В Україні почала діяти норма про виплати малому бізнесу, який вимушено зупинився через коронавірус. Підприємці окремих спеціалізацій та наймані працівники можуть отримати по 8 тисяч гривень після реєстрації в застосунку «Дія», запевняють в Кабміні. Експерти і самі підприємці вважають державну допомогу доречною, але вкрай недостатньою, і пропонують додаткові способи підтримати економіку в час пандемії.
Із 19 квітня підприємці та наймані працівники з «червоних зон», які вимушено не працюють під час локдауну, можуть подавати заявки на одноразову державну допомогу – 8 тисяч гривень.
Це можна зробити через мобільний застосунок або портал «Дія», запевнив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Водночас він закликав місцеву владу також надавати допомогу малому бізнесу – на додачу до загальнодержавних виплат.
Закликаю українців надсилати заявки на отримання допомогиДенис Шмигаль
«Підприємці та наймані працівники в «червоних зонах» зможуть подати запит через портал або застосунок «Дія». Тому закликаю українців в областях із «червоним» рівнем епіднебезпеки надсилати заявки на отримання допомоги. Сподіваюся, що місцева влада теж підставить плече підтримки та збільшить виплати людям у межах своїх регіонів», – закликав прем'єр.
Порядок виплат «8 тисяч від уряду» Кабінет міністрів затвердив своєю постановою від 11 квітня.
Раніше, 9 квітня, набув чинності закон, який регламентує ці виплати, а також дає право місцевій владі визначати додаткову допомогу для місцевого малого бізнесу.
Втім, на 8 тисяч гривень з бюджету зможуть претендувати не всі ФОПи з «червоних зон», а лише ті, хто зареєструвався більш ніж три місяці тому, сплатив єдиний соціальний внесок більш ніж за пів року та не є одночасно підприємцем та найманим працівником.
Окрім того, допомога призначена тільки тим підприємцям, хто спеціалізується на певних видах економічної діяльності (КВЕД), які Кабінет міністрів вніс до спеціального переліку.
Підприємці, які можуть отримати 8 тисяч гривень
(за видами діяльності):
- Спеціалізовані магазини, які торгують в роздріб автотоварами і деталями, комп'ютерними товарами, меблями, електронікою та побутовою технікою, текстилем, вузттям та одягом, килимами, будматеріалами, книгами, аудіо- та відеозаписами, годинниками, ювелірними виробами, рослинами, насінням та добривами, домашніми тваринами та кормами для них, а також іншими товарами, як новими, так і вживаними.
- Роздрібна торгівля за межами магазинів – зокрема, одягом, взуттям та іншими товарами на ринках.
- Ресторани, сервіси «мобільного харчування», постачання готових страв та напоїв.
- Підприємці, які працюють в сфері культури: а саме – кінопоказів, театральних та концертних заходів, організації виставок та конгресів.
- Бізнес, який опікується функціонуванням бібліотек, архівів, музеїв, спортивних клубів та споруд, атракціонів, інших видів відпочинку і розваг.
- Прання та хімчистка.
- Діяльність задля забезпечення фізичного комфорту.
- ФОПи – пенсіонери та особи з інвалідністю.
Окрім підприємців, на одноразову виплату восьми тисяч гривень можуть претендувати наймані працівники тих підприємств, які мають одну з таких спеціалізацій: за умови, що їхня зарплата менша за 30 тисяч гривень, а ці підприємства сплатили ЄСВ за останній квартал.
Підприємці: «8 тисяч – це ні про що. А потім нас в першу чергу перевірятимуть»
Українські підприємці активно обговорюють у соцмережах «8 тисяч від уряду»: після того, як з 19 квітня в застосунку «Дія» в розділі «Послуги» та в підпункті «Пенсії, пільги та допомога» з'явилася функція «Одноразова матеріальна допомога ФОП та найманим працівникам».
Частина з них говорить, що ця функція в застосунку наразі недоступна. Ще частина незадоволена сумою, яка не дає змогу малому бізнесу вціліти в умовах простою.
Тетяна, підприємниця у сфері краси – працює в одному з райцентрів Київської області. За її словами, урядова допомога не охоплює всі види бізнесу, які зупинилися через локдаун.
Тетяна наводить Радіо Свобода свої розрахунки, а також називає деякі «підводні камені» такої урядової допомоги.
«8 тисяч – це, по-перше, «ні про що». Їх видають тим, в кого зараз простій: це спортклуби, магазини одягу тощо. Мінімальна оренда для такого бізнесу – це навіть для маленького магазинчика 10 тисяч на місяць. Та ще близько 4 тисяч гривень – комунальні послуги. Додаймо сюди й податки. І навіть якщо орендодавець пішов на поступки і під час простою зменшив орендну плату, то на ці витрати аж ніяк не вистачить 8 тисяч. Сума мізерна, вона не допоможе», – визнає підприємниця.
Крім того, вона згадує про той факт, що отримувачами коштів від держави зазвичай значно більше цікавляться державні перевіряльники.
«Є така думка, що тих, хто отримає ті копійки, будуть перевіряти в першу чергу. Малому бізнесу це не треба: бо в Україні працювати законно по всіх пунктах нереально... Тому бізнес і боїться цю суму брати», – пояснює власниця малого бізнесу.
Про те, що така допомога не є достатньою для малого бізнесу, говорить і частина експертів.
Так, старший економіст «СASE Україна» Володимир Дубровський вважає, що одноразова виплата восьми тисяч лише частково «вгамовує ситуацію» та має дуже малий економічний ефект.
Ці виплати неспівмірні з тим, що втрачає малий бізнесВолодимир Дубровський
«Не всі представники малого бізнесу отримують доступ до цих грошей: уряд обмежив їх за переліком КВЕДів. Цей підхід Україна запроваджує в моменти посилення карантину не вперше. Однак ці виплати неспівмірні з тим, що втрачає малий бізнес. Для розуміння: ця виплата в півтора раза менша за середню зарплату в Україні. Підприємець, який щодня ризикує всім, мав би отримувати значно більше, ніж середня зарплата. Інакше йому вигідніше покинути бізнес, піти кудись найманим працівником і не ризикувати», – пояснює експерт.
Крім того, додає представник СASE Україна, малому бізнесу насправді дуже важко виходити з простою. Потрібно вкласти багато сил, часу і коштів у те, щоб наново побудувати стосунки з клієнтами, з постачальниками та налаштувати всі процеси, визнає експерт.
Експерти: «Це краще, ніж нічого»
Будь-яка допомога від держави в умовах локдауну є позитивом, визнає у коментарі Радіо Свобода фінансовий експерт Дмитро Власов.
«Допомога – це однозначний позитив. Так, її замало, її отримає лише частина ФОПів, з певною спеціалізацією, але це краще, ніж нічого. З іншого боку, це значно менше, ніж отримав би малий бізнес в умовах нормальної роботи. В частині країн допомогу підприємцям розраховують, саме виходячи з його нормальних доходів. Втім, в кожної країни – свої способи розрахунку та свої можливості», – підсумовує експерт.
Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко вважає державну допомогу бізнесу адекватним, але недостатнім кроком.
«Виплати з часткового безробіття» добре зарекомендували себе у світіМарія Репко
«Будь-яка підтримка тих, кому заборонили працювати через локдаун, адекватна. Інша річ, що в держави існує ще один механізм, який було б варто поєднати з цією допомогою. Це допомога через тимчасове безробіття. Коли компанія не має чим платити своїм працівникам – їхню плату варто компенсувати за рахунок коштів суспільства, – пропонує експертка. – «Виплати з часткового безробіття» добре зарекомендували себе у світі, тому що вони дають змогу як зберегти бізнес, так і уникнути звільнень».
Яка допомога потрібна бізнесу?
Експерти і представники малого бізнесу, з якими поговорило Радіо Свобода, говорять про ті кроки, які допомогли б підприємцям в умовах пандемії:
- Виплати найманим працівникам (передовсім у малому бізнесі) через вимушене тимчасове безробіття.
- Зменшення орендної плати. Це одна з основних витрат для малого бізнесу. Однак держава не має на неї впливу: тут варто шукати компроміс з орендодавцями або держава може компенсувати оренду для найбільш чутливого бізнесу: малих виробництв, майстерень тощо, для яких переїзд є важким завданням, вважає Марія Репко.
- Цільова підтримка підприємниць та найманих працівниць, діти яких навчаються дистанційно. Адже в них або падає продуктивність праці, або вони взагалі вимушені звільнитися для того, щоб навчатися з дитиною.
- Розумні карантинні обмеження і вакцинація – замість локдауну.
Такий підхід пропонує Володимир Дубровський.
За його словами, посилення карантину уряд запровадив на піку захворюваності: тобто запізно для того, щоб зменшити смертність і кількість хворих.
Також експерт апелює до досвіду західних країн, який показав, що збитки від карантинних обмежень є незмірно більшими, ніж витрати на швидку та масову (загальнонаціональну) вакцинацію.
До прикладу, Ізраїль, який вакцинував понад 80% дорослого населення, вже послаблює карантинні обмеження.
В Україні протягом минулої доби виявили 8 940 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Києві (892), Харківській (804), Полтавській (725), Одеській (691) і Київській (647) областях.
За весь час пандемії в Україні, за даними МОЗ, захворіли 1 961 956 людей, 40 367 – померли.
