дрони та малі підводні човни, які використовуються для здійснення диверсійних робітАндрій Риженко
«Ці технології росіяни дуже активно тягли із Заходу. Вони попрацювали з французькою компанією «Еко Груп», і тепер усі їхні сучасні тральщики є носіями штатного дрона – невеликого катера, який керується з корабля. Цей дрон здійснює пошук мін та їх розмінування. Інформації не так багато, особливо про такі дрони та малі підводні човни, які використовуються для здійснення диверсійних робіт. Однак дрон коштуватиме на порядок менше, ніж крилата ракета. Роботизований плавзасіб повинен мати зв’язок із супутниковою системою, він має бути забезпечений координатами цілі, в основному статичної», – розповів експерт.
На думку Андрія Риженка, окупувавши Крим, Росія доповнила науково-практичні можливості, які мала до цього, а також захопила випробувальні військові полігони. Проте практичній роботі перешкоджають санкції, запроваджені проти російської агресії.
Єдиною перешкодою для них є санкції. Зупинилися постачання складових частин таких дронівАндрій Риженко
«Не слід применшувати їхні інженерні можливості. Сьогодні, якщо буде поставлене завдання, відповідні російські структури виконають його. Я гадаю, що вони вже відпрацьовують такі завдання. Єдиною перешкодою для них є санкції. Зупинилися постачання складових частин таких дронів. І тут можуть відбуватися дуже цікаві речі. Наприклад, генератори, які частково використовують штучний інтелект, уже не отримаєш. Росіяни багато говорять про нанотехнології, штучний інтелект, але самі нічого не роблять. Як правило, вони таке купують», – наголосив співрозмовник Крим.Реалії.
Російським дронам можна і потрібно протистояти
Як заявив Андрій Риженко, Росія після розвалу СРСР до 2010 року «завмерла» у плані корабельного військового будівництва. Окремі проєкти кораблів та підводних човнів, які вони реалізовували ще за радянських часів, до певного моменту були заморожені.
«Найяскравіший приклад – підводний човен «Білгород», який заклали 1992 року і будували 30 років. Саме він наробив стільки «шуму», нещодавно був виявлений в Арктиці і є носієм тієї самої ядерної торпеди «Посейдон». Це човен – розробка ГУДІ – Головного управління глибоководних досліджень. Він конструювався для «аргонавтів». Лише у 2010 році Росія розробила першу програму кораблебудування. Амбіції щодо малого флоту або роботизованих автоматизованих систем у цій програмі не були прописані. Ось і виходить, що тепер трохи доопрацьовують радянські проєкти і ставлять на них свої «Калібри». Можливо, вони там і хихикають над стратегією москітного флоту, але ж самі його й намагаються будувати, оскільки іншого будувати не можуть. Особливо зараз, з 2014 року, коли Україна припинила постачання до Росії газових турбін. Вони набудували катерів «Раптор», які є фактично шведською моделлю «СВ-90». На інші зразки вони не мають коштів», – розповів він.
За словами експерта, карти глибин Чорного моря показують, що від дельти Дунаю до мису Тарханкут вони не перевищують 50 метрів. Водночас оптимальна глибина застосування підводних човнів у чорноморській акваторії – понад 200 метрів. Оскільки в Чорному морі є досить великий шар сірководню, то в таких умовах небезпечно перебувати поблизу морського дна. Тому використання підводних човнів у північно-західній частині Чорного моря практично неможливе або дуже обмежене.
Розробка дронів – ідеальний варіант, виходячи з глибин та завдань із захисту територіїАндрій Риженко
«Агресор загрожує у трьох проєкціях: блокуванням портів, ракетними ударами та висадкою десанту. І розробка дронів – ідеальний варіант, виходячи з глибин та завдань із захисту території. Для організації спостереження та здійснення охоронних функцій конкретних об’єктів достатньо двох-трьох дронів – безекіпажних катерів. Їм можна надати виконавчу функцію – артилерійську систему, стрілецьку зброю чи генератор підводних шумів. Деякі зразки дронів уже передані Україні партнерами. Необхідно розвивати власні програми, кооперуватися, але на дипломатичному рівні – забезпечити неможливість потрапляння складових частин до Росії. За таких умовах актуальним стає створення цільових систем боротьби з морськими дронами», – підсумував Андрій Риженко.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
