COVID-19 і онкологія: хворих на пізній стадії раку виявляють більше

ЛЬВІВ – Від початку пандемії виявлено менше пацієнтів на ранній стадії раку. Про це свідчить дослідження Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру. Багато людей уникають діагностики через спалах COVID-19. А ще призупинені планові скринінгові дослідження – мамографія, колоноскопія. Водночас більше людей звертаються до лікарів вже на пізній стадії онкології і така тенденція спостерігатиметься в майбутньому, прогнозують лікарі.

Якщо не активізувати дослідження ранніх стадій онкології, то в більшості пацієнтів цього року діагностуватимуть занедбаний рак.

На обліку у львівському онкоцентрі перебуває близько 76 тисяч пацієнтів із злоякісними новоутворами.

Як позначилась пандемія на онкохворих українцях? Чому важлива рання діагностика раку? Про це розмова Радіо Свобода з онкологом Львівського онкологічного регіонального центру, головою Українського товариства у Львові Олегом Дудою.

– Пане Дудо, скільки пацієнтів вже проконсультували перед розмовою з Радіо Свобода, а це три години, як розпочався ваш робочий день?

– 20 людей були на прийомі і це лише початок. Моя спеціалізація – онкохірургія в ділянці голови і шиї. 80% пацієнтів були власне з такими патологіями, а інші – з різними онкопроблемами, але їх скерував до своїх колег-фахівців.

Щодня приходить дуже багато людей, значно більше звернень, аніж торік. Онкологи розуміють, що чимало пацієнтів минулого року не прийшли через COVID-19, а зараз вони звертаються.

– З онкологією зрозуміло, що чим раніше виявиш – тим більше шансів на одужання. Як вплинула пандемія на ситуацію в онкології? Який стан пацієнтів, які приходять в онкоцентр у Львові?

– Щороку кількість виявлених хворих зростає, але за рахунок того, що ми почали краще виявляти ранні стадії онкології, діагностувати пухлини. Люди раніше звернулися до лікаря. Відповідно, кожен рік ми діагностували більше нових випадків раку.

У 2020 році, коли почалася пандемія COVID-19, виявили на 20% менше нових хворих, ніж до пандемії. Для прикладу, по Львівській області діагностували онкохвороби у 7039 осіб, що на 1827 менше, ніж до спалаху вірусу. Це величезний мінус, бо ми повернулись на 20 років назад у цьому питанні. Тим часом, більше звертається пацієнтів із раком на пізніх стадіях, коли вже щось болить. Люди на першій-другій стадіях онкозахворювання залишилися поза увагою медиків. На початкових стадіях в онкології людину нічого не болить. Нині люди шукають у себе симптоми коронавірусної інфекції і лише тоді звертаються до лікаря. Про все інше забули.

Пандемія змінила домінанту. Велика частина онкозахворювань має виявлятися до клінічних стадій, коли симптомів ще немає. А такі хворі не прийшли до сімейного лікаря чи на консультацію до онколога. Однак те, що рак не виявлено на ранніх стадіях, ніяк не означає, що таких хворих немає. З’являться клінічні ознаки, щось турбуватиме і вони прийдуть в онкоцентр. Це вже буде важче, дорожче, комбіноване лікування: операція, хіміотерапія. Після лікування пацієнтів на ранній стадії, у 80-90% з них є добрі результати. Онкологія – не прогнозована.

– Тому і важливе раннє діагностування – скринінгове дослідження, коли немає ще симптомів. Чи через пандемію зупинені такі обстеження?

– В Україні скринінг не так проходить, як за кордоном, де вже працює 15-20 років. Для прикладу, Німеччина, Велика Британія. Жінки звертаються на обстеження молочної залози у певному віці: у нас – від 40 років, у Німеччині –від 50. На мамографії з тисячі жінок у шести виявляється онкологічне захворювання на дуже ранній стадії, яке роками не відчувається. У таких випадках проводиться операція і людина здорова. COVID вплинув так, що у шести жінок на тисячу не діагностували ранню стадію, вони вже прийдуть із симптомами на третій-четвертій стадії раку.

В Україні до скринінгу залучалося 20-30% осіб, 40% – по окремих регіонах. У Німеччині – близько 70%. Там порахували, що скринінг економічно себе окуповує, коли 50% його пройдуть. Бо лікування буде дорожчим у пізніх стадіях хвороби.

Ми лише стимулюємо людей до обстеження, інформуємо, переконуємо, що варто зробити. Ведемо просвітницьку роботу. Багато жінок переконані, якщо вони підуть на обстеження, то у них щось знайдуть. Ми ж змінюємо цей акцент на інший – піди і зроби, щоб переконатись, що ти здорова. Але інформаційна кампанія у нас призупинилась від часу пандемії. До слова, у Львівській області непогано проводився скринінг, є спеціальний центр.

У 2020 році ми виявили 125 ранніх стадій у пацієнток, а це на 106 менше, ніж у попередній рік, коли не було COVID-19. Але ж десь ці хворі є, вони прийдуть.

Торік у пізніх стадіях раку шийки матки до нас звернулись 24% осіб, у 2019-му –15%. Тобто, майже на 10% збільшилась кількість тих, хто прийшов уже у важчій формі хвороби. Рак шийки матки і грудей у жінок показовий, але ситуація змінилась у всій онкології за час пандемії.

До медицини раннього виявлення в онкології ми йшли поступово. Щороку збільшувався відсоток хворих, але це не означає, що більше пацієнтів із онкологією, просто почали їх виявляти. Збільшується середня тривалість життя людини і кількість онкохворих збільшилась. Але другий рік маємо негативну тенденцію, повертаємося на 20 років назад.

– Що стане вислідом цієї ситуації? Які можна зробити вже прогнози?

– У березні минулого року ми зіштовхнулись із COVID-19. Люди перестали обстежуватись, мали страх піти на консультацію, багато медичних закладів перепрофілювались на «ковідні» відділення. У кінці 2020 року вже побачили отой «хвіст», коли збільшилось число пацієнтів із четвертою стадією раку. Ми матимемо збільшення числа онкохворих у пізніших стадіях хвороби.

Останнім часом виявили більше первинних хворих в онкоцентрі. Люди прийшли сюди на консультацію чи обстеження. А вони мали б спершу прийти до сімейного лікаря, а онкоцентр, по суті, взяв на себе функцію первинної і вторинної медицини. Це свідчить про перевантаженість сімейної медицини через COVID.

Проблема онкологічної хвороби у тому, що коли вона клінічно показова, коли вже щось болить і турбує, щось людина знаходить у себе, то це вже не перша і не друга стадія. В онкології все скеровано на раннє виявлення раку і так працює весь світ.

Нагадаю, що в Україні жінки від 40 років мають профінансований через Національну службу здоров’я скринінг грудної залози. Треба робити обстеження раз на 2 роки, проконсультуватись з онкологом, здати цитологічний тест. При симптомах, які насторожують, не зволікати і звернутись до лікаря, не треба перечікувати пандемію. Чим швидше звернувся, тим більше шансів легше пролікуватися і мати добрий результат.

– За даними ВООЗ, найчастіше у світі виявляють рак легень, грудей, колоректальний рак, рак простати, шкіри, шлунку. Які види раку найбільш поширені на Львівщині, згідно з даними дослідження онкоцентру? Чи така ж картина захворюваності, як подає ВООЗ?

– Найбільше випадків раку шкіри. У деяких закордонних статистиках шкірну онкологію виносять поза рамки дослідження, бо дуже багато випадків. Ми у зв’язку з пандемією маємо різницю захворюваності шкіри – мінус 43%, бо люди не звертаються, не вважають це хворобою, а у час COVID зайвий раз не йшли до лікаря. Високий рівень захворюваності на рак грудної залози, легень, ободової кишки і простати. Однак така статистика зберігається останні роки.

У розвинених країнах рак легень сьогодні – на першому місці, грудної залози – на другому.

– Чи можна це пов’язати з COVID?

– Не можна пов’язувати рак легень і COVID. Бо онкологічне захворювання розвивається не так миттєво. Звісно, що це питання вивчатимемо, чи COVID приводитиме до передракового стану легені. Але це нова хвороба і поки що говорити зарано, бо немає досліджень впливу COVID на онкологію.

– Чи через пандемію зупинені державні програми для онкохворих, чи закуповується достатня кількість необхідних медикаментів, передбачених у переліку закупівлі? Бо дуже багато прохань від хворих та їхніх рідних про допомогу, коли потрібні гроші на лікування.

– Всі медичні онкопрограми працюють. У нас не було жодної зупинки лікарні під час COVID торік. Ми зменшували обсяг надання медичної допомоги у певні періоди карантину, щоб не створювати скупчення людей. Призупиняли планові операції, але не ті, які стосувались онкології. Бо в онкоцентрі лікуються і з доброякісними пухлинами, і передонкологічними. Онкохворі не очікували на лікування чи операцію, хіміотерапія, променева проводились у звичному режимі.

Медичні препарати надходять із запізненням і це вже кілька років поспіль. Ми зараз отримуємо ліки за минулий рік. У принципі, основні препарати, які потрібні для більшої кількості пацієнтів, є. Маємо проблему з більш дорогими ліками, які не є в закупівельних переліках, як правило, ці препарати ефективні. Фінансово важко хворій людині придбати такі препарати. Україна не може їх купувати, з огляду на брак коштів.

– Людям із онкологією дуже важко у час пандемії, вони бояться інфікуватись вірусом через ослаблений імунітет, розуміють небезпеки. Як їм берегтись?

– Наші пацієнти розуміють, що вони у групі більш уражених і почали переживати за себе. Хіміотерапія, променева впливає на весь організм, усю імунну систему. Якщо захворіють, то може бути дуже важкий перебіг. Берегтись, берегтись, а це має бути маска на обличчі, уникати скупчення людей, не бувати у товариствах. Зрештою, як і всі мали б дотримуватись таких правил у час карантину і спалаху коронавірусу.

Всі маємо навчитись жити з COVID. Це не єдина хвороба, бо є серцево-судинні, онкологія, неврологія, від яких багато вмирають. Важливо не зволікати зі зверненням до лікаря, якщо є симптоми недуги, щось турбують.

Скринінги при найбільш поширених видах онкології:

– рак легень – флюорографія, комп’ютерна томографія (рекомендується людям від 50 до 80 років);

– рак грудей – мамографія (рекомендується жінкам від 40 років);

– рак шийки матки – цитологічне дослідження – ПАП-тест (жінкам від 21 року);

– колоректальний рак – колоноскопія, аналіз калу на приховану кров, ДНК-тест калу, КТ колонографія (рекомендується від 50 до 75 років);

– рак простати – аналіз крові на простат-специфічний антиген, при потребі МРТ (рекомендується чоловікам від 55 років).

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Коронавірус в Україні і світі. Живий блог